Зв'язок бізнесу з фіктивним фірмами стане підставою для податкових перевірок та кримінальних обвинуваченнь менеджменту.
Питання фіктивних угод та контрагентів знову набуло неабиякої актуальностіпісля нещодавніх обшуків на «Новій пошті». На жаль, для України створення фірм підконкретну угоду чи з наміром вивести зароблені гроші, завжди було в порядкуречей. І хоча останні три роки держава почала активну боротьбу з цим лихом,повністю проблему вирішити поки що не вдається. Враховуючи, що наразі бізнесмає відповідати за будь-яку, навіть ненавмисну, співпрацю з фіктивноюкомпанією, вважаю, що буде незайвим нагадати про важливі нюанси пов’язані зфіктивністю бізнесу.
Діюче законодавство не містить в собі терміну «фіктивне підприємство»,проте є поняття «фіктивна діяльність компанії» та «фіктивне підприємництво», якізазвичай і використовуються. Господарчий та Кримінальний кодекси визначають, щофіктивна юрособа створюється (чи купується) для прикриття або для здійсненнянезаконної діяльності. Найчастіше це відбувається шляхом здійснення віртуальнихгосподарчих операцій для зменшення бази оподаткування, переведення грошей вготівку чи використання кредитів. Причому зазвичай, такі компанії створюють зарадиоднієї операції.
З практики ДФС випливає, що під термін «фіктивна угода» потраплятьгосподарчі операції, яких насправді не було (окремого поняття «фіктивна угода»закон не передбачає). Дана операція може бути фіктивною повністю або частково.
Повна чи частковафіктивність торкається:
предметуугоди: продаж не того товару, що зазначено в документах;
об’єму:завишення чи заниження об’ємів угод, які реально були виконані;
суб’єкту:операції не виконувались особою, яка зазначена їх виконавцем;
термінів:операція відбулась в інший час, що відрізняється від зазначеного в документахчи протягом іншого звітного періоду.
Коли фіктивна діяльність компанії встановлена, то спочатку ДФС проводитьзустрічну звірку по цьому підприємству та його контрагентам. Після цьогозакономірним результатом є податкова перевірка контрагентів (ст.78 ПК).Зазвичай, якщо доходить до податкової перевірки, то треба бути готовим до того,що договори з фіктивними юрособами будуть визнані недійсними, бо «їх уклалипроти інтересів держави та суспільства».
Виявлення податковою перевіркою якось з цих факторів фактично є доказомздійснення кримінального злочину – ухилення від сплати податків чи здійсненняфіктивного підприємництва, тому посадові особи контрагента фіктивної фірми (директор,бухгалтер) легко можуть стати співучасниками, а в деяких випадках – ісамостійними обвинуваченими. Також, підприємству, яке зв’язане з фіктивноюкомпанією, швиденько донарахують податкові зобов’язання та чималі штрафи.
Проте для цього податківці мають зібрати доказову базу та звернутися досуду. Причому на практиці трапляється так, що податківців звертаються до судумаючи тільки припущення, що засновники не мали намірів здійснюватипідприємницьку діяльність.
Щоб довести фіктивність угоди податківці ретельно аналізують усі фактори,які можуть її висвітлити. Фактично, це ключовий момент в їх розслідуванні. Звідомої практики можна зробити висновок, що на думку про фіктивність операційподатківців наведуть:
Неможливістьреального проведення операції з урахуванням часу, місця та об’єму матеріальнихресурсів для вказаного виробництва товарів чи послуг;
Перевіркастатусу постачальника товарів чи послуг (позитивний чи негативний);
Відсутністьнеобхідного персоналу, транспорту, матеріальних засобів для надання зазначеноїпослуги чи виробництва товару;
Купівлятоварів та послуг, що нехарактерні для основного виду діяльності когось зконтрагентів;
Об’ємиоднієї поставки істотно відрізняються від попередніх;
Реєстраціякомпанії в місці масової реєстрації, відсутність компанії по місцю реєстрації,відсутність співробітників крім одного директора (який також поєднує посадубухгалтера та засновника фірми).
Крім суду,податкова має і інші важелі тиску на контрагентів фіктивних компаній. Середнайбільш поширених, це блокування податкових накладних та відмова в податковомукредиті.
Попереджений – значитьозброєний
Ще в 2014 році ВАСУ зобов’язав учасників господарчого обороту проявляти «сумлінність, оскільки наслідки виборуфіктивного контрагента покладається на самих учасників» (справа №К/800/15689/14).З цього слідує, що укладаючи угоди з якоюсь компанією, потрібно ретельно їїперевірити на предмет наявності ознак фіктивності.
Як це зробити? Спочатку зібрати інформацію з публічних реєстрів: ЄДРПОУ,податкові дані, участь потенційного контрагента в судових процесах, виконавчепровадження. Перевірити статутні документи та термін дії ліцензій, необхіднихдля здійснення виду діяльності. Увагу слід звернути на термін існуваннякомпанії (фіктивні фірми зазвичай мають короткий строк існування), частотузміни засновників та директорів. Можна також запросити додаткову документацію всамого потенційного контрагента, хоча треба бути готовим до того, що вонипогодяться поділитися далеко не всією інформацію (і будуть праві, бо цяінформація може розкривати комерційну таємницю).
Зазвичай, простої перевірки контрагента вистачає, особливо коли ви некупуєте чогось, що не випадає зі звичної сфери діяльності вашого підприємства. Іншасправа, якщо ви купуєте готову компанію. Ось тут дійсно треба перевіряти усю їїісторію, щоб потім нові власники випадково не здивувалися від того, чим ранішезаймалася їх нова фірма. Ось цілком реальний сценарій: продаж готового бізнесу,який до того мав співпрацю з фіктивними контрагентами. Уявіть шок нових власників,коли до них заявиться з перевірками податкова, бо на ці фіктивні компанії вжезавели кримінальна справу по ст. 205 ККУ (фіктивне підприємництво). Внаслідокотримуємо податкові донарахування та судові спори.
В підсумку маємо, що в більшості випадків підприємство само здатне уберегтисебе від контактів з фіктивними фірмами, бо зазвичай навіть при поверховій перевірціця фіктивність відразу вилазить на поверхню. А в випадку будь-яких сумнівів відспівпраці краще утриматись.
