Повертаючись до ПВК
Можливе запровадження податку на виведений капітал стане гарним стимулом для розвитку бізнесу в Україні. А вся аргументація проти не є переконливою
Зустрічі президента з блогерами (9 березня) та з бізнесменами (12 березня),знову спровокували розмови про можливість запровадження в Україні податку на виведений капітал (ПВК) замістьподатку на прибуток. Концепція ПВК дуже проста: отримані фірмою прибутки непідлягають оподаткуванню поки вони не виплачуються власникам в якостідивідендів чи прирівняних до них платежів. Отже, поки грошівкладені в справу, тобто створюють додану вартість, сплати до бюджету та робочімісця, то оподаткуванню ці кошти не підлягають.Дослівно в проекті закону про це сказано наступне: «операції, які призводять до вилучення (в тому числі шляхом їхнедоотримання) коштів, товарів (в тому числі необоротних активів) відгосподарської діяльності платника податку, що здійснюється на території України».
Розмір оподаткування передбачається за двома ставками:
- 15 %– на операції з виведення капіталу безпосередньо власникам (дивіденди плюс іншіпрямі виплати в грошовій чи натуральній формі, навіть якщо їх не оформлено якдивіденди);
- 20 %– на операції, які прирівнюються до виведення капіталу та для донарахувань(наприклад, проценти чи роялті нерезидентам в офшорах).
Мені, як юристу, який безпосередньо працює з бізнесом, основні плюси даноїмоделі оподаткування цілком очевидні:
- Зниженняподаткового навантаження на бізнес;
- Стимулювання ділової та інвестиційної активності. Очевидно, що перш завсе збільшиться інвестування, причому, спочатку я ставлю саме на збільшенняприпливу іноземних інвестицій, в той час як наші вітчизняні інвестори певнийчас будуть вичікувати та не поспішати, бо така вже в них натура;
- Заохочується офіційна сплата дивідендів, бо ставки податку є цілкомдоступними, тому не буде сенсу щось робити в тіні. При чому, в законізазначено, що якщо буде повернення інвестицій в межах первісного внеску достатутного капіталу, то нічого не треба буде сплачувати взагалі;
- У підприємств зникне сенс заниження своїх фінансових результатів (як ценерідко буває з метою ухилення від сплати податку на прибуток). Це буде сприятибільшій прозорості фінансової звітності бізнесу, що позитивно відобразиться на стосункахпідприємців з банками та інвесторами;
- З цього випливає легка перевірка податкових зобов'язань, бо усі операції,що оподатковуються будуть вираховуватись автоматично, а приховувати їх буде важко;
- Заявлена 15-відсоткова ставка податку в цілому нівелює можливістьмахінацій, коли підприємства будуть уникати сплати податку на виведенийкапітал, маскуючи це купівлею фіктивних послуг – їм просто не буде сенсуризикувати;
- Своєрідна форма протекціонізму, бо ця норма буде спрямована проти виведення капіталу закордон (останнє – це велика проблема української економіки). Так, в проектізакону зазначено, що оподаткуванню будуть підлягати практично усі виплати накористь нерезидентів, в тому числі і страхові та будь-які інвестиції взакордонні об’єкти. Тобто грошам буде бажано залишатися та працювати в Україні.
Разом з тим, ідея ПВК також викликає і різку критику. Головними опонентамивиступають МВФ, транснаціональні корпорації та фірми пов’язані з офшорами. Ключовий їх аргумент: запровадження ПВК істотно зменшить податкові надходження відподатку на прибуток, що створить ризик для збалансованості держбюджету. При чому ця потенційна тимчасова бюджетна незбалансованість є єдиним правдивим аргументом проти запровадження цього податку.
Дійсно, такий дисбаланс буде і до цього треба бути готовим. Експерти прогнозують, що втрати бюджету можуть сягнути 30млрд. гривень. Проте, очевидно, що це буде тільки тимчасова неприємність, яка за 2-3роки нівелюється.
До того ж, відразу з ПВК, можна буде впровадити низку інших заходів, спрямованихна зменшення втрат. Зокрема, це вирішення питання зі зловживаннями в сфері ПДВ. Забувають і про те, що ті гроші, що залишаться в бізнесі, просто будуть реінвестовані,що викличе зростання сплати інших податків – ПДВ, ЄСВ тощо.
Що ж стосовно іншої анти-ПВК аргументації, які іноді приходиться бачити - ніби його запровадження суперечить нормам ЄС, то це взагалі нісенітниця, яку навіть коментувати не треба.
Тому вважаю, що не такий вже це буде жахливий «експеримент», як прогнозують, а аргументацію проти - не переконливою.
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- О светлом будущем бангладешцев в Украине Володимир Стус 03:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% — не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Національний ритуал шани: імена полеглих героїв мають звучати вголос! 3868
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 119
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 113
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 62
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 58
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 22705
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 21696
-
У Раді зареєстрували законопроєкт про перейменування копійки в шаг
Фінанси 11799
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 9621
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 6864