Новий Перелік держав відп. до пп. 39.2.1.2 ПКУ: як із ним працювати

Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045 затверджено нову редакцію Переліку держав (територій) відповідно до пп. 39.2.1.2 ПК України (далі – Перелік). У зв’язку із цим акцентуємо увагу на питаннях, які можуть виникнути у платників податків, що співпрацюють із

Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045затверджено нову редакцію Переліку держав (територій) відповіднодо пп. 39.2.1.2 ПК України (далі – Перелік).

У порівнянні із Переліком у попередній редакції, тепер:

·        до нього додатково включено 22 держави (території) - РеспублікаБурунді, Гваделупа, Республіка Гватемала, Грузія, Республіка Джібуті, СпівдружністьДомініки, Домініканська Республіка, Республіка Естонія, Ісламська РеспублікаІран, Республіка Куба, Лаоська Народно-Демократична Республіка, ЛатвійськаРеспубліка, Ліванська Республіка, Республіка Маврикій, Республіка Мальта, КоролівствоМарокко, Князівство Монако, Об'єднані Арабські Емірати, Пуерто-Ріко, Незалежнадержава Самоа, Республіка Сінгапур, Угорщина;

·        виключено Французьку Гвіану та Королівство Лесото.

 У зв’язкуіз цим акцентуємо увагу на питаннях, які можуть виникнути у платників податків,що співпрацюють із контрагентами, зареєстрованими у державах, що включені дооновленого Переліку.

 Співпраця із контрагентами, що зареєстрованіу державах (на територіях), що включені до Переліку, актуалізує для платникаподатків наступні питання (які ми і деталізуємо в даному матеріалі):

·        дотримання правил трансфертногоціноутворення відповідно до ст. 39 ПК України (якщо операції є контрольованими);

·        застосування податкових різницьвідповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України (якщо операції не є контрольованими).

 1. Щодо дотримання правил трансфертного ціноутворення

 1.1. Контрольовані операції

 Згідно з підпунктом 39.1.1 ст. 39 ПКУкраїни, платник податку, який бере участь у контрольованій операції,повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу«витягнутої руки».

Відповідно до пп. 39.1.2 ст. 39 ПКУкраїни, обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, якийбере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, щовідповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій невідрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами успівставних неконтрольованих операціях.

Підпунктом 39.1.3 ст. 39 ПК Українивизначено: якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях невідповідають принципу «витягнутої руки», прибуток, який був би нарахованийплатнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеномупринципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку.

 Відповідно до пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУкраїни, контрольованими операціями є господарські операції платникаподатків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибутокпідприємств платника податків, а саме:

в) господарські операції, щоздійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включенихдо переліку держав(територій), затвердженого Кабінетом МіністрівУкраїни відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентамицих держав.

Підпункт 39.2.1.7 ст. 39 ПК Українивизначає, що господарські операції, передбачені підпунктами39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаютьсяконтрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

·        річнийдохід платника податків від будь-якоїдіяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий(звітний) рік;

·        обсягтаких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповіднийподатковий (звітний) рік.

 Таким чином,правила трансфертного ціноутворення застосовуються лише щодо  контрольованих операцій. Платник податків, щоздійснює контрольовані операції, має підтвердити, що умови контрольованихоперацій відповідають умовам зіставних операцій, а отже платник податків правильновизначив свої податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Контрольованими операціями, зокрема,є операції, що здійснюються із контрагентом-резидентом держави (території) ізПереліку.

При цьомуоперації із таким контрагентом будуть визнаватися контрольованими лише за умовиодночасного дотримання вищевказаних «фінансових» критеріїв – щодо річногодоходу платника податків та обсягу операцій із контрагентом за відповіднийзвітний рік.

Тобто за умови дотримання лише одногоз вищевказаних «фінансових» критеріїв - операції із контрагентом-резидентом держави(території) із Переліку, не будуть визнаватися контрольованими.

 1.2. Звітність щодо контрольованих операцій

 Стаття 39 ПК України покладає наплатників податків, що здійснюють контрольовані операції, зокрема, обов’язокготувати та подавати до податкового органу звітність щодо контрольованихоперацій – 1) Звіт про контрольовані операції та 2) документацію з трансфертногоціноутворення.

 Щодозвіту про контрольовані операції.

Відповіднодо пп. 39.4.1 ст. 39 ПК України, для цілей податкового контролю за трансфертнимціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Підпункт39.4.2 ст. 39 ПК України визначає, що платники податків, які у звітному роціздійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольованіоперації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову імитну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронногозв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронногодокументообігу та електронного цифрового підпису. У звіті про контрольованіоперації зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійсненіплатником податків у звітному періоді.

Форма таПорядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) затвердженаНаказом Міністерства фінансів України № 8 від 18.01.2016[1].

 Щододокументації з трансфертного ціноутворення.

Згідно зпп. 39.4.3 ст. 39 ПК України, платники податків, що здійснюють контрольованіоперації, повинні складати та зберігати документацію з трансфертногоціноутворення за кожний звітний період.

Спеціальноїформи Документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація) законодавствомне передбачено.

Підпунктом39.4.6 ст. 39 ПК України визначено, що Документація може представляти собоюсукупність документів або єдиний документ (у довільній формі). При цьомувказаний підпункт ПК України закріплює перелік інформації, що має бути розкритау Документації.

Якщоузагальнити, то в Документації необхідно розкрити інформацію про:

·        сторін контрольованих операцій, їх стратегіюдіяльності, організаційну та управлінську структуру;

·        ринок, на якому здійснюють діяльність сторони контрольованихоперацій;

·        умови контрольованих операцій, чинники, щовпливають на формування цін у контрольованих операціях, здійснені розрахунки заопераціями;

·        функції, що виконуються сторонами під часздійснення контрольованих операцій;

·        ризики, які приймають на себе сторони під часздійснення контрольованих операцій;

·        активи, які використовуються сторонами під часздійснення контрольованих операцій;

·        процедуру та результат обрання методутрансфертного ціноутворення;

·        процедуру та результат обрання зіставнихоперацій або осіб;

·        процедуру та результат застосування обраногометоду трансфертного ціноутворення.

 Відповіднодо пп. 39.4.4 ст. 39 ПК України, Документація подається на запит центральногооргану виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику,протягом 30 календарних днів з дня отримання такого запиту

Згідно зпп. 39.4.5 ст. 39 ПК України, запит надсилається не раніше 1 жовтня року, щонастає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції)було здійснено.

 Такимчином, якщо платник податків співпрацює із контрагентом, який зареєстрований удержаві (на території), що включена до Переліку, і вказані операції єконтрольованими (з огляду на обсяг річного доходу платника податків та з оглядуна обсяг операцій), платник податків щодо таких операцій повинен виконувативищевказані вимоги з трансфертного ціноутворення.

 2. Щодо застосування податковихрізниць відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України

 Відповідно до пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУкраїни, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується насуму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт тапослуг, придбаних, зокрема, у:

·        нерезидентів (у тому числіпов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях),зазначених у підпункті39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2статті 39 цього Кодексу.

 Вимоги цього підпункту незастосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та суматаких витрат підтверджується платникомподатку за цінами, визначеними запринципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбаннятоварів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну,визначенувідповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею39 цього Кодексу, коригуванняфінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці міжвартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної запринципом «витягнутої руки».

 Таким чином, якщо платник податківспівпрацює із контрагентом, який зареєстрований у державі (на території), щовключена до Переліку держав, проте вказані операції не є контрольованими (зогляду на обсяг річного доходу платника податків або з огляду на обсяг операцій),платник податків щодо таких операцій має застосувати податкові різницівідповідно до пп. 140.5.4 ПК України.

Вказані податкові різниці незастосовуються, якщо платник податків підтвердить, що операції з вказанимконтрагентом відповідають принципу «витягнутої руки».

Фактично вказане підтвердженняздійснюється шляхом підготовки Документації з трансфертного ціноутворення.

При чому в даному випадкузаконодавство не встановлює строку надання Документації податковому органу. Напрактиці ж Документація надається податковому органу під час проведенняподаткової перевірки правильності сплати податку на прибуток підприємств.

 3. Щодо співпраці з резидентами держав (територій), щовключені до оновленого Переліку

 Перелік держав (територій), яківідповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39   Податкового кодексу України, починаючи іззапровадження в Україні механізму трансфертного ціноутворення, змінювавсячотири рази. А саме:

1)     Перелік, затверджений РозпорядженнямКМУ від 25.12.2013 № 1042-р;

2)     Перелік, затверджений РозпорядженнямКМУ від 14.05.2015 № 449-р;

3)     Перелік, затверджений РозпорядженнямКМУ від 16.09.2015 № 977-р;

4)     Перелік, затверджений Постановою КМУвід 27.12.2017 № 1045.

До останньої редакції Переліку включенододатково 22 держави (території). 

 З якого звітного року операції з контрагентом-резидентом вказаних 22держав (територій) визнаватимуться контрольованими?

Згідно з пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУкраїни, операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території),включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січнязвітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) буловключено до такого переліку.

Відповіднодо п. 3 Постанови КМУ від 27.12.2017 № 1045 , ця постанова набираєчинності з 1 січня 2018 року.

З оглядуна дату прийняття Постанови (27.12.2017) та дату набрання її чинності(01.01.2018) виникає питання – з якого звітного року будуть визнаватися контрольованимиоперації з контрагентами-резидентами держав, включених до Переліку: з 2018 рокучи з 2019 року.

Податковийкодекс України не містить на це питання прямої відповіді.

Офіційніроз’яснення податкового органу на даний час також відсутні.

На нашу думку, операції зконтрагентами-резидентами держав, включених до Переліку, що набрав чинності з01.01.2018 року, мають визнаватися контрольованими з 01.01.2019 (2018 – рік, уякому державу включено до Переліку; 2019 – рік, наступний за роком, у якомудержаву було включено до Переліку).

Проте не виключаємо, що контролюючийорган займе іншу позицію, враховуючи фіскальний характер його діяльності.

 З якого звітного року періоду застосувувати податковірізниці?

Підпункт140.5.4 ст. 140 ПК України при визначенні обов’язку збільшення фінансовогорезультату у випадку придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів,зареєстрованих у державах з Переліку, не прив’язує час виникнення даногообов’язку з пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПК України.

Тобтонезалежно від того, чи виконані умови строку, з якого операції зконтрагентом-нерезидентом визначаються контрольованими (1 січня року наступногоза роком включення держави до Переліку), податкові різниці відповідно до140.5.4 ст. 140 ПК України підлягають застосуванню.

Такимчином, платники податків у разі придбання у 2018 році товарів, робіт, послуг урезидентів держав з Переліку (у резидентів 22 держав, додатково включених доПереліку), мають:

·        щодо такихоперацій або застосувати податкові різниці відповідно до пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУкраїни;

·        абопідтвердити витрати, здійснені за такими операціями, відповідно до процедури,встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту,  - та не застосовувати вищевказані податковірізниці.

  Матеріал підготували: 

аудитор, адвокат Сергій Лисиця

адвокат Тетяна Старцева