Вибір партнера у будь-якій справі завжди надзвичайно важливий, я би навіть сказала, що він є визначальним у питанні успішності спільного проєкту.
При виборі партнера в розвитку юридичного бізнесу варто врахувати наступне:
1. Ваші цінності з партнером повинні збігатися.
Приклад: Іван та Дмитро знали один одного вже досить давно, неодноразово зустрічались на форумах. Після одного з них вирішили започаткувати спільний проєкт, оскільки у Дмитра, за його словами, було дуже багато запитів клієнтів, яких він не встигав опрацювати. Іван погодився. Через деякий час партнери орендували спільне приміщення та розпочали роботу. В процесі виявилось, що професійний успіх Дмитра базувався в першу чергу на зв’язках з деякими суддями та правоохоронцями, а роль Івана та його команди в цьому процесі була суто технічна - створити видимість роботи. Через деякий час партнери розійшлися.
Висновок: краще не одразу «пірнати» у формат повної співпраці, а розпочати з кількох спільних проєктів. Так ви зможете зрозуміти краще підхід до роботи вашого потенційного партнера. Через деякий час ви зрозумієте, наскільки комфортно вам працювати разом.
2. Різні уявлення про ступінь залученості в роботу
Приклад: Анна (адвокат з досвідом) та Інна (стажист адвоката) вирішили об’єднатись для спільної роботи, оскільки виявилось, що в Інни, за її словами, є клієнти, але вона ще не має достатнього досвіду для самостійної роботи з ними. Через деякий час виявилось, що ніхто з потенційних клієнтів Інни поки не готовий до співпраці, проте це не зупинило партнерів. Дівчата склали план: створити сайт, розмістити рекламу, скласти прайс послуг та стратегію з залучення нових клієнтів. Пізніше Анна проводила по 10-12 годин над реалізацією спільного задуму, а Інна не поспішала виконувати покладені на неї завдання. Анна дуже гнівалась, проте намагалась тримати себе в руках. Через 1.5 місяці майже всі завдання були закриті Анною і Інна в розмові підняла питання укладання партнерської угоди. Анна не стрималась і висловила Інні все, що вона думала про їх співпрацю. Дівчата посварились і надовго розійшлись.
Висновок: на етапі обговорення партнерства майбутнім партнерам варто обговорити ряд питань та поділити обов’язки. Свою частину роботи кожен з партнерів може робити самостійно або з залученням підрядників. Також важливо прорахувати бюджет спільного проєкту, його ризики та перспективи.
3. На початку уявляємо кінець
Приклад: Сергій та Павло - успішні адвокати, кожен з яких має свою клієнтську базу. Павло спеціалізується на корпоративному праві, а Сергій - на кримінальному. Перед початком співпраці вони усно домовились про порядок розподілу прибутку та оплати спільних витрат. Надалі їм вдалось залучити багатьох серйозних клієнтів та відкрити офіси в інших країнах. Через 2 роки Сергій вирішив, що він хоче відкрити власну компанію та повідомив про це Павла. Відразу постало питання розподілу клієнтів, офісу, зобов’язань та команди. Сергій вважав, що він повинен забрати більшу частину всього, оскільки більшість клієнтів були залучені особисто ним. Павло ж категорично не погоджувався з таким підходом та вважав, що все варто поділити навпіл. В результаті партнери розійшлись на негативній ноті.
Висновок: перед початком співпраці майбутнім партнерам варто визначити на яких умовах вони будуть припиняти співпрацю. Це варто детально прописати в партнерській угоді.
Якщо ж говорити про основні моделі розподілу прибутку юридичної компанії, то вони можуть бути наступними:
1. Equal-sharing
В цій моделі все просто і зрозуміло: всі доходи діляться порівну пропорційно кількості партнерів компанії. Якщо в юридичній компанії є старші та молодші партнери, то більша частина прибутку може ділитись між старшими партнерами, а решта - розподіляється між молодшими.
2. Модель власника
В цій моделі власник (rainmaker) залучає клієнтів, несе витрати, але і забирає увесь прибуток. Колектив же компанії працює за заробітну плату, тому в певний момент в такому колективі може відчуватись брак мотивації.
3. Lock step
Ця модель передбачає розподіл прибутку між партнерами залежно від часу їх роботи в компанії як партнера. У випадку приєднання до компанії нового партнера, він отримує певну долю від прибутку, яка зростає з кожним роком партнерства.
4. Eat what you kill
В рамках цієї моделі прибуток юридичної компанії розподіляється залежно від прибутку, який приніс компанії кожен з партнерів за мінусом адміністративних витрат та оплати роботи інших юристів і т.п. В цій моделі кожен з партнерів має можливість впливу на розмір доходу залежно від отриманого компанією прибутку.
5. Формула Hale and Dorr
За цією моделлю прибуток розподіляється між партнерами залежно від того: хто знайшов клієнта; хто несе відповідальність за клієнта; хто виконує роботу в проєкті. У кожної з цих задач є визначена частка від прибутку: наприклад, той партнер, який несе відповідальність за клієнта отримує 60% прибутку, а решта - розподіляється між партнерами, який виконує роботу і тим, хто знайшов клієнта.
6. Модель компенсаційного комітету
В рамках цієї моделі партнери оцінюють роботу кожного партнера компанії та виставляють йому бали за визначеними критеріями. Такими критеріями можуть бути: менторство, кількість залучених клієнтів, участь в просуванні компанії на ринку і т.п. Всі отримані партнером бали сумуються і розподіляється між усіма партнерами відповідно до отриманої кількості балів.
Висновок: у випадку планування партнерства між адвокатами важливо переконатись в тому, що партнери мають схожі цінності та однаково розуміють ступінь своєї залученості в робочі процеси. Важливо обговорити всі питання подальшої роботи, розподілу обов’язків та прибутку та завершення співпраці, а також закріпити їх шляхом підписання партнерської угоди.
