Кайдани порвіте!
Таким чином, резюмуючи все викладене вище, можна дійти висновку, що кожна країна намагається відстояти свої власні економічні інтереси, отримати свої ринки збуту, чисто споживацькі (чисто комерційно) ставлячись до України та її народу і природних ресурсів,
«Кайдани порвіте!»
«Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго-довго кровстепами текла-червоніла...»
Формальнотемою парламентського Круглого столу 18 грудня 2017 року було короткепредставлення законопроекту про державну політику з енергетичної безпеки.
Фактично ж дві найголовніші теми в форматі енергетичноїбезпеки, які піднімалися, і які взаємопов’язані, були:
1) ПівнічнийПотік-2 (ПП-2) – основна тема і підтема в ній – боротьба за ринки збуту газу, нафти,вугілля;
2) пов’язаназ першою тема – анбандлінг власності: Нафтогазу(більш складний анбандлінг – розділення функцій з управління, діяльності та відповідноюпередачею активів з видобутку, зберігання, транспортування, розподілу і продажугазу) і Укренерго (більш простий анбандлінг – відокремлення генерації(виробництва) електроенергії від її передачі (від електростанції через системудо оператора розподільчої мережі або кінцевого споживача).
Існують різні точки зору на питання ПП-2, а саме:
І.Голова Комітету Верховної Ради України узакордонних справахГ.Гопковважає, що будівництво ПП-2 зупинено і заблоковано в результаті перемогиенергетичної дипломатії шляхом прийняття влітку цього року так званого санкційногозакону США, який спрямований, зокрема, на зупинення проекту"Газпрому" "Північний потік-2". Він єдиний конкретноназваний у тексті. Цей газопровід здатен щорічно доставляти з Росіїбезпосередньо до Німеччини до 55 мільярдів кубометрів газу. Однак цей закон небув узгоджений з Євросоюзом, тому керівництво Євросоюзу різко критикує новісанкції США.
При цьомуГ.Гопко чомусь зовсім не згадує про законодавче рішення Данії, яке загальмувалоПП-2. Бо треба звеличити лише США щодо заслуг в блокуванні ПП-2 з відповіднимикорисливими наслідками для США? Данія 30 листопада 2017 року прийняла закон,який може заблокувати будівництво російського газопроводу "Північнийпоток-2" в її територіальних водах. Норми закону дозволяють Уряду країнизабороняти трубопровідні проекти, виходячи з міркувань безпеки або зовнішньоїполітики.
ІІ.Голова правління НАК «Нафтогаз України»Андрій Коболєв вважає, що ПП-2 анітрохи не зупинено, що підготовка до йогобудівництва йде повним ходом, замовлені труби та планується розпочатибудівництво найближчим часом.
На йогодумку, перша нитка Турецього потоку – це питання вирішене. Вона буде побудовананаступного року, друга нитка – під питанням, як і ПП-2. А.Коболєв вважає (напідставі власних розрахунків), що при реалізації (будівництві, запуску)Турецького потоку і ПП-2 транзиту газу через Україну більше не буде зовсім.
ВрятуватиУкраїну від ПП-2 (про це кажуть всі сторони, і п. Коболєв в тому числі) може лишеанбандлінг Нафтогазу і залучення Європейського партнера до управлінняУкраїнською ГТС.
У цьому зв’язкумною було задано запитання п. А.Коболєву, чи свідомий він того, що саме цепитання – залучення Європейського партнера* до управління Українською ГТС вУкраїні блокується. Він сказав, що це не в його компетенції. Але ж цестосується інтересів Нафтогазу, то чому ж тоді його очільника не дуже й тобентежить дана проблема? Можливо причина в наступному. Уряд хоче провести свійанбандлінг Нафтогазу, а Нафтогаз – свій – класика пострадянського жанру. Аоскільки розроблення законопроекту про концесію належить до компетенції Уряду (конкретно– Мінекономрозвитку), то в цій боротьбі за ласий шматок – нового оператора ГТС –Уряд вставляє палки, як може, якщо не виходить так, як він хоче. Однак жоденваріант, якщо він не пройде потрібну сертифікацію, не буде вважатисявідповідним вимогам Третього Енергопакету ЄС.
Так, своєюпостановою від 16 листопада 2016 року № 837 Уряд України постановив зарезультатами приватного розміщення акцій заснувати публічне акціонернетовариство “Магістральні газопроводи України”. Відповідно до цієї ж постановиЄдиним акціонером є держава в особі Міненерговугілля.
ПАТ«Магістральні газопроводи України» (МГУ), яке створено начебто з метоюанбандлінгу Нафтогазу, як новий оператор ГТС, поки що виглядає як фіктивнакомпанія насправді. Вона не має ані належних ресурсів, ані працівників, тобтоце не є оператор ГТС, він не є в робочому стані.
Тоді длячого ж вона була створена? В теорії вона була створена тому, що існуютьсерйозні суперечки, хто є законним правонаступником ПАТ «Укртрансгаз», чинногооператора ГТС, через претензії Фірташа, Коломойського та інших, тому буловирішено створити абсолютно нову компанію, чисту від усього цього. Але і НАК «НафтогазУкраїни» не гаяв часу (хоча, насправді, добряче гаяв) і вирішив створити філіюпри ПАТ «Укртрансгаз», щось на зразок бізнес-підрозділу, який концентруватиме всобі функції ГТС, але оператором ГТС не стане, як це припускають деякіексперти, а може бути легко переданий до МГУ. Причина і мета створення цьогофіліалу (в усякому разі, хотілося, щоб так було) – це пошук золотої середини,компромісу в тривалій, руйнівній і шкідливій для Українців боротьбі між Урядом(Міненерговугілля) та Нафтогазом за надприбутки від транспортування природногогазу територією України, бо кожен з них проголошує, що саме він створив свогонового легітимного оператора ГТС, і, відповідно, здійснив нарешті справжній анбандлінгНафтогазу, допомогти таким чином Уряду в створенні нового функціональногооператора ГТС. Дехто побоюється, що створення цієї філії може розглядатися якзавершення процесу анбандлінгу, проте це лише один крок, і не більше, внапрямку анбандлінгу, в якому новий оператор ГТС має пройти сертифікацію в НКРЕКПта в Секретаріаті Енергетичного співтовариства, що для даної філії неможливо,хоча цілком ймовірно, що Нафтогаз якраз і хотів зробити хід конем ірозраховував зробити з даної філії нового оператора ГТС і залишити таким чиномнадприбутки від транзиту природного газу все одно за собою.
По факту ПАТ"Укртрансгаз" передало своїй філії "Оператор газотранспортноїсистеми України" 50 тис. найменувань активів вартістю 250 млрд. грн., анаприкінці опалювального сезону компанія планує сформувати всередині себе щеодну нову структуру – оператора підземних сховищ газу (ПСГ).
*Довідково.
Залучення такого Партнера передбачено статтею 21 ЗаконуУкраїни «Про ринок природного газу».
Згідно з пунктом 5 Плану реструктуризації публічногоакціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” зметою відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування,відбору) природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 1 липня 2016 року № 496, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Мінфіну,НКРЕКП (за згодою), Антимонопольному комітету доручалося до 1 січня 2017 року розробити за участю експертів СекретаріатуЕнергетичного Співтовариства та подати на розгляд Кабінету Міністрів Українизаконопроект щодо внесення змін до відповідних законів щодо визначення порядкута умов концесії майна, що використовується для забезпечення транспортування тазберігання (закачування, відбору) природного газу і не підлягає приватизації.
Термін був визначений до 1 січня 2017 року. Станом на 21грудня 2017 року законопроект в парламенті не зареєстровано, хоча Європейськасторона зі свого боку зробила все, що могла. Україна в особі Уряду (Мінекономрозвитку)проігнорувала це.
Я з’ясувала і відслідкувала дане питання. Законопроектзнаходиться в Мінекономрозвитку, Департаменті залучення інвестицій. Але він неготовий «у зв’язку з йогоскладністю», як зазначає директор даного Департаменту, що – простроченнявиконання цього доручення Уряду, з його ж таки слів, знаходить розуміння з бокуУряду.
Крім того, Міненерговугілля гальмує прийняття законопроектупро анбандлінг, безкінечно опрацьовуючи чергову його редакцію з СекретаріатомЕнергетичного співтовариства, який стверджує, що їх в Україні ігнорують в цьомупитанні (деякі нардепи впевнені, що цей законопроект нам взагалі не потрібен).
ІІІ. 1. Європейські компанії (зі слівА.Коболєва, який не поділяє цю точку зору) вважають, що транзит газу територієюУкраїни в обсязі 50-60 млрд. м3/рік залишиться в будь-якому разі завдякизбільшенню споживання газу.
2. Позиція Німеччини (представив ЛогесКремер, начальник економічного відділу Німецького посольства), як однієї, порядз Нідерландами, Францією та Італією, зі сторін у ПП-2, ґрунтується на наступному:
а) ПП-2 збоку Німеччини – це неурядовий проект декількох компаній ЄС, грошіплатників податків Німеччини при цьому не витрачаються, це бізнес-проект (навідміну від деяких російських представників і багатьох українських політиків,які розглядають даний проект виключно як політичний, спрямований проти Українита інших країн Східної, частково Центральної і Південної Європи);
б) необхіднамодернізація Української ГТС, яку Німеччина розглядає і підтримує в якостітранзиту газу через Україну в Європу;
в) юристиЄврокомісії не бачать правових перешкод для будівництва і функціонування ПП-2;
г) спільнамета у всього ЄС у питанні енергобезпеки і скороченні енергоспоживання – цеенергоефективність.
(Між рядкамицю тезу можна розуміти так: думайте і дбайте про Вашу дуже низькуенергоефективність, на підвищення якої ми даємо вам чималі гроші, в розрізіенергобезпеки, а не про наш ПП-2, який ви бачите найбільшою загрозою вашійенергобезпеці).
IV. Джон Пол Шютті, Радник з економічних питань, твозаступника Голови Місії США в Україні заявив, щоСША проти ПП-2 і Турецького потоку. Він відзначив, що Росія намагаєтьсярозділити в такий спосіб Захід, маніпулюючи використанням енергії. Тому головнамета для України має бути – це скорочення енергозалежності від Росії та Європи,шляхом диверсифікації поставок, джерел енергії. І тут США прагнуть замінитиРосію, як головного постачальника ядерного палива в Україну. Це такожстосується і газу, і вугілля.
Він нагадав,що з 2014 року Україна отримала від США на енергосектор 60 млн. долл. допомоги,а також підкреслив, що в рамках так званого санкційного закону США Україна додатковоотримає 30 млн. долл. в 2018-2019 роках, а також USAIDзапустить програму допомоги венергосекторі ще на 19 млн. долл., про яку вже повідомлені деякі народнідепутати (чому лише деякі?), і Уряд України має подумати, як краще використатиці гроші…І Українці не сумніваються, що він таки подумає про це.
Старший науковий співробітник Атлантичної Ради Алан Райлі вважає, що ПП-2 – це найбільша загроза енергетичній безпеціУкраїни, це політична, економічна та енергетична ізоляція України (разом зіншими країнами Східної та Центральної Європи, що залежать від поставокГазпрому), якої добивається Газпром.
Україна, найого думку, більше не буде мати жодної ваги для жодної Європейської країни,яким тоді буде абсолютно все одно, чи має Україна газ, і чи існує Українавзагалі.
БудівництвоПП-2 виключить можливість будівництва інфраструктури будь-якими іншимипостачальниками газу до Центральної та Східної Європи, ніж Газпром. При цьому вінвбачає, що США повністю гарантувати Україні безпеку від ПП-2 не зможуть, азастосування ЄС законодавчих перешкод, як у випадку з Данією, маловірогідне,він вважає. А якщо ПП-2 буде збудований, Україна залишиться без поставок газу. ПанАлан Райлі зауважив про необхідність розвитку власного видобуткуенергоресурсів, створивши комфортні умови для іноземних інвесторів, а це, впершу чергу, – анбандлінг Нафтогазу, підвищення енергоефективності тощо.
Керівник підгрупи «Енергетика та довкілля» Групипідтримки України Європейської Комісії Торстен Велерт наголосив на важливій домовленості між Укренерго і електрооператором ЄС відносносинхронізації наших електричних енергосистем для забезпечення стабільності в Українів постачанні електроенергії. Енергобезпека України посилиться, стверджує він, якщовона задіє енергосистему ЄС.
Те саместосується і безпеки нафтових поставок. Пан Торстен Велерт повідомив прозавершальний етап обговорення щодо підключення України до 90-денних запасів дляпостачання нафти на випадок екстрених ситуацій і яке законодавство необхіднодля цього розробити. Але і про власний видобуток нафти Україна має подбати, звертаєувагу він, враховуючи, що ЄС допомагає Україні, зокрема, створивши Фонденергоефективності (50 млн. євро).
Це приємнідля України новини і хотілося б вірити, що такий поступливий тон зумовлений не простобанальним бажанням витіснити конкурентів на зовнішньому енергетичному ринку України– США і Росію.
Таким чином, резюмуючи все викладене вище, можна дійтивисновку, що кожна країна намагається відстояти свої власні економічніінтереси, отримати свої ринки збуту, чисто споживацькі (чисто комерційно) ставлячисьдо України та її народу і природних ресурсів, експлуатувати активи України,отримуючи на цьому прибутки, не гребуючи інколи елементами різноманітних(грошових заохочень, інших вигід, або, навпаки, лякалок, блефу, шантажу) маніпуляцій,а всередині України іде боротьба з використанням тих же за своєю суттюінструментів і механізмів, нехтуючи життями, правами та інтересами Українців, заактиви Нафтогазу з його дочірніми компаніями, активи Укренерго та за прибуткивід транзиту природного газу територією України.
«Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твоюдолю, заплаче серденько! — ТарасГригорович Шевченко; «Тарасова ніч»; 6.XI 1838.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21266
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19650
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7865
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7710
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6650