Урядова державна зрада України
Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», який було зареєстровано за № 6778, внесений Кабінетом Міністрів України, суперечить статті 21 Закону України «Про р
Відповіднодо частини першої статті 111 Кримінального кодексу України Державна зрада,тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові,територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній,економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовахвоєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземнійдержаві, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенніпідривної діяльності проти України, карається позбавленням волі на строк віддванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
21 липня 2017року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради України проект ЗаконуУкраїни «Про внесення зміни до Закону України «Про перелік об’єктів правадержавної власності, що не підлягають приватизації», який було зареєстрованопід № 6778.
У проектіпропонується включити до переліку об’єктів права державної власності, що непідлягають приватизації (Додаток № 1 до Закону України «Про перелік об’єктівправа державної власності, що не підлягають приватизації»), Публічне акціонернетовариство «Магістральні газопроводи України».
Своєюпостановою від 16 листопада 2016 року № 837 Уряд України постановив зарезультатами приватного розміщення акцій заснувати публічне акціонернетовариство “Магістральні газопроводи України”.
Відповіднодо цієї ж постанови Єдиним акціонером є держава в особі Міненерговугілля. Як цеспіввідноситься зі словами Міністра, який постійно наголошує і підкреслює, щоМіністерство має лише забезпечувати формування та реалізацію державної політикиу паливно-енергетичному комплексі, забезпечувати формування державної політикиу сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання та здійснюватидержавне управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційноїбезпеки, а не управляти і володіти активами?
Не порушуючивимог Закону України «Про приватизацію державного майна», згідно з яким непідлягають приватизації магістральні нафто- і газопроводи та магістральнийтрубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземнінафто- та газосховища, необхідно було дотриматися вимог іншого Закону України.Адже проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про перелікоб’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», який булозареєстровано за № 6778, внесений Кабінетом Міністрів України, суперечить статті21 Закону України «Про ринок природного газу», якою передбачено залученняприватних компаній спільно з оператором газотранспортної системи, яке повністюблокується даним Урядовим законопроектом.
Не дивлячисьі всупереч своїм протилежним діям в інших подібних випадках (також у власнихінтересах), Уряд раптом вчиняє навпаки. Замість включення ПАТ «Магістральнігазопроводи України» до переліку об'єктів права державної власності, що непідлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані (Додаток № 2 до ЗаконуУкраїни «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягаютьприватизації»), до якого мають включатися акціонерні товариства, акції якихперебувають у державній власності, пропонуєвключити його до переліку об‘єктів права державної власності, які не підлягаютьприватизації (Додаток № 1 до названого Закону).
Тобто утворенняпублічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України"було окозамилюванням і 100% профанацією виконання вимог Третього ЕнергопакетуЄС.
Дані діїможна було б кваліфікувати тільки як намагання привласнити ці активи, щовикористовуються у діяльності з транспортування природного газу, бо Українськавлада завжди вважала, що все державне, то є все одно її власне в особі їїкерівників.
Але в даномувипадку все ще значно сумніше. Ця дія унеможливлює залучення приватних західнихкомпаній, які працюють чесно і прозоро, за високими стандартами якості до участів управлінні Українською газотранспортною системою, а це, в свою чергу, призведедо утворення консорціуму з російським «Газпромом» з втратою нашої ГТС. Усі ціта інші маніпуляції з законодавством, затягування ремонту ГТС, а головне –недопущення всіма незаконними шляхами на Український ринок природного газузахідних інвесторів направлено на збереження монополії НАК «Нафтогаз України» узлочинній співдружності (навіть не у співпраці, а саме в злочинній співдружності)з російським «Газпромом».
Згідно зпунктом 5 Плану реструктуризації публічного акціонерного товариства“Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” з метою відокремленнядіяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природногогазу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 року№ 496, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Мінфіну, НКРЕКП (за згодою), Антимонопольномукомітету доручалося до 1 січня 2017 рокурозробити за участю експертів Секретаріату Енергетичного Співтовариства таподати на розгляд Кабінету Міністрів України законопроект щодо внесення змін до відповідних законів щодо:
визначенняпорядку та умов концесії майна, що використовується для забезпеченнятранспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу і непідлягає приватизації;
визначеннявимог, згідно з якими органи державної влади, до сфери управління яких належатьсуб’єкти господарювання, які провадять діяльність з видобутку (виробництва)та/або постачання природного газу та/або електричної енергії, з одного боку, тасуб’єкти господарювання, які провадять діяльність з транспортування природногогазу або передачі електричної енергії, з іншого боку, є незалежними під часприйняття рішень щодо управління зазначеними суб’єктами господарювання. Цівимоги повинні передбачати виключні права органу державної влади щодоуправління корпоративними правами держави щодо ПАТ “Магістральні газопроводиУкраїни”.
Термін був визначений до 1 січня 2017 року. Станом на 22жовтня 2017 року законопроект в парламенті не зареєстровано, хоча Європейськасторона зі свого боку зробила все, що могла. Україна в особі Урядупроігнорувала це. Чому?
Відповіднодо статті 21 Закону України «Про ринок природного газу» «Особливості реалізаціїправа власності держави на газотранспортну систему» оператором газотранспортноїсистеми, що перебуває в державній власності і не підлягає приватизації, можебути виключно суб’єкт господарювання, власником корпоративних прав якого євиключно держава чи суб’єкт господарювання, 100 відсотків корпоративних правякого належать державі, або держава чи суб’єкт господарювання, 100 відсотківкорпоративних прав якого належать державі, що володіє не менше 51 відсоткомкорпоративних прав такого оператора, спільно з юридичною особою (особами) (далі- Партнер ГТС), яка відповідає таким вимогам:
1) контрольнад Партнером ГТС не здійснює жодна особа (особи) з держави (держав), яка не єстороною Енергетичного Співтовариства чи Сполученими Штатами Америки;
2) ПартнерГТС є оператором газотранспортної системи, який отримав остаточне рішення просертифікацію від національного регулятора енергетики відповідної держави напідставі положень національного законодавства цієї держави, якимивпроваджуються стаття 10 Директиви 2009/73/ЄС про спільні правила внутрішньогоринку природного газу і стаття 3 Регламенту (ЄС) 715/2009 про умови доступу домереж транспортування природного газу. При цьому остаточне рішення просертифікацію Партнера ГТС було прийнято національним регулятором енергетикивідповідної держави з урахуванням висновку Європейської Комісії щодосертифікації Партнера ГТС.
Не хоче УрядУкраїни цього Партнера ГТС, не хоче виконувати вимоги Конституції України,Законів України, Третього Енергопакету ЄС. А що хоче? Збереження самовбивчої (івбиваючої громадян України також) монополії НАК «Нафтогаз України» у злочинній співдружностіз російським «Газпромом» у формі консорціуму і віддання управління і володінняУкраїнською ГТС йому? Тоді, чи цей Уряд – Український, тим більше в умовах Російськоїзбройної агресії проти України?
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21266
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19650
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7865
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7710
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6650