Український газовий спрут робить усе можливе, шукають будь-який привід, аби не виконувати вимоги Закону України «Про ринок природного газу», спекулюють на соціально незахищених громадянах, в той час, коли модель, прийнята в Законі України «Про ринок природ
Український газовий спрут: власні злодії в кооперації зросійськими аналогами
11-12 жовтня2017 року в Києві відбувся Третій Український газовий форум, в якому взялиучасть Європейські й Українські посадові особи та експерти, а також російський представник.
Обговорювалисятакі питання, як перспектива створення єдиного газового ринку України та ЄС,розвиток Енергетичного Союзу та нові інструменти безпеки постачання газу до ЄС,так звана енергетична дипломатія, розвиток трейдингу газом, Україна наперехресті Великої трубопровідної гри, вимоги до газового хаба в Україні,реконструкція та модернізація розподільних мереж тощо.
Перш за все слідвідзначити, що запрошені учасники Прем’єр-Міністр України, Міністр енергетикита вугільної промисловості України на захід не прибули, а НАК «Нафтогаз України»,яка є провідним підприємством паливно-енергетичного комплексу, однією знайбільших компаній України, з незрозумілих причин навіть не була запланованадо участі. Звідки одразу виникає риторичне запитання – чому?
Високі європейськіпосадовці і експерти намагалися пояснити, що в такий корумпований, непрозорий іненадійний простір, якою являє собою нині вся Українська енергетична галузь вцілому, неможливо вписатися компаніям, які звикли працювати чесно. Неможливонавіть планувати співпрацю при повному небажанні з боку України в особіконкретних людей виконувати норми законів України, які вже прийняті і повиннідотримуватися.
Так,наприклад, статтею 21 Закону України «Про ринок природного газу» передбаченозалучення приватних компаній спільно з оператором газотранспортної системи, якеповністю блокується.
Принципи розвиткуконкуренції на ринку енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуютьсямережі, у більш широких географічнихмасштабах та використання ефекту економії завдяки масштабам, закладені в Договоріпро заснування Енергетичного Співтовариства, Україна грубо порушує і повністюігнорує, прийнявши, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України від 22березня 2017 року № 187, яка суперечить статті 117 Конституції України, тапідлягає скасуванню, але цього не відбувається, мотивуючи надуманимисуперечностями Українського законодавства.
Свідомоблокується і виконання вимог Третього Енергопакету ЄС.
Питання –чому і кому це вигідно. Однак навіть при такому спротиву з боку України ЄС неприпиняє знову і знову, вже щонайменше шостий рік поспіль, просити, пропонуватиі йти назустріч. Доводиться лише молитися за янгольський терпець Європи нанеадекватну власним інтересам поведінку України.
Українськийгазовий спрут робить усе можливе, шукають будь-який привід, аби не виконувативимоги Закону України «Про ринок природного газу», спекулюють на соціальнонезахищених громадянах, в той час, коли модель, прийнята в Законі України «Проринок природного газу», захищає всіх споживачів, в тому числі, і соціальнонезахищених.
А теперпродовження логічного ланцюга.
Українськасторона абсолютно недипломатичними методами намагалася довести свою позицію зточки зору енергетичної дипломатії, підкреслюючи, що Туреччина не пропустить доУкраїни під будь-яким незаконним приводом жодного танкеру зі зрідженим (скрапленим)природним газом через Босфорську протоку, навіть порушуючи міжнародні норми.
Російськасторона намагалася довести свою економічну незаінтересованість в Україні, їїземлі та енергетиці. Казали, що Українські газові сховища Україну не врятують іне матимуть ніякого значення, та наводили безліч порожніх цифр, які буливирваними з контексту, а в сукупності говорили лише про дезінформаціюросійських спецслужб в інтересах певних російських олігархів.
Виходячи зекономічних й інженерних фактів, Північний потік-2 – це суто комерційнийбізнес-проект, який жодним чином не зашкодить Українській газотранспортнійсистемі, за умови, якщо Український газовий спрут не сприятиме цьому.
Розрахуноктарифів необхідно зробити за зміненою ціновою формулою, аби ціна на газ не буладорожче ринкової ціни. Поки що це блокується, хоча і декларується просування.Це таке ж саме «просування», як і анбандлінг власності НАК «Нафтогаз України».
В Україні незапроваджено добове (щоденне) балансування на ринку природного газу, існує лишещомісячне балансування, а це унеможливлює формування ліквідного добового ринку,що б зменшило фінансові ризики для замовників послуг транспортування таоператора ГТС, і функціонування газової біржі.
УкраїнськаГТС умисно не ремонтується, аби не зацікавлювати і не залучати західні приватнікомпанії, а дотягнути до 2019 року і спровокувати виключення України зЕнергетичного Співтовариства та повернутися до співпраці з Газпромом вже на нових,виторгуваних під цей вихід умовах, порівняно з невдалими перемовинами з цьогоприводу до початку Російської збройної агресії проти України. Цього ідобивається Москва спільно з Нафтогазом та апологетами енергетичної дипломатіїв Україні. Тому ГТС не ремонтується, аби створити якомога більше перешкод длявиконання статті 21 Закону України «Про ринок природного газу». Звісно, що анбандлінгвласності НАК «Нафтогаз України» за цим сценарієм в плани також не входить.
Українськанація гинула на Революції гідності і гине на фронті не для того, аби АНТИукраїнськийгазовий спрут наживався на українцях і позбавляв їх майбутнього! Україназробила свій вибір. Це Європа – закон, порядок, чесність, прозорість ісправедливість, а не беззаконня, бєспрєдєл, безлад, бандитизм, злодійство, мат,пияцтво і продовження совка з людиноненависницькою ідеологією, коли життялюдини нічого не вартує. Народ зробив свій вибір, люди втомилися від олігархатуі його брехні про турботу про людей, якою прикривається безкінечне прагненняпривласнити все, що тому народу належить. Але люди вже не захочуть в те болото,з якого вони вирвалися, і продовжують вириватися ціною життів своїх героїв,своїх Богунів і Залізняків, яких і тоді, у 17-18 століттях, намагалися знищитиросійські війська разом з польською армією.
