Чиновники всіх рівнів мають постійно контролюватись громадськістю
Конкурс, контроль, відповідальність… посадових осіб органів державної влади, як основа подолання корупції.
Україна має на меті побудувати громадянське суспільство з демократією вищого ґатунку. Проте, спадок тоталітарного, адміністративно-командного управління ще й досі супроводжує усі реформаційні процеси в нашій державі. Звичайно, це не може не відбитись на ефективності роботи сучасного державного апарату. Вади минулого за інерцією перейшли в новітнє законодавство і, звичайно, заважають створювати нове, демократичне суспільство. Нещодавно був прийнятий і має набрати чинності Закон України "Про запобігання корупції". Це рамковий документ, який став основою для оновлення галузевих нормативно-правових актів – Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення тощо.
Проте, цих кроків явно не досить, щоб на якісно новому рівні регулювати службові відносини. Законодавство потребує докорінних змін, з урахуванням людиноцентриської теорії державного управління, лейтмотивом якої є визнання людини найвищою соціальною цінністю та основним споживачем адміністративних послуг.
Маємо розуміти, що викорінення корупції має розпочатись і поширюватись з верхівки державного апарату та апарату органів місцевого самоврядування. Після очищення від корупційних елементів, керівники органів публічної влади мають стати провідними суб'єктами у боротьбі і недопущенню корупції в очолюваному ним органі. саме на них має покладатися функція контролю за дотриманням положень антикорупційного законодавства своїх підлеглих і у разі необхідності, вжиття відповідних заходів як адміністративного, дисциплінарного, так і виховного, психологічного характеру.
Звичайно, виявлення корупціогенних факторів потребує від керівника певної професійної майстерності, старанності та досвіду. Сьогодні громадські організації, вищі навчальні заклади для цього намагаються створити якомога сприятливіші умови, проводячи тренінги, оглядові лекції, навчання публічних службовців усіх рівнів (у тому числі керівників) і основам, і найдрібнішим нюансам процесу попередження, виявлення та боротьби із проявами корупції в окремо узятому органі чи його структурному підрозділі. У цьому іноді виявляє інтерес і держава, ініціюючи або організаційно сприяючи проведенню таких заходів.
Проте обмежуватись тільки-но інформаційно-роз'яснювальною роботою серед керівників та інших публічних службовців щодо методики виявлення та боротьби з корупцією не варто. Саме лише існування заборонних норм та знань про необхідність і способи їх виконання не завжди гарантують відсутність проявів корупції в органі публічної влади. Публічний службовець - керівник - має усвідомлювати невідворотність покарання не тільки за саме корупційне діяння, але й за свою протиправну бездіяльність, завдяки якій стала можливою поява самого факту корупції в очолюваному ним органі.
Можливим способом вплинути на ситуацію тотальної безвідповідальності може стати доповнення ст. 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення такою частиною:
"Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу публічної влади у разі виявлення корупційного правопорушення –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою звільнення з займаної посади, з забороною займати керівні посади в органах публічної влади протягом трьох років".
Чиновники всіх рівнів мають постійно контролюватись громадськістю. Вони мають щорічно складати іспити на підтвердження свого професійного рівня, знання українського законодавства, володіння державною мовою. Звичною практикою має стати проходження поліграфу, анонімне анкетування відвідувачів та підлеглих, встановлення камер в кабінетах посадовців, тощо. Представник влади має знати що він перебуває під постійним наглядом зі сторони роботодавця – українського народу.
Комплексний підхід у боротьбі з корупцією надасть суспільству більше шансів виграти не просто один бій із окремими корупціонерами, але й усю війну за викорінення корупції як явища.
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 19688
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10615
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10016
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4390
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4221