Законопроекти № 8184, 8250, 8311 – яких вам ще реформ АРМА треба?
Останнім часом не вщухають розмови щодо необхідності реформування, а то і ліквідації АРМА
При цьому дуже схоже, що у народних депутатів немає ні сил, ні бажання розібратися у доволі специфічних і складних функціях АРМА, а успіх чи невдачі органу, в залежності від погоди, фаз місяця, політичного контексту списуються то виключно на персоналії, то на законодавчі прогалини.
Агентство сьогодні звинувачують у корупції, втраті активів, порушеннях прав людини (власників арештованих активів), а завтра пропонують усе роздати без будь яких обмежень, бо начебто активи потрібні Збройним Силам України та на відновлення деокупованих територій. А бува, що в один день ці дві ситуації змішуються.
Народні обранці невтомно продукують законодавчі зміни, а саме проекти Законів України «Про внесення змін до Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо розблокування можливості управління корпоративними правами переданими в управління Національному агентству» (реєстр. № 8184 від 07.11.2022); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення санкційної політики та підвищення ефективності управління державним, комунальним майном та арештованими активами» (реєстр. № 8311 від 27.12.2022); «Про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» щодо оптимізації структури Фонду державного майна України» (реєстр. № 8250 від 30.11.2022). Останній цікавий тим, що як і видно з назви не стосувався АРМА, водночас у нього до другого читання було надано вал неймовірних за своїм змістом поправок, що стосувалися агентства. А точніше істеричне та бездумне намагання передати частину функцій агентства до Фонду державного майна України (часом навіть не змінюючи назву органу:)). Наразі ширяться чутки, що невдалі правки будуть згруповані в окремий законопроект, цікаво чи буде він підготовлений більш якісно, аніж те, що було подано у якості поправок.
При цьому, що цікаво, у Верховній Раді України зареєстровано ряд законопроектів, що вдосконалюють діяльність агентства, поданих Урядом, які були відповідно узгоджені з органами державної влади та підтримуються Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України (хоча хто ж їх слухає, що вони розуміють у політиці:)), деякі з них перебувають там вже 2-3 роки, інколи потрапляють у порядки денні сесії, інколи начебто розглядаються Головним комітетом, проте конкретних результатів так і немає.
Ось перелік цих законопроектів – «Про внесення зміни до статті 452 Митного кодексу України» (реєстр. № 3962 від 06.08.2020). Проектом врегульовується питання автоматизації доступу АРМА до інформації щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації принципу пріоритету кримінального арешту та удосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 6144 від 07.10.2021). Проектом запропоновано зміни з метою реалізації принципу пріоритету кримінального арешту та унеможливлення ситуації блокування виконання АРМА судових ухвал про передання йому в управління активів в кримінальному провадженні через застосування власниками таких активів або пов’язаними з ними третіми особами інструментів забезпечення позову в цивільному, господарському чи адміністративному процесах; «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо розширення доступу до джерел інформації для цілей виявлення та розшуку активів» (реєстр. № 6201 від 21.10.2021); «Про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 6233 від 29.10.2021). Проект покликаний розблокувати можливість управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв юридичних осіб. Наразі можна сміливо заявити, що це проект № 1 за необхідністю прийняття, оскільки з моменту повномасштабного вторгнення рф до України, почастішали випадки передачі в управління АРМА активів у вигляді корпоративних прав.
До речі, вищезазначений законопроект, реєстр. № 8184 від 07.11.2022, це така собі цікава версія законопроекту № 6233 від 29.10.2021.
Крім того, у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав інвесторів» (реєстр. № 6316 від 18.11.2021), підготовлений очевидно на основі розробок АРМА, оскільки подібний проект можна знайти на сайті АРМА, при цьому розміщений він був ще 2018 році, а пізніше у 2021 році :). Законопроект покликаний удосконалити існуючу систему управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яка в деяких напрямках продемонструвала свою неефективність. Метою даного проекту Закону є створення законодавчих передумов для підвищення прозорості системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, підвищення інституційної спроможності та ефективності роботи АРМА, а також усунення суперечностей між чинними актами в частині розшуку, управління та реалізації активів, одержаних від корупційних та інших злочинів. Проект потребує суттєвого доопрацювання, проте він вже у Раді і може стати базою для нормальних змін.
І це аби не витрачати дорогоцінний час нашого читача, не увійшли у текст неймовірні законопроекти за номерами № 3335, а також альтернативні до нього, № 5141 і № 5142 та альтернативні до них, № 5825 і № 5826 і тд - це точно не повний список.
Ось такий огляд, за результатами якого можна дійти висновку, що основною метою діяльності народних обранців щодо регулювання роботи АРМА є нескінченне найрізноманітніше копіювання, переписування, перекручування одних і тих самих адекватних норм, з яких виходять норми абсурдні.
Мета такої діяльності невідома, є враження, що склалась ситуація, коли ані бажання, ані на жаль розуму і волі налагодити роботу доволі важливого органу не вистачає, отже безвихідь, і треба йти шляхом найменшого супротиву та ліквідувати орган.
А там, поки комусь, і як було озвучено, з прив’язкою до конкретної персони, передаватимуть функції, потягнеться час, з’ясується, що там, навіть враховуючи поважність персони, без нормального законодавства нічого не запрацює, можна буде виходити на нове нескінченне коло важливих законодавчих ініціатив, бо, дуже схоже, що процес значно важливіший за результат:).
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко вчора о 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко вчора о 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький вчора о 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 231
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 143
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 134
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 120
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 29655
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 5313
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4777
-
Японські інвестори влаштували розпродаж іноземних облігацій після мит Трампа
Фінанси 3619
-
Подружжя Решетніків і Наталка Денисенко працюють над фільмом про міфологію сучасного Києва
Життя 3422