Піар правоохоронців на гучних заголовках
Передача арештованих активів АРМА = заслужений відпочинок правоохоронців?
Доволі часто в засобах масової інформації можна спостерігати інформацію про передачу правоохоронними органами до АРМА майна, грошових коштів, корпоративних прав, зокрема суб’єктів рф та рб, на значну суму коштів. Передали, а далі? Все, робота завершена?
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України арешт є лише тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження і перехід арештованого майна у власність держави відбувається лише у разі винесення остаточного судового рішення, яким до такого активу буде застосовано конфіскацію чи спеціальну конфіскацію.
Таким чином, у разі скасування судом арешту АРМА зобов’язано повернути власнику грошові кошти, що зберігалися на рахунках, майно, яке перебувало в управлінні тощо.
Складається враження, що на думку правоохоронців арешт і передача активу АРМА є фінальною точкою та завершальним етапом. Проте, якщо заглибитись в дослідження цього питання, справи зовсім не такі. Чомусь ніхто не наголошує на можливому знятті арешту та взагалі на статистиці такого скасування.
Можливо, окрім хизування, слід також забезпечити потужну та обґрунтовану доказову базу, за допомогою якої вдасться уникнути скасування арешту та повернення злочинного (не завжди) активу законному власнику.
З іншого боку, АРМА доречно було б публікувати більше інформації про фактичний стан справ з переданими в управління активами, зокрема щодо змісту судових ухвал, які у великій кількості випадків взагалі неможливо виконати.
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 166
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 108
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 101
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 85
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 78
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 37988
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 8166
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 6959
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 6279
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 5005