Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу
В епоху швидких новин мовчання може коштувати репутації. Як відверта комунікація допомагає компаніям виходити з криз без втрат.
"Ера публічних вибачень закінчується" – з таким заголовком нещодавно вийшов матеріал в американському виданні. Автор стверджує: дедалі більше брендів, публічних персон та компаній або вперто відмовляються від вибачень у відповідь на критику, або ж уникають відповідальності. Мовляв, просто вибачення часто виглядає як формальність, а новини йдуть так швидко, що скандал може «згоріти» сам собою. І якщо дії не підтверджують слова – вибачення виглядає нещирим і може лише посилити критику.
American Eagle не відмовився від реклами джинсів з Сідні Свіні попри хвилю критики, а керівники Astronomer після скандалу на концерті Coldplay так і не вийшли з публічними вибаченнями (крім формальних заяв). Але для українського ринку ця стратегія – ризикована гра, особливо в умовах повномасштабної війни, коли аудиторія стала ще прискріпливіше та уважніше стежити за брендами і їхньою готовністю нести відповідальність.
Українське суспільство перестало бути лояльним до загальних формулювань, а культура кенселінгу тільки набирає обертів. Покоління “зет” взагалі виробило рефлекс недовіри до будь-якого повідомлення без чіткого визнання реальності. Їм потрібна людяність та щирість, а не просто "сильний фасад".
Водночас (хороші новини) аудиторія готова прощати – за умови прозорості, щирості та готовності винести уроки.
І в цьому є логіка. Бізнес, за даними Edelman Trust Barometer, залишається найнадійнішою інституцією (62% довіри проти 52% до уряду). Але ця довіра має важливу умову – відвертість.
Дослідження Університету Південної Юти "Patterns of Apologia over the Past Century", в якому проаналізували 1688 публічних вибачень за останнє століття, показало, що mortification (пряме визнання провини) – найпоширеніша стратегія. Дослідники вважають її найефективнішою в поєднанні з коригувальними діями.
Наведу один з вже класичних прикладів: кампанія від Domino's Pizza «Oh Yes We Did» у 2009 році з публічним визнанням недоліків продукту принесла бренду зростання акцій на 2000%.
В українському контексті – ресторан «Китайський привіт» у Львові. Після масового отруєння замість замовчування чи просто вибачення детально виклали план дій, компенсації та нові стандарти. Як результат, збережена довіра клієнтів.
Кризи трапляються. І до них рідко можна підготуватися. Але те, як компанія реагує в перші години, визначає подальшу лояльність суспільства до них. Будь-яка криза – це ресурс і можливість для росту.
То ж як діяти в кризу, особливо якщо вона трапилася у соцмережах і стрімко розвивається? Дуже короткий алгоритм:
- Перш за все (найосновніше) – взяти паузу, щоб видихнути і тверезо оцінити: чи справді сталася криза. Перевірити масштаби охоплення, швидкість поширення, хто поширює, тональність і ризик репутаційних втрат. Не кожна ситуація вимагає публічної заяви.
- Якщо криза сталася – визнати проблему і показати зацікавлення: «Ми знаємо, що сталося», «Ми з'ясовуємо ситуацію».
- Пояснити контекст – чесно розповісти, що відбувається.
- Якщо є провина – вибачитися і показати конкретні дії для виправлення (розслідування, зміни в процесах, компенсації тощо). Люди довіряють не словам, а змінам.
- Моніторинг реакції після першої заяви – аналіз настроїв, коригування стратегії (саме перша заява у час швидкого скролінгу та новинного потоку задає тон, наступні заяви користувачі можуть просто не побачити).
- Системний діалог – регулярні оновлення до повного вирішення. Показати, що компанія слухає й взаємодіє, а не ховається.
- Після завершення кризи підсумувати: що сталося, що зробили, яких результатів досягли.
Перші 4-6 годин визначають 80% сприйняття кризи. Мовчання сприймається як зневага або приховування.
В Україні, де кенсел-культура тільки формується, відверте визнання помилок здатне зупинити ескалацію до токсичного рівня. Суспільство потребує пояснень і щирості, а слово «вибачте» не ознака слабкості, а фундамент довіри.
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук вчора о 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов вчора о 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська вчора о 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський вчора о 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 342
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 224
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 189
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 154
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 8008
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2708
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 2407
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 2177
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1497
