Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу
В епоху швидких новин мовчання може коштувати репутації. Як відверта комунікація допомагає компаніям виходити з криз без втрат.
"Ера публічних вибачень закінчується" – з таким заголовком нещодавно вийшов матеріал в американському виданні. Автор стверджує: дедалі більше брендів, публічних персон та компаній або вперто відмовляються від вибачень у відповідь на критику, або ж уникають відповідальності. Мовляв, просто вибачення часто виглядає як формальність, а новини йдуть так швидко, що скандал може «згоріти» сам собою. І якщо дії не підтверджують слова – вибачення виглядає нещирим і може лише посилити критику.
American Eagle не відмовився від реклами джинсів з Сідні Свіні попри хвилю критики, а керівники Astronomer після скандалу на концерті Coldplay так і не вийшли з публічними вибаченнями (крім формальних заяв). Але для українського ринку ця стратегія – ризикована гра, особливо в умовах повномасштабної війни, коли аудиторія стала ще прискріпливіше та уважніше стежити за брендами і їхньою готовністю нести відповідальність.
Українське суспільство перестало бути лояльним до загальних формулювань, а культура кенселінгу тільки набирає обертів. Покоління “зет” взагалі виробило рефлекс недовіри до будь-якого повідомлення без чіткого визнання реальності. Їм потрібна людяність та щирість, а не просто "сильний фасад".
Водночас (хороші новини) аудиторія готова прощати – за умови прозорості, щирості та готовності винести уроки.
І в цьому є логіка. Бізнес, за даними Edelman Trust Barometer, залишається найнадійнішою інституцією (62% довіри проти 52% до уряду). Але ця довіра має важливу умову – відвертість.
Дослідження Університету Південної Юти "Patterns of Apologia over the Past Century", в якому проаналізували 1688 публічних вибачень за останнє століття, показало, що mortification (пряме визнання провини) – найпоширеніша стратегія. Дослідники вважають її найефективнішою в поєднанні з коригувальними діями.
Наведу один з вже класичних прикладів: кампанія від Domino's Pizza «Oh Yes We Did» у 2009 році з публічним визнанням недоліків продукту принесла бренду зростання акцій на 2000%.
В українському контексті – ресторан «Китайський привіт» у Львові. Після масового отруєння замість замовчування чи просто вибачення детально виклали план дій, компенсації та нові стандарти. Як результат, збережена довіра клієнтів.
Кризи трапляються. І до них рідко можна підготуватися. Але те, як компанія реагує в перші години, визначає подальшу лояльність суспільства до них. Будь-яка криза – це ресурс і можливість для росту.
То ж як діяти в кризу, особливо якщо вона трапилася у соцмережах і стрімко розвивається? Дуже короткий алгоритм:
- Перш за все (найосновніше) – взяти паузу, щоб видихнути і тверезо оцінити: чи справді сталася криза. Перевірити масштаби охоплення, швидкість поширення, хто поширює, тональність і ризик репутаційних втрат. Не кожна ситуація вимагає публічної заяви.
- Якщо криза сталася – визнати проблему і показати зацікавлення: «Ми знаємо, що сталося», «Ми з'ясовуємо ситуацію».
- Пояснити контекст – чесно розповісти, що відбувається.
- Якщо є провина – вибачитися і показати конкретні дії для виправлення (розслідування, зміни в процесах, компенсації тощо). Люди довіряють не словам, а змінам.
- Моніторинг реакції після першої заяви – аналіз настроїв, коригування стратегії (саме перша заява у час швидкого скролінгу та новинного потоку задає тон, наступні заяви користувачі можуть просто не побачити).
- Системний діалог – регулярні оновлення до повного вирішення. Показати, що компанія слухає й взаємодіє, а не ховається.
- Після завершення кризи підсумувати: що сталося, що зробили, яких результатів досягли.
Перші 4-6 годин визначають 80% сприйняття кризи. Мовчання сприймається як зневага або приховування.
В Україні, де кенсел-культура тільки формується, відверте визнання помилок здатне зупинити ескалацію до токсичного рівня. Суспільство потребує пояснень і щирості, а слово «вибачте» не ознака слабкості, а фундамент довіри.
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 221
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 132
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 87
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 48377
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 36723
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 29939
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12557
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 5893