Невикористаний потенціал: чому 80% грантів залишаються незапитаними в Україні
Сьогодні бізнес в Україні використовує цей інструмент не досить активно. Спробуємо розібратися чому.
Будь-який підприємець хоче, щоб його бізнес зростав і розвивався. А для цього потрібні фінанси. Попри воєнні дії українські підприємці продовжують підтримувати економіку країни. Для бізнесу – це не тільки час випробувань, а й додаткові можливості. Сьогодні міжнародна спільнота готова інвестувати у нашу державу. І одним з дієвих інструментів, який відкриває для підприємців широкі можливості, є грантові програми. Проте сьогодні бізнес в Україні використовує цей інструмент не досить активно. Спробуємо розібратися чому.
Не подаються, бо не знають “правил гри”
За даними незалежного дослідження залученості українських підприємців у грантову сферу, проведеного Synergy Universe, понад 66% респондентів жодного разу не отримували грант.
При цьому понад 40% опитаних взагалі ніколи не подавалися. Майже кожен п’ятий звертався за грантом лише один раз, 2-3 спроби отримати грант було у 19% учасників опитування, лише 12% підприємців подавали заявки більше ніж 5 разів.
Ця статистика свідчить, що український бізнес недостатньо інформований про потенціал грантової сфери. Підприємці не розуміють хто може подаватися, на які цілі можна отримати грант, де шукати пропозиції, хто цим має займатися, як готувати заявки. І хто може допомогти.
Хто може подаватися?
На відміну від інвестицій та кредитів які потрібно повертати, та ще й з відсотками, гранти є безповоротним ресурсом. Серед багатьох українських підприємців існує переконання, що на гранти можуть подаватися лише новачки, яким потрібні ресурси для старту. Дослідження показало, що на запуск проєкту гроші хочуть отримати майже 64% учасників опитування.
Бізнеси усталені не поспішають подаватись на грант – можливості для масштабування тут шукають лише 13% учасників опитування.
Проте саме бізнеси, що розвиваються, є пріоритетними отримувачами грантової допомоги для багатьох донорських фондів. Фінансову допомогу можна отримати на потреби масштабування. Це матеріальні ресурси, інтелектуальна допомога, підвищення конкурентоспроможності.
І якщо новачки переважно можуть розраховувати на гранти розміром до $5 000. То більш досвідчені класичні бізнеси в Україні претендують на суми від $1 300 до $270 000.
5 кроків до успіху
Визначаємося, для чого потрібні гроші. Тож, визначаємося, на що піде грант: на запуск проєкту, на придбання обладнання та матеріалів, масштабування бізнесу чи релокацію, розробку нового продукту, для розширення штату співробітників або на консультаційний супровід, дослідження, розробку маркетингової стратегії. І за цим напрямом шукаємо пропозицію. А не навпаки, коли під наявну грантову пропозицію “підганяється” запит.
Призначаємо відповідального за пошук та підготовку заявки. Зазвичай в українських компаніях пошуком грантів та підготовкою заявки займаються економісти, юристи або особисто керівники. Ця робота вимагає значних ресурсів, тож у співробітників чи підприємців часто банально не вистачає часу. Вже на етапі пошуку релевантного гранту «здається» половина претендентів. Дослідження свідчить – кожен четвертий витратив на пошук до тижня, і лише кожен десятий був більш наполегливим і присвятив цій роботі місяць або більше.
Допомогти підприємцю може залучення фахівців. Так 13% учасників дослідження віддали пошук грантів і підготовку заявки на аутсорс, а 17% опитаних залучили у команду грантрайтера in house. Це фахівець, що спеціалізується на підготовці заявки для грантового проєкту, допомагає якісно презентувати сам проєкт та здобути перемогу.
Шукаємо відкриті грантові програми.
Джерелами інформації для підприємців стають платформи соціальних мереж (ними користуються майже 51% опитаних), а також сайти грантових фондів (20%) і онлайн бази даних грантів (17%).
Дійте системно. Зокрема, варто проводити регулярний щотижневий моніторинг. Для цього підпишіться на офіційні сторінки ключових донорів, поставте у пріоритет показ їхніх постів у соцмережах. Також долучіться до безкоштовних Телеграм-каналів, де розміщують добірки грантів - це, наприклад, Дія.Бізнес, ГУРТ, House of Europe, Synergy club та інші.
Готуємо грантову заявку. Коли знайшли потрібну програму, починаємо готувати грантову заявку. Майже третина опитаних витрачає на це до двох тижнів, лише 17% приділяє підготовці 3-4 тижні. Насправді ж, від того, наскільки якісно буде підготовлена заявка, залежить результат – чи отримаєте ви грант. Тут потрібно докладно описати проблематику галузі, задачі проєкту, концепцію діяльності, етапи роботи, ресурси, команду спеціалістів, які реалізовуватимуть проєкт, очікувані результати тощо.
Часто буває так, що проєкт грантодавцю сподобався, але потрібно внести деякі зміни. Якщо ж прийшла відмова, заявку можна подати повторно, коли це передбачено умовами конкурсу, або шукати іншу можливість.
Запитуємо про причину відмови. За статистикою, лише одна з десяти поданих заявок може бути схвалена. Але не варто зупинятися після першої відмови. Кожна спроба додає неоціненного досвіду. При цьому дуже важливо запитувати про причину відмови. Зазвичай донори надають зворотний зв’язок. Це дозволить побачити свої помилки і виправити їх при підготовці наступної грантової заявки. До речі, таким інструментом користується лише чверть українських підприємців, а майже половина навіть не знає, що це можна і потрібно робити. Але ж за фондами та програмами стоять небайдужі люди, які хочуть допомагати. Вони вкладають у свою діяльність душу і з ними можна й потрібно налагоджувати комунікацію.
Час скористатися унікальним шансом
Зараз Україні надає підтримку, в тому числі і фінансову, вся світова спільнота. Цей грантовий шанс не має бути втрачений. Тож, українським підприємцям варто діяти більш системно та послідовно у пошуку і поданні грантових заявок. Не треба боятися відмов, а робити стільки кроків, скільки потрібно для перемоги. Вже після першого виграного конкурсу впевненості в собі додасться. І це надихне подаватися на нові та більші гранти для розвитку свого бізнесу навіть у нинішні кризові часи.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25464
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21322
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 13196
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9630
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8563