Невикористаний потенціал: чому 80% грантів залишаються незапитаними в Україні
Сьогодні бізнес в Україні використовує цей інструмент не досить активно. Спробуємо розібратися чому.
Будь-який підприємець хоче, щоб його бізнес зростав і розвивався. А для цього потрібні фінанси. Попри воєнні дії українські підприємці продовжують підтримувати економіку країни. Для бізнесу – це не тільки час випробувань, а й додаткові можливості. Сьогодні міжнародна спільнота готова інвестувати у нашу державу. І одним з дієвих інструментів, який відкриває для підприємців широкі можливості, є грантові програми. Проте сьогодні бізнес в Україні використовує цей інструмент не досить активно. Спробуємо розібратися чому.
Не подаються, бо не знають “правил гри”
За даними незалежного дослідження залученості українських підприємців у грантову сферу, проведеного Synergy Universe, понад 66% респондентів жодного разу не отримували грант.
При цьому понад 40% опитаних взагалі ніколи не подавалися. Майже кожен п’ятий звертався за грантом лише один раз, 2-3 спроби отримати грант було у 19% учасників опитування, лише 12% підприємців подавали заявки більше ніж 5 разів.
Ця статистика свідчить, що український бізнес недостатньо інформований про потенціал грантової сфери. Підприємці не розуміють хто може подаватися, на які цілі можна отримати грант, де шукати пропозиції, хто цим має займатися, як готувати заявки. І хто може допомогти.
Хто може подаватися?
На відміну від інвестицій та кредитів які потрібно повертати, та ще й з відсотками, гранти є безповоротним ресурсом. Серед багатьох українських підприємців існує переконання, що на гранти можуть подаватися лише новачки, яким потрібні ресурси для старту. Дослідження показало, що на запуск проєкту гроші хочуть отримати майже 64% учасників опитування.
Бізнеси усталені не поспішають подаватись на грант – можливості для масштабування тут шукають лише 13% учасників опитування.
Проте саме бізнеси, що розвиваються, є пріоритетними отримувачами грантової допомоги для багатьох донорських фондів. Фінансову допомогу можна отримати на потреби масштабування. Це матеріальні ресурси, інтелектуальна допомога, підвищення конкурентоспроможності.
І якщо новачки переважно можуть розраховувати на гранти розміром до $5 000. То більш досвідчені класичні бізнеси в Україні претендують на суми від $1 300 до $270 000.
5 кроків до успіху
Визначаємося, для чого потрібні гроші. Тож, визначаємося, на що піде грант: на запуск проєкту, на придбання обладнання та матеріалів, масштабування бізнесу чи релокацію, розробку нового продукту, для розширення штату співробітників або на консультаційний супровід, дослідження, розробку маркетингової стратегії. І за цим напрямом шукаємо пропозицію. А не навпаки, коли під наявну грантову пропозицію “підганяється” запит.
Призначаємо відповідального за пошук та підготовку заявки. Зазвичай в українських компаніях пошуком грантів та підготовкою заявки займаються економісти, юристи або особисто керівники. Ця робота вимагає значних ресурсів, тож у співробітників чи підприємців часто банально не вистачає часу. Вже на етапі пошуку релевантного гранту «здається» половина претендентів. Дослідження свідчить – кожен четвертий витратив на пошук до тижня, і лише кожен десятий був більш наполегливим і присвятив цій роботі місяць або більше.
Допомогти підприємцю може залучення фахівців. Так 13% учасників дослідження віддали пошук грантів і підготовку заявки на аутсорс, а 17% опитаних залучили у команду грантрайтера in house. Це фахівець, що спеціалізується на підготовці заявки для грантового проєкту, допомагає якісно презентувати сам проєкт та здобути перемогу.
Шукаємо відкриті грантові програми.
Джерелами інформації для підприємців стають платформи соціальних мереж (ними користуються майже 51% опитаних), а також сайти грантових фондів (20%) і онлайн бази даних грантів (17%).
Дійте системно. Зокрема, варто проводити регулярний щотижневий моніторинг. Для цього підпишіться на офіційні сторінки ключових донорів, поставте у пріоритет показ їхніх постів у соцмережах. Також долучіться до безкоштовних Телеграм-каналів, де розміщують добірки грантів - це, наприклад, Дія.Бізнес, ГУРТ, House of Europe, Synergy club та інші.
Готуємо грантову заявку. Коли знайшли потрібну програму, починаємо готувати грантову заявку. Майже третина опитаних витрачає на це до двох тижнів, лише 17% приділяє підготовці 3-4 тижні. Насправді ж, від того, наскільки якісно буде підготовлена заявка, залежить результат – чи отримаєте ви грант. Тут потрібно докладно описати проблематику галузі, задачі проєкту, концепцію діяльності, етапи роботи, ресурси, команду спеціалістів, які реалізовуватимуть проєкт, очікувані результати тощо.
Часто буває так, що проєкт грантодавцю сподобався, але потрібно внести деякі зміни. Якщо ж прийшла відмова, заявку можна подати повторно, коли це передбачено умовами конкурсу, або шукати іншу можливість.
Запитуємо про причину відмови. За статистикою, лише одна з десяти поданих заявок може бути схвалена. Але не варто зупинятися після першої відмови. Кожна спроба додає неоціненного досвіду. При цьому дуже важливо запитувати про причину відмови. Зазвичай донори надають зворотний зв’язок. Це дозволить побачити свої помилки і виправити їх при підготовці наступної грантової заявки. До речі, таким інструментом користується лише чверть українських підприємців, а майже половина навіть не знає, що це можна і потрібно робити. Але ж за фондами та програмами стоять небайдужі люди, які хочуть допомагати. Вони вкладають у свою діяльність душу і з ними можна й потрібно налагоджувати комунікацію.
Час скористатися унікальним шансом
Зараз Україні надає підтримку, в тому числі і фінансову, вся світова спільнота. Цей грантовий шанс не має бути втрачений. Тож, українським підприємцям варто діяти більш системно та послідовно у пошуку і поданні грантових заявок. Не треба боятися відмов, а робити стільки кроків, скільки потрібно для перемоги. Вже після першого виграного конкурсу впевненості в собі додасться. І це надихне подаватися на нові та більші гранти для розвитку свого бізнесу навіть у нинішні кризові часи.
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов вчора о 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин вчора о 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак вчора о 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова вчора о 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
- Президентський законопроєкт: відповідальність за обхід санкцій Дмитро Зенкін 14.01.2025 15:49
- Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) дитини Леся Дубчак 14.01.2025 15:24
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак 14.01.2025 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль 14.01.2025 10:03
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? Олександр Федоришин 13.01.2025 16:26
- Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність Олег Вишняков 13.01.2025 14:39
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? Соломія Йосипенко 13.01.2025 12:28
- Про пенсії і справедливісь 504
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 340
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 165
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму 153
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? 118
-
В Україні активно виводять з обігу банкноти номіналом 200 гривень. Чим їх замінюють
Фінанси 4747
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4400
-
Гетманцев подав законопроєкт про ПДВ на усі товари з іноземних маркетплейсів
Бізнес 3594
-
З Польщі контрабандою ввезли ювелірку і швейцарські годинники на 35 млн грн – фото, відео
Бізнес 2408
-
Військова та спортсменка Лариса Жалінська виїхала до Росії та дала пропагандистам інтерв’ю
Життя 2196