В Міжнародний день боротьби з корупцією оголосили результати антипремії «Золота Коса 2021–2022 років»
Щороку 9 січня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з корупцією. Саме в цей день 2022 року оголосили результати антипремії «Золота Коса 2021–2022 років».
Антипремія «Золота коса» — це громадська кампанія з моніторингу діяльності представників влади щодо обстоювання комерційних інтересів тютюнових та алкогольних корпорацій всупереч інтересам громадян, передусім, громадського здоров’я. Мета антирейтингу — висвітлення ганебної практики лобіювання інтересів «індустрії смерті» під прикриттям депутатських мандатів та державних посад.
За оцінкою The Economist, витрати усіх компаній на лобіювання своїх інтересів у ЄС перевищують 3 млрд євро на рік, при цьому близько 7500 лобістів акредитовано безпосередньо в Європарламенті.
В Україні на сьогодні не врегульоване питання лобізму, відтак тютюнова індустрія має широкий спектр впливу на народних депутатів та високопосадовців без особливих форм звітування. «Антикорупційний штаб» спільно з ГО «Життя», незважаючи на неврегульованість законодавства, вже понад п’ять років намагається висвітлювати вплив тютюнової індустрії на чиновників та депутатів.
За останні два роки робота Верховної Ради 9-го скликання не була найгіршою для захисту громадського здоров’я від тютюнового диму. Адже наприкінці 2021 року — майже через 10 років адвокатування громадськими організаціями норм у сфері громадського здоров’я — був прийнятий комплексний антитютюновий Закон «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» № 1978 (далі — Закон № 1978). Незважаючи на протидію, відтягування та реєстрацію альтернативних проєктів, зокрема Мар’яном Заблоцьким та Вадимом Галайчуком, Закон № 1978 запровадив заборону куріння пристроїв для нагрівання тютюну (IQOS, glo) у визначених законом місцях, імплементував окремі положення Директиви № 2014/40/ЄС у частині захисту здоров’я, таким чином, посилив захист українців від шкоди тютюнового диму та електронних пристроїв для куріння. Законопроект був прийнятий у грудні 2021 року, але частина норм набрала чинність за 6 місяців, тобто в липні 22-го року, а частина — за рік. Саме це стало основним бажанням тютюнової індустрії разом із лобістами у 2022 році скасувати або пом’якшити норми законодавства. Коротко опишу основну хронологію законодавчих ініціатив, які намагались просунути депутати.
У лютому 2021 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики з подачі Голови фракції «Слуга Народу» Давида Арахаміївніс поправку до законопроєкту № 4278 «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях)», яким фактично знижував акциз на сигарети для IQOS та Glo. За цю правку на Комітеті проголосував народний депутат Мар’ян Заблоцький.Ця правка призвела б до втрат державного бюджету на понад 3 млрд гривень.
Через повномасштабне вторгнення тютюнова індустрія намагалась всіляко відтягнути впровадження комплексного антитютюнового Закону № 1978 або отримати інші преференції.
Наприклад, сигарети у квітні 2022 року внесли до товарів критичного імпорту, що давало купувати валюту за зниженим офіційним курсом НБУ на відміну від реального банківського. Тобто державний бюджет України на різниці курсів втрачав від імпорту сигаретної продукції.
Наступною гучною справою стала спроба була розширити місця для куріння, коли парламент прийняв за основу законопроект № 5616 «Проект Закону про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів». За змістом законопроект не стосувався тютюнових виробів, але з подачі трьох народних депутатів — голови Комітету з питань економічного розвитку ВРУ Дмитра Наталухи, Олександра Санченко та Ігоря Фріса — були внесені правки, якими фактично створювались спеціально визначені місця для паління в ресторанах, готелях, на робочих місцях та інших закритих приміщеннях. Таким чином, фактично відновилось би тютюнопаління в закладах громадського харчування.
Під кінець року активізувались спроби Євгена Петруняка за допомогою законопроєкту № 8174 «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення заходів контролю за обігом підакцизних товарів» (альтернативний проєкт № 8174–1 авторства Андрія Холодова) змінити акцизний податок, відновити поштучний продаж сигарил та відтермінувати антитютюновий Закон № 1978. Загалом, законопроєкт № 8174 надає преференції для виробників сигарил і мільярдні втрати для бюджету.
Ось така орієнтовна хронологія найбільш яскравих моментів «лобіювання» інтересів тютюнової індустрії в українському парламенті за останні 2 роки. Зважаючи на ці всі події, «Переможцями» антипремії «Золота коса 2022» стали народний депутат України Мар’ян Заблоцький, який отримав Золоту косу, Євген Петруняк здобув Срібну косу та Ігор Фріс — Бронзову. П’ятірку лідерів тютюнової антипремії замкнули народні депутати Вадим Галайчук та Давид Арахамія.
Нагадаю, до трійки лідерів антипремії «Золота Коса 2020 року» увійшлиМар’ян Заблоцький, Євгеній Петруняк та мертвий колаборант Олексій Ковальов.
Хочу звернути увагу, що всі законодавчі ініціативи народних депутатів активно відстежуються громадськістю. Будь-яка спроба змінити законодавство у сфері громадського здоров’я та послабити антитютюнове законодавство призведе до включення лобістів у список номінантів антипремії «Золота Коса» в наступному році. Пам’ятайте, щороку 85 тис. українців помирають від хвороб, спричинених курінням. І будь-яка спроба буде на вашій відповідальності.
