Ми бачимо, що замість того, що підтримувати фізичних осіб-підприємців, держава все далі і далі заганяє їх в глухий кут. При цьому публічно декларується величезна підтримка, яка не має нічого спільного з дійсністю.
В той же час, більшість урядів країн світу прекрасно розуміють, що розвиток малого та середнього бізнесу – це один з найважливіших пріоритетів, який дає змогу розвиватись середньому класу, а значить є вирішальним фактором економічного розвитку.
В Україні ж, натомість, ми отримали так звані закони про «РРО», або тотальну фіскалізацію, які викликали хвилю обурень і протестів серед підприємців.
Нагадаю, що ці закони передбачають обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій РРО для фізичних осіб платників єдиного податку 2,3,4 груп незалежно від видів діяльності.
Також для споживачів з жовтня 2020 року буде передбачена норма кешбеку зі штрафу підприємства, в разі, якщо буде виявлене порушення.
Але давайте повернемось до реальності: чи усі малі підприємці зможуть дозволити собі такі новації?
Тільки порахуйте: Придбання найпростішого РРО коштуватиме від 5000 грн і вище. А якщо це буде програма в смартфоні, її обслуговування обійдеться близько 1000 грн на місяць. Не кажучи вже про необхідність придбати відповідний смартфон. Це мінімум 10 тисяч гривень лише для переходу на нову систему!
Давайте будемо об’єктивними: далеко не кожен малий підприємець зможе легко собі дозволити такі витрати, і при цьому працювати не в мінус, а мати достойний дохід, щоб прогодувати свою родину.
Не важко спрогнозувати до чого призведуть подібні новації - до масового закриття бізнесу та збільшення трудової міграції наших людей за кордон.
«Покращення», яке погіршує життя
Але влада каже підприємцям: не хвилюйтесь, ми про вас подбаємо! І ухвалює закон №1210 щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві, який передбачає підвищення річних лімітів граничного доходу для ФОП-ів.
Зокрема, ліміти для ФОПів першої, другої і третьої груп оподаткування підвищені до 1 млн (зараз 0,3 млн), 5 млн (зараз - 1,5 млн) і 7 млн грн (зараз - 5 млн) відповідно.
Однак, це лише верхівка айсбергу, адже окрім всього законопроект суттєво підвищує податкові штрафи для бізнесу (у деяких випадках в 4 рази).
За таких змін, контроль ФОП-ів фактично прирівнюється до контролю ТОВ – без бухгалтера вести облік буде дуже складно, податкова знову буде приходити з перевірками будь-коли, а штрафи можуть сягнути місячного підприємства.
Не дарма, категорично проти цього законопроекту раніше виступали усі профільні асоціації, в тому числі Асоціація, Американська торгівельна палата, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців України та багато інших.
Повернутись в точку відліку
Ми маємо повернутись в точку початку цих карколомних змін та почути думку самих підприємців, їхню позицію, щоб прийти до компромісного рішення.
Тому 20 грудня минулого року я разом з групою колег-народних депутатів зареєстрував законопроект №2645 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Цей законопроект було розроблено спільно з експертами ГО «Союз захисту підприємництва».
Він спрямований на те, щоб скасувати норми про обов’язкові касові апарати для фізичних осіб-підприємців (ФОП).
До речі нещодавно Хмельницька міська рада також ухвалила рішення, яким просить скасувати так звані «закони про РРО», як такі що несуть небезпеку втрати роботи українським підприємцям та можуть збільшити трудову міграцію.
Я намагався захистити українських підприємців під час розгляду цих законів. Зокрема, зареєстрував понад 60 поправок до законопроекту 1053-1, які були спрямовані на зменшення адміністративного тиску на підприємців та зняття монополії на існуючі РРО, однак більшість з них, на жаль, не були підтримані народними депутатами.
Безперечно, систему потрібно вдосконалювати, але шляхом діалогу безпосередньо з підприємцями. Ми маємо розробити той механізм, який дасть можливість їм розвиватись і буде ефективним для держави. Але ключове - саме шляхом співпраці і комунікації з підприємцями, ми зможемо говорити про збереження людей в Україні, а не виїзд їх на заробітки за кордон.
