Чому не вдається викорінити кнопкодавство?
Забезпечити особисте голосування депутатів - можна.
Пам’ятаєте, як за кілька днів до початку роботи нової Верховної Ради спалахнув скандал, коли тодішній спікер Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань та СБУ завадили йому запустити сенсорну кнопку для персональних голосувань?
Погодьтесь, ситуація досить дивна. На жаль, вона свідчить лише про те, що кожна нова влада намагається усіма силами «відтягнути» вирішення цього болючого питання. Адже протягом 5 років роботи Верховної Ради 8 скликання Парубій жодного разу не підняв це питання.
Історія "кнопки", яка покликана покласти край "кнопкодавству" депутатів, нараховує вже більше десяти років.
Сенсорна кнопка встановлена в Раді давно, але кожне нове скликання парламенту з різних причин відмовлялося нею скористатися.
От і зараз представник президента у парламенті Руслан Стефанчук заявив, що сенсорна кнопка має мехнічні недоліки і нібито потребує «апгрейду». Звичайно, він переконує, що партія "Слуга народу" всіма руками «за» персоналізоване голосування, однак чомусь не дуже поспішає вирішити це питання.
Не минуло й місяця, і на другому тижні роботи нової Ради суспільство шоковане одразу трьома випадками кнопкодавства, два з яких продемонструвати «слуги народу»! Журналістам вдалось "впіймати" одразу трьох нардепів на кнопкодавстві: "слугу народу" Сергія Литвиненка, "слугу народу" Олену Копанчук та самовисуванця Олександра Ковальова.
Здавалось би, в Україні змінилась влада і старі правила поведінки деяких депутатів в Раді мали би піти у небуття.
Чому це відбувається у нас знову і знову? Адже в жодній демократичній країні світу немає цього ганебного явища.
Депутати, яких помітили за кнопкодавством, вибачились перед суспільством і пообіцяли передати свою місячну зарплату на благодійність, а Президент Володимир Зеленський суворо засудив такі дії і запропонував карати «кнопкодавів» штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що наразі складає 50-85 тисяч гривень.
Як вирішити ситуацію?
Штрафи і публічний осуд – це, звичайно, неприємно. Але я дуже сумніваюсь, що такі методи будуть дієвими.
Тому я разом з іншими депутатами зареєстрував законопроект №2120 щодо особистого голосування народними депутатами України за допомогою сенсорної кнопки (система Рада-3), яка вже встановлена в Раді.
Важливо, що ця ініціатива НЕ потребує жодного додаткового фінансування з бюджетних коштів! Адже система «Рада-3» вже встановлена в Раді, її необхідно лише підключити.
Я пропонував цей законопроект в минулих скликаннях, однак тоді не було політичної волі його ухвалити. Законопроект передбачає внесення змін до Регламенту ВРУ, запровадивши голосування за допомогою електронної системи із застосуванням сенсорної клавіші.
Окрім того, законопроект передбачає, що дані письмової та електронної реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату за час участі в пленарних засіданнях.
Я закликаю поставити нарешті крапку в цій темі, яка багато років відкладається в «довгу шухляду». Суспільство просто вимагає особистого голосування народних депутатів.
Нещодавно я особисто відвідав Інститут проблем математичних машин і систем, який розробив систему «Рада-3». На експериментальному пульті ми перевірили роботу системи і переконались, що вона працює.
Наше завдання надзвичайно просте і складне водночас – унеможливити голосування за когось. Голосування за якогось іншого депутата – рівноцінно підробці підпису на важливому документі. Тільки уявіть, яке це має значення, коли мова йде про закони, які мають виконувати всі українці!
Сьогоднішня система Рада-3 дає можливість за допомогою сенсорної кнопки голосувати виключно індивідуально. Сподіваюсь, що в парламентській монобільшості це питання отримає нарешті підтримку, а запит суспільства буде виконано.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 194
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6493
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5449
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3486
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 2988
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2947