Обмежені потужності енергосистеми України можуть вплинути на обсяги експорту металопрокату
Прогнозується ріст експорту українського металу через морський коридор. Але є одна велика загроза, якою хочу поділитися.
Раніше мені доводилося говорити про те, що у 2024 році прогнозується поступовий ріст експорту української металосировини та металопрокату у зв’язку з нарощенням перевезень продукції ГМК через морський коридор, який запрацював минулого року. Але є одна велика загроза, якою хочу поділитися.
Через обмежені потужності енергосистеми України, які пов’язані з нещодавніми обстрілами росією енергооб’єктів України, заводи-виробники металосировини та металопродукції змушені працювати на частину своєї потужності, а отже - менше виробляти. Так, відомо, що деякі гірничозбагачувальні комбінати вже працюють на потужності 60-80%.
Цей фактор може негативно вплинути на можливості розширення експортних обсягів металопродукції від українських виробників. Якщо ситуація в енергосистемі буде погіршуватися, нам не буде “що” експортувати за кордон. Але такий сценарій видається нам сьогодні занадто загрозливим.
Наразі, не зважаючи на значні обмеження потужностей української енергосистеми, виробленої металопродукції буде достатньо, щоб завантажити морський коридор на рівні 2023 року, коли обсяг українського експорту перебував, так би мовити, у мінімальній історичній точці.
У 2021 році Україна експортувала металосировини, напівабриків, металопродукції та виробів з металу на суму у 15,2 млрд. доларів, у 2022 році - на 5,5 млрд дол., а у 2023 році, експорт впав до 3,2 млрд дол.

Хочу зазначити, що причинами такого малого рівня експорту, окрім війни, руйнування українських заводів, у 2023 році стали світове падіння цін на метал та заблокований кордон з Польщею.
Напрямок експорту для вітчизняних виробників, коли ціни досягли рівня собівартості виробництва металопрокату, став нерентабельним. Вигідно було возити продукцію з великою доданою вартістю, так як до прикладу, електроди, цвяхи і т.д. складніші вироби з металу.
Також на зменшення масштабів експорту вплинуло деякою мірою перекриття кордону Польща-Україна. Це факт. Відтак, експортні вантажі не змогли прийти по суші до клієнта за кордоном. У разі відсутності транзиту з Польщею у 2024 році ми будемо змушені шукати нові ланцюги для перевезень закордонних вантажів. Це вплине на вартість продукції.
Тому ми надіємося на збереження та розширення для вантажів ГМК морського коридору, через який може значно зрости експорт напівфабрикатів та сировини металургійної галузі.
Загалом, за пів року роботи коридору, за даними українського ресурсу ГМК центр, станом на лютий 2024 року з портів «Великої Одеси» вийшло 736 суден, які перевезли майже 23 млн т експортних вантажів. Продукція ГМК є другою за питомою вагою в загальному експорті через морський коридор.
З цих суден з вантажами ГМК були щонайменше 46 суден – 17 балкерів з 2,6 млн т залізної руди і 29 суден з 653 тис. т металопродукції.

При умові роботи морських коридорів експорт металопродукції у 2024 році має перспективи нарощуватися. Групи товарів, які експортуються та будуть експортуватися: сировина, напівфабрикати, готова продукція (сортовий, фасонний, плоский та трубний прокат, арматура).
Щодо цінової динаміки, то після світової рецесії ціни на металопрокат прогнозовано будуть поступово зростати, тому українським виробникам буде вигідніше експортувати продукцію, що також є фактором збільшення відсотка експорту.
Ці два фактори сприятимуть росту експорту металу та дозволять втриматися на ногах українському металобізнесу, але в разі, якщо подальша ситуація в енергетиці України дозволить забезпечити достатні для виробництва експортного об'єму продукції енергетичні потужності.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31870
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 8658
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6123
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5559
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4987