Поради юриста - як уникнути ризиків при поставці товару.
Відносини між партнерами та контрагентами — це завжди про рівність сторін. Однак, відкат – це найрозповсюдженіший корупційний ризик у роботі із контрагентом. Тож аби зрозуміти, на якому етапі відносин варто бути особливо пильним та в яких взаємодіях схеми відкату проявляються найчастіше, пропоную розглянути реальний кейс.
Постачальник зобов'язується поставляти товари за цінами й в асортименті, вказаними в Специфікації, разом із товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі товари та оплачувати їх на умовах, передбачених цим договором.
Право власності, ризик випадкової загибелі й випадкового пошкодження товару переходить до Покупця в момент підписання сторонами видаткової накладної, яка засвідчує момент приймання товарів Покупцем у місці поставки.
За умовами Договору про надання послуг:
Виконавець зобов’язується надавати Замовнику погоджені сторонами послуги, а Замовник зобов’язується приймати та оплачувати послуги на умовах даного договору.
До послуг, що надаються за Договором належать:
— Розміщення товару в місцях роздрібного продажу на обладнанні Виконавця;
— Логістичні послуги щодо товару;
— Послуги з передпродажної підготовки товару.
При цьому, вартість послуг складається з таких, визначених договором, «оціночних» показників:
а) логістичні послуги щодо товару;
б) компенсація списань неліквідної продукції;
в) компенсація крадіжки;
г) розміщення товару в місцях роздрібного продажу на обладнанні Виконавця.
При цьому Постачальник за договором поставки є Замовником за договором про надання послуг, відповідно – Покупець є Виконавцем.
Тож чи мають тут місце відносини за договором про надання послуг? Я вирішив з’ясувати це питання.
З цієї ситуації ми маємо наступне:
Постачальник/Замовник передав у власність Покупця/Виконавця товар. Після передачі товару Покупець/Виконавець, щодо товару, який є його власністю, починає надавати послуги Постачальнику/Замовнику.
Логістичні послуги щодо придбаного товару
Логістичні послуги— це комплекс послуг, спрямованих на максимальне задоволення потреб споживачів у процесі управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками.
Після продажу товару, власність перейшла до Покупця/Виконавця, тобто володіння користування та розпорядження матеріальним потоком перейшло повністю до Покупця/Виконавця.
Тому логічним є відсутність у Постачальника/Замовника можливості отримувати будь-яку користь від управління матеріальним потоком, який вже не належить Постачальнику/Замовнику.
Розміщення товару в місцях роздрібного продажу на обладнанні Виконавця та передпродажна підготовка товару
Після переходу права власності на товар, можливість отримувати Продавцем/Замовником корисних властивостей від товару, а також віднесення витрат на його утримання вичерпується моментом переходу права власності на товар.
А тому, оплата з боку Продавця/Замовника за послуги з розміщення товару (що вже не належить Продавцю/Замовнику) у місцях роздрібного продажу на обладнанні Виконавця та передпродажна його підготовка, має дуже багато питань щодо пов’язаності таких розрахунків із господарською діяльністю Продавця/Замовника.
Компенсація списань неліквідної продукції та компенсація крадіжки продукції в процесі надання послуг Умовами договору Поставки передбачено:
«Право власності, ризик випадкової загибелі й випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця в момент підписання Сторонами видаткової накладної, яка засвідчує момент приймання Товарів Покупцем у місці поставки».
З огляду на це, необхідно зазначити:
1. Ризик випадкової загибелі чи пошкодження несе власник товару, яким є Покупець/Виконавець.
2. Завдання майнової шкоди є окремою, від договірної, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, де підставою відповідальності є склад правопорушення.
3. Структура правовідносин не може ґрунтуватися на нерівності сторін, де одна зі сторін несе відповідальність за збереженість чи ліквідність майна, яке такій стороні не належить чи не ввірене в розрізі права володіння.
Тому, враховуючи це, логічно постає питання щодо наявності в таких операціях ділової мети.
Що таке ділова мета?
Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу (з урахуванням змін внесених Законами N 466, N 786 та N 1117) розумна економічна причина (ділова мета)— це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості й так само створення умов для такого приросту (збереження) у майбутньому.
Суть і структура описаних операцій у рамках надання послуг не містить у собі ознак ділової мети (розумної економічної причини).
Тож чи мають місце відносини за договором про надання послуг?
Так, відносини можуть виникнути, але це вже відносини, які виходять далеко за межі фінансово-господарських. Тож враховуйте це ще на етапі укладення відповідного договору.
Порада від експерта:
Аби уникнути ризиків для вашого бізнесу у вигляді відкатів, рекомендую довірити внутрішній аудит та документообіг фахівцям. Саме він зможе оцінити цілісність і реальність даних господарського обліку, що в майбутньому сприятиме “прозорим” угодам із контрагентами.
