Виконавче провадження: чи дійсно працює?

Кожному гарантується право на справедливий суд у розумні строки незалежним та безстороннім судом (ст. 6 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод).

Кожномугарантується право на справедливий суду розумні строки незалежним та безстороннімсудом(ст. 6 Конвенції по захист прав людини іосновоположних свобод).

Відповідніміжнародні норми знайшли своє відображенняу Конституції України та інших нормативнихактах.

Проте, якщорішення суду набрало чинності, це ще неє гарантією його виконання винною(зобов’язаною судом) Стороною. У випадкуневиконання рішення суду у добровільномупорядку, слід звертатися до примусовоговиконання рішення.

Європейськийсуд з прав людини дійшов до виноску, щовиконавче провадження не може бутивідокремлено від судового провадження(справа «Сіка проти Словакії» (Sika v.Slovakia), N 2132/02, пп. 23-26, від 13 липня 2006 року).Дану позицію ЄСПЛ підтримує у справах,у тому числі у справі «Васильчук протиУкраїни» (Заява N 31387/05, остаточне рішення10.05.2010 р.).

Виконаннярішень здійснюється відповідно до ЗУ«Про виконавче провадження» від02.06.2016 № 1404-VIII (надалі – Закон), якийвизначає порядок виконання судовихрішень та рішень інших органів.

Виконавчідії провадяться виконавцем за місцемпроживання, перебування, роботи боржникаабо за місцезнаходженням його майна уробочі дні, не раніше шостої і не пізнішедвадцять другої години. Конкретний часпроведення виконавчих дій визначаєтьсявиконавцем.

Згідно з ч.1ст. 26 Закону - виконавецьрозпочинає примусове виконання рішенняна підставівиконавчогодокумента(виконавчих листів та наказів, щовидаються судами на підставі судовихрішень).

Також вартозазначити,щостягувач сплачує авансовий внесок, а зборжника - виконавчий збір.

Відповіднодо ч. 2 ст. 26 Закону дозаяви про примусове виконання рішеннястягувач додає квитанцію про сплатуавансового внескув розмірі 2 відсотків суми, що підлягаєстягненню, але не більше 10 мінімальнихрозмірів заробітної плати, а за рішеннямнемайнового характеру та рішень прозабезпечення позову - у розмірі одногомінімального розміру заробітної платиз боржника - фізичної особи та в розмірідвох мінімальних розмірів заробітноїплати з боржника - юридичної особи.

Згідно зіст. 27 Закону виконавчийзбір стягується державним виконавцему розмірі 10 відсотківвід суми, що фактично стягнута, повернута,або вартості майна боржника, переданогостягувачу за виконавчим документом. Запримусове виконання рішення немайновогохарактеру виконавчий збір стягуєтьсяв розмірі двох мінімальних розмірівзаробітної плати з боржника - фізичноїособи і в розмірі чотирьох мінімальнихрозмірів заробітної плати з боржника- юридичної особи.

Зверненнястягнення на майно боржника полягає вйого арешті,вилученні (списанні коштів з рахунків)та примусовій реалізації.Стягненняза виконавчими документами звертаєтьсяв першу чергу накошти боржника у національній таіноземній валютах, інші цінності,у тому числі на кошти на рахунках боржникау банках та інших фінансових установах.Зверненнястягнення на об’єкти нерухомого майназдійснюється у разі відсутності вборжника достатніх коштів чи рухомогомайна. При цьому в першу чергу звертаєтьсястягнення на окрему від будинку земельнуділянку, інше приміщення, що належатьборжнику. В останню чергу звертаєтьсястягнення на житловий будинок чиквартиру, в якому фактично проживаєборжник.

Арешт майна(коштів) боржника застосовується длязабезпечення реального виконаннярішення. Виконавець за потреби можеобмежити право користування майном,здійснити опечатування або вилученняйого у боржника та передати на зберіганняіншим особам. Вид, обсяг і строк обмеженнявстановлюються виконавцем у кожномуконкретному випадку з урахуваннямвластивостей майна, його значення длявласника чи володільця, необхідностівикористання та інших обставин.

Частиною 1ст. 61 Закону визначено, що реалізаціяарештованого майна здійснюється шляхомелектроннихторгів або за фіксованою ціною.

У законіпередбачені процедури щодо виконаннярішень у випадку стягнення коштів,реалізації майна, виконання рішеньнемайнового характеру тощо, окремо данідії регулюються Постановою КМУ «Прозатвердження Порядку виконання рішеньпро стягнення коштів державного тамісцевих бюджетів або боржників» від3 серпня 2011 р. № 845.

Рішення, діїчи бездіяльність виконавця та посадовихосіб органів державної виконавчоїслужби щодо виконання судового рішенняможуть бути оскаржені сторонами, іншимиучасниками та особами доначальника відділу,керівникаоргану державної виконавчої службивищого рівня чи до суду (ст. 74 Закону).

У порядкуцивільного судочинства, відповідно дост. 383 ЦПК, сторони виконавчого провадженнямають право звернутися до суду ізскаргою, якщо вважають, що рішенням,дією або бездіяльністю державноговиконавця чи іншої посадової особиоргану державної виконавчої служби абоприватного виконавця під час виконаннясудового рішення, ухваленого відповіднодо ЦПК, порушено їх права чи свободи.

Слід такожзвернути увагу на те, що скарги нарішення, дії та бездіяльність державноговиконавця чи іншої посадової особидержавної виконавчої служби під часвиконання судових рішень, ухваленихгосподарським судом відповідно до ГПК,підлягають розгляду господарськимисудами (стаття 121-2 ГПК).

Скарга увиконавчому провадженні подаєтьсявиключно у письмовій формі та маємістити:

1) найменуванняоргану державної виконавчої служби, доякого вона подається;

2) повненайменування (прізвище, ім’я та побатькові) стягувача та боржника, їхнімісця проживання чи перебування (дляфізичних осіб) або місцезнаходження(для юридичних осіб), а також найменування(прізвище, ім’я та по батькові) представникасторони виконавчого провадження, якщоскарга подається представником;

3) реквізитивиконавчого документа (вид документа,найменування органу, що його видав, деньвидачі та номер документа, його резолютивначастина);

4) змістоскаржуваних рішень, дій чи бездіяльностіта посилання на порушену норму закону;

5) викладенняобставин, якими скаржник обґрунтовуєсвої вимоги;

6) підписскаржника або його представника іззазначенням дня подання скарги.

Рішення тадії виконавця, посадових осіб органівдержавної виконавчої служби щодовиконання судового рішення можуть бутиоскаржені протягом10 робочих днів здня, коли особа дізналася або повиннабула дізнатися про порушення її прав,свобод чи законних інтересів. Рішеннявиконавця про відкладення проведеннявиконавчих дій може бути оскарженепротягом трьохробочих днівз дня, коли особа дізналася або повиннабула дізнатися про порушення її прав,свобод чи законних інтересів.

Вибірпроцедури оскарження (до суду або органівДВС) залишається за скаржником, протеу даній статті пропонуємо розглядусудової практики із оскарження дій(бездіяльності) ДВС.

У справі №826/4457/17 від 24 квітня 2017 року позивач звернувся до Окружногоадміністративного суду міста Києва зпозовом про визнання протиправною та скасуванняпостанови державного виконавця провідкриття виконавчого провадженнявід 02.02.2017 ВП №53330147. Позовні вимогимотивовано тим, що постанова Державноїфіскальної служби України, яка є об'єктомпримусового виконання у виконавчомупровадженні, оскаржена позивачем усудовому порядку, що, за твердженнямостаннього, перешкоджало відповідачувідкрити вказане виконавче провадження,як передчасне.

Суд постановивпозов задовольнити, оскільки станом намомент відкриття виконавчого провадженняпостанова у справі про порушення митнихправил, як виконавчий документ, щопідлягає примусовому виконанню у даномувиконавчому провадженні, не набралазаконної сили, з огляду на її оскарженняу судовому порядку, що зупиняє їївиконання згідно зі статтею 533 Митногокодексу України. Суддійшов до висновку про визнанняпротиправною та скасування постанови,як такої, що винесена передчасно, безз'ясування факту набрання виконавчимдокументом законної сили у встановленомупорядку.

У березні2017 р. ПрАТ «Бліц-Інформ» звернулось доОкружного адміністративного суду містаКиєва і вимагало визнати протиправною та скасувати постановуголовного державного виконавця щодостягнення виконавчого збору.В обґрунтування позовних вимог позивачпокликався на те, що рішенням Господарськогосуду м. Києва від 06.07.2015 р. у справі№910/10473/15 задоволено позов ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» про звернення стягнення назаставлене майно боржника на загальнусуму 112 143 006,57 грн. та звернуто стягненняна майно ПрАТ «Бліц-Інформ», яке переданоу заставу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».Суд постановив позов задовольнити,оскільки майно, на яке рішеннямгосподарського суду звернуто стягнення,до цього часу перебуває в заставі у ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» як заставодержателя,судприходить до висновку, що при здійсненніреалізації заставленого майна виконавчийзбір має бути стягнутий з коштів,отриманих від реалізації заставленогомайна.

Крім того,суд також зазначає, що у виконавчомупровадженні від часу відкриття провадженнядо прийняття постанови про поверненнявиконавчого документу - ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» та повернення виконавчогодокументу стягувачу, дії,спрямовані на звернення стягнення намайно боржника, державним виконавцемне здійснювались (справа№ 826/1961/17).

У справі №826/8572/16 від 20 січня 2017 року ТОВ«КМБ-Бетон» звернулось до Окружногоадміністративного суду міста Києва зпозовом про визнаннянеправомірною бездіяльності щодоздійснення контролю, визнання неправомірноюбездіяльності при виконанні зведеноговиконавчого провадження;зобов'язанняздійснити заходи контролю; зобов'язаннявжити невідкладні заходи щодо розшукувтраченого транспортного засобу;постановлення окремої ухвали пронаявність підстав для розгляду питанняпро притягнення до кримінальноївідповідальності державних виконавцівпо факту втрати майна на яке накладеноарешт, стягнення збитків в сумі 1 645 581грн.; зобов'язання за рахунок державивідшкодувати збитки в сумі 1 645 581 грн.

В обґрунтуванняпозовних вимог позивач вказує, що вінє боржником у зведеному виконавчомупровадження та виконавцем було накладеноарешт на належне позивачу авто MersedesBenzActros 4141 2007 року випуску, який переданона реалізацію, проте реалізовано небуло та даних щодо місцезнаходженнявказаного авто не має.

Суд постановиввідмовити в задоволенні позовних вимог,оскільки дійшов висновку, що відділдержавної виконавчої служби при вчиненнівиконавчих дій та розшуку майна позивачадіяв відповідно до норм закону.Відповідно коли у своїх позовних вимогахпозивач не просить скасувати будь-якерішення суб'єкта владних повноважень(визнати його дії чи бездіяльністьнеправомірною тощо), такі позовні вимогине підлягають розгляду в порядкуадміністративного судочинства.Враховуючи, що судом не встановленопротиправних дій та/або бездіяльностівідповідачів, отже суд не вбачає підставдля відшкодування позивачу збитків.

У справі №755/18579/16-ц від 06 березня 2017 рокускаржник звернувся до Дніпровськогорайонного суду м. Києва зі скаргоюна дії державного виконавцяпосилаючись на те, що 26.02.2012 рокуДніпровський районним судом м. Києвавидано виконавчий лист по цивільнійсправі за яким стягнуто солідарно зБоржників на користь ПАТ «Укрсоцбанк»1 825 592,20 грн.

Арешт коштів,накладений на всі поточні рахунки ТОВ«Ревлан», по суті зупиняє господарськудіяльність підприємства та створюєсоціальну напругу. Так, у штаті ТОВ єнаймані працівники, які отримуютьзаробітну плату, а Товариством здійснюєтьсявідповідне перерахування коштівконтрагентам у договірних зобов'язаннях,перерахування податків, інших обов'язковихплатежів, а також оплата комунальнихпослуг.

Суд встановив,що таким чином арешт усіх коштів повністюблокує можливість ТОВ «Ревлан»розраховуватись із найманими працівниками,контрагентами у договірних зобов'язаннях,здійснювати обов'язкові відрахуваннядо державного і місцевих бюджетів,розраховуватися за надані комунальніпослуги, що є порушенням чинногозаконодавства, прав і інтересів фізичнихта юридичних осіб, держави та фактичнопозбавляє боржника можливості ефективнорозпоряджатися наявними коштами абокоштами, які товариство отримує якприбуток, для здійснення хоча б частковогорозрахунку зі стягувачем. Судзадовольнив скаргу і скасував постановупро арешт коштів боржника.

Розглядіскарги на бездіяльність державноговиконавця та посадових осіб відділуДВСможна побачити у справі № 910/17974/14. Так,24.11.2014державним виконавцем відділу буловинесено постанову про відкриттявиконавчого провадження з виконаннянаказу про зобов'язання приватногопідприємства «Центр побутовогообслуговування» повернутинерухоме військове майно - нежитловеприміщення. Злистопада 2014 року по травень 2015 рокукрім постанови про відкриття виконавчогопровадження на адресу Київського КЕУне надходило жодних документів виконавчогопровадження, спрямованих на реальневиконання судового рішення.

Судзадовольнив скаргу Військової прокуратури,визнав незаконною бездіяльністьпосадових осіб відділу ДВС, зобов'язавпосадових осіб здійснити дії в рамкахвиконавчого провадження, спрямованіна виконання рішення господарськогосуду.

Отже, ЗаконУкраїни «Про виконавче провадження»визначає порядок здійснення виконаннярішень,у тому числі звернення стягнення накошти та інше майно, оскарження рішень,дій або бездіяльності виконавців тощо.

Провівшианаліз судової практики можна зробитивисновок, що вразі наявності достатніх підстав тадоказів, суди приймають рішення прозадоволення скарг на дії чи бездіяльністьпосадових осіб,таким чином визнаючи дії виконавцівнеправомірними.

Визнаючинезаконною бездіяльність виконавців,суди можуть зобов’язати останніх здійснити передбачені законом дії врамках виконавчого провадження, якіспрямовані на реальне виконання рішень.Проте, вкрай важливообрати вірний механізм захисту, вчаснозвернутися до виконавчої служби таконтролювати кожний етап виконаннярішення,у тому числі шляхом оскарження дій(бездіяльності).