Транспортне експедирування – практичні рекомендації

Транспортне експедирування – достатньо складна діяльність, що супроводжується багатьма ризиками у роботі, так як експедитор виступає посередником між замовником, власником вантажу та безпосередньо перевізником.

Транспортнеекспедирування – достатньо складнадіяльність, що супроводжується багатьмаризиками у роботі, так як експедиторвиступає посередником між замовником,власником вантажу та безпосередньоперевізником.

Супроводжуючиекспедиторські компанії, найчастішеми стикались із такими ризиками:

- збогу замовника, власника вантажу дляекспедитораризиками можуть бути порушення строківоплати за послуги; небезпечний вантаж;отримання недостовірної інформаціїпро вантаж; невірно зроблені документидля перевезення; невірне розмежуваннявідповідальності при навантаженні/розвантаженнівантажу тощо.

- ризикамиз богу перевізника для експедитораможуть бути псування або втрата вантажу;порушення строків компенсації збитків;порушення строків перевезення; невірнеперевезення/навантаження/розвантаженнявантажу тощо.

Як наслідок,при виникненні зазначених вище та іншихситуацій, необхідно вміти швидкоаналізувати документи, правильновизначати план дій та захищати власніінтереси.

Відносини зтранспортно-експедиторськогообслуговування діють на підставідоговору з надання транспортно-експедиторськихпослуг, а конкретне перевезення зазвичайоформлюється у вигляді заявки наперевезення. Договір укладається потій же самій процедурі, що і більшістьдоговорів. У разі, якщо договоромтранспортно-експедиторськогообслуговування передбачено здійсненняперевезень за межами України, то договірмає відповідати вимогам законодавствапро ЗЕД.

Будь якийдоговір вважається укладеним таправомірним, у разі досягнення сторонамиусіх істотних умов по договору. Істотнимиумовами договору транспортно-експедиторськогообслуговування є:інформація про сторони договору, їхправа та обов’язки; види послуг, щобудуть надаватись експедитором; види,найменування та кількість вантажу,перевезення якого буде здійснюватись;відповідальність сторін, у тому числіу разі настання форс мажорних обставин;розмір плати експедитору; порядокрозрахунків; пункти відправлення тапризначення вантажу; порядок погодження маршрутів доставки товарів та їхподальших змін; види транспорту якимибуде здійснюватись така доставка; строквиконання договору, та інших указівокклієнта. ЗУ «Про транспортно-експедиторськудіяльність» також передбачено, щосторони в праві самостійно встановлюватидодаткові істотні умови договору, алеу будь якому випадку мають бути дотриманівимоги встановлені статтею 9 ЗУ «Протранспортно-експедиторську діяльність».

Окремо, радимоу договорах транспортно-експедиторськогообслуговування зазначити,що копії документів (первинні, договори,заявки тощо) мають силу оригіналів,наприклад, при захисті у суді абопретензійній роботі тощо, так як внаслідокособливості діяльності, дуже важкоотримувати оригінали документів унеобхідні строки, а при виникненніспорів, у тому числі у суді, даний пунктспростить процедуру доказуваннянеобхідних фактів. А упервинних документахчіткопрописувати розмір винагороди експедиторазадля уникнення проблем із податковоюпри визначенні доходу.

Важливимпитанням при укладанні договорутранспортно-експедиторськогообслуговування є межі відповідальностісторін у разі заподіяння збитків, абож невиконання зобов’язань. Нажаль, ніЦивільним кодексом України, ні ЗУ «Протранспортно-експедиторську діяльність»межі відповідальності сторін чітко невизначені. А тому на практиці, сторонивже у договорах транспортно-експедиторськогообслуговування прописують межі власноївідповідальності.

Можна виділитидеякі межі відповідальності Сторін:

Відповідальністьекспедитора за дії залучених третіхосіб, як за власні. Уданому випадку експедитор повиненкомпенсувати замовнику усі понесенізамовником збитки, та у подальшомуекспедитор має право звернутися упорядку регресу за для стягнення збитківз винних осіб, наприклад перевізників.

Відповідальністьекспедитора за організацію перевезення,зокрема за строки здійснення перевезення,своєчасну подачу транспортного засобуна розвантаження та навантаження, а уразі погодження сторонами – за митнеоформлення вантажу, та інші суміжніпослуги. У даному випадку, сторонам сліду договорі прописати усі можливі ризикиу роботі, штрафні санкції за порушеннястроків та умов перевезення, умовидоведення таких порушень (наприклад,складання актів, фіксування, повідомленнясторін тощо) та строки для виконанняобґрунтованих вимог іншої сторони.

Відповідальністьекспедитора за вантаж,зокрема за повне збереження вантажупри завантаженні / навантаженні /перевезенні тощо. У даному випадкусторонам слід чітко прописати у договорі,яка сторона здійснює навантаження/розвантаження,як інша сторона перевіряє якість данихпроцесів та порядок внесення зауважень,наприклад у супровідні документи. Неслід забувати про правила перевезеннявантажів автомобільним транспортом,що містять загальні межі відповідальностіперевізника та замовника завантаженні/ навантаженні та перевезенні.

Зазвичай,якщо під час транспортуванні вантажубуло допущено пошкодження чи знищеннявантажу, експедитор зобов’язаний вповному обсязі відшкодувати збитки,які поніс клієнт, в результаті пошкодженняабо знищення товару.

Такої ж думкидотримався і Вищий Господарський СудУкраїни при розгляді справи № 907/787/15.По цій справі, булодопущено повне знищення товару, дляперевезення якого експедитором булозалучено перевізника.В результаті недотримання правил технікибезпеки, та не перевіривши справністьавтомобіля, автомобіль який здійснювавперевезення згорів. Клієнт звернувсядо суду з вимогою про відшкодуваннявартості втраченого майна та понесенихзбитків. Але місцевий господарськийсуд відмовив у такому задоволеннімотивуючи це тим, що на основі висновкурегіональної торгово-промислової палатиУкраїни, пожежа визнавалась як форс-мажорнаобставина, а отже звільняла осіб відвідповідальності. Апеляційнийгосподарський суд і Вищий господарськийсуд, дійшли до іншого висновку, відповіднодо якого перевезення, яке здійснювалосьперевізником, було міжнародним, торегіональна торгова промислова палатане мала права приймати рішення щодонаявності форс мажорних обставин поданій справі, оскільки це поза межамиїї компетенції. Приймати рішення щодонаявності форс мажорних при здійсненніперевезень у міжнародному сполучені,має право виключно Торгово-промисловапалата України. Торгово-промисловапалата України по даній справі надалависновок, в якому пожежу, яка трапиласьз автомобілем, який здійснював перевезенняне можна розцінювати як форс-мажорніобставини. Відповідно до наданоговисновку, Апеляційний та Вищийгосподарський суд України дійшливисновку про наявністьпідстав для відповідальності експедитораперед клієнтом,а тому суди прийняли рішення прозадоволення вимог клієнта.

Як зазначалосьвище, в разі залучення експедитором довиконання перевезення третіх осіб, тау разі, якщо такі особи, своїми діямизаподіяли шкоди вантажу, або ж іншимчином заподіяли збитки клієнту (затримкау відправці, перевезенні, або розгрузці,пошкодженні або знищені вантажу тощо),експедитор несе відповідальність передклієнтом за такі дії, як за власні. Алеекспедитор в такому разі має повне правоздійснити захист своїх прав, у відносинахз третіми особами, шляхом поданнярегресного позову до таких третіх осібвідповідно ч.1 статті 1191 ЦКУ.

Для прикладуварто розглянути справу №927/809/15,що розглядалась у Вищому господарськомусуді України. Справа стосувалася споруміж експедитором та перевізником, щодовідшкодування вартості товару, якийбув пошкоджений під час перевезення.Після виявлення пошкодження товару,клієнт звернувся безпосередньо доекспедитора, з вимогою відшкодуватизавдані збитки. Експедитор виконаввимогу клієнта та добровільно в повномуобсязі відшкодував збитки, після чогозвернувся до суду з вимогою, до перевізника,щодо відшкодування вартості товару,який був пошкоджений під час перевезення.За результатами розгляду наявнихматеріалів справи: місцевий судзадовольнив вимоги експедитора,апеляційний відмовив а суд касаційноїінстанції підтримав рішення суду першоїінстанції та задовольнив вимогиекспедитора.

За договоромтранспортно-експедиторськогообслуговування відповідальність несене лише експедитор, а і сам клієнт.Наприклад,якщо клієнт не надав, або надав, але невчасно, документи про товар якийперевозиться. Ч.1 ст. 12 ЗУ «Про транспортно–експедиторськудіяльність» вказує, що клієнт зобов'язанийсвоєчасно надати експедитору повну,точну і достовірну інформацію щодонайменування, кількості, якості та іншиххарактеристик вантажу, його властивостей,умов його перевезення, іншу інформацію,необхідну для виконання експедиторомсвоїх обов'язків. З цього випливає, щонаданнятакої інформації є безпосереднімобов’язком клієнта.Не надання такої інформації, або невчасне надання, звільняє експедиторавід відповідальності, за понесеніклієнтом збитки, якщо такі збитки булозаподіяні в результаті ненаданняекспедиторові необхідної інформаціїчи документів.

Вищийгосподарський суд України дійшов такогож висновку при розгляді справи №5017/3351/2012. Згідносправи, клієнтом не надана експедиторовінеобхідна інформація та документи, якідали б можливість приступити до виконаннясвоїх обов’язків. Але клієнт розірвавдоговір укладений з експедитором договірта звернувся до суду з вимогою стягнутикошти для покриття збитків. Місцевийгосподарський суд виніс рішення, з якимповністю погодився суд апеляційноїінстанції, щодо відмови у задоволеннівимог клієнта щодо відшкодуваннязбитків, які поніс клієнт, в результатіне виконання експедитором своїхобов’язків. Вищий господарський судУкраїни також повністю підтримав церішення.

Договоромможе бути передбачено обов’язокклієнта здійснювати розвантаження чинавантаження вантажу власними силами.В такому разі клієнт несе відповідальністьщодо своєчасного розвантаження чинавантаження вантажу.

Верховнимсудом України при розгляді подібноїсправи №3-1130гс15,булозроблено висновок, що невчасна загрузкатовару, чи розгрузка є підставою дляпритягнення особи до відповідальності.Клієнт протягом певного часу не виконуваввзятих на себе зобов’язань, що призвелодо понесення експедитором збитків.Експедитор звернувся до суду за захистомсвоїх прав. Суд першої інстанціїзадовольнив вимоги експедитора.Апеляційний же суд відмовив у задоволенні.Постанови касаційного та Верховногосуду України задовольнили вимогиекспедитора, та зобов’язали клієнтаоплатити вартість всіх наданихекспедиторських послуг, а також збитки,які були понесені експедитором врезультаті неналежного виконаннязобов’язання клієнтом.

Крім того,окремуувагу у транспортно-експедиторськомуобслуговуванні слід звернути настрахування вантажу, умови страхуваннята межі відповідальності страховоїкомпанії. Відповідніумови слід зазначити у договорах натранспортно-експедиторське обслуговування,щоб зобов’язання страхової компаніїне були меншими, ніж зобов’язанняекспедитора перед клієнтом.

Якщо підвестипідсумок, транспортне-експедирування– діяльність, що має безліч особливостейпри укладанні договорів та безпосередньопри організації перевезень. У договорахслід враховувати межі відповідальностіта інтереси власної сторони, оперуючинормами законодавства та практикою, апри виникненні форс-мажорних обставинта спорах – необхідні вірні та рішучідії за для захисту власних інтересів.