У відносинах з НАТО Україна мусить позбутися ілюзій
Україні треба уживатися з очевидною істиною – ніхто ззовні нас не захищатиме і на 100% не гарантуватиме нашої безпеки. Досвід останніх років довів це беззаперечно.
Багато наших політиків, громадських діячів і журналістівчас від часу, коли мова заходить про відносини Україна-НАТО, нарікають нанеготовність Альянсу бачити нашу країну членом євроатлантичного блоку. Звідси інав’язлива ідея про те, що Київ має лізти зі шкіри, аби тільки вибороти собібодай перспективу членства в організації.
І справді, якщо у недалекому 2008-му під часБухарестського саміту Україні і Грузії принаймні обіцяли членство в Альянсі вмайбутньому, то вже в ході цьогорічного саміту НАТО у Варшаві підтвердиласялише грузинська перспектива. Натомість про вступ України сьогодні категоричноніхто не говорить. В цій ситуації нам замість обурення і засмучення треба пильнішедивитися реальності в очі. На даний момент і, очевидно, в середньостроковій перспективіприйняття України до військово-політичного союзу – це крок до прямоїконфронтації з Росією з абсолютно непередбачуваними наслідками. Ніхто й нізащоцього не робитиме за наявних умов. Україні треба уживатися з очевидною істиною –ніхто ззовні нас не захищатиме і на 100% не гарантуватиме нашої безпеки. Досвідостанніх років довів це беззаперечно. Але вказаний факт є не стільки приводомдля відчаю, скільки вихідним пунктом нашої оборонної стратегії і тактики. Українане має іншого виходу, окрім як навчитися гарантувати власну безпеку, виходячи зтого, що ми маємо, а не з того, чого б нам хотілося. Звісно, сьогодні нам би, м’якокажучи, не завадив статус якоїсь Литви, Польщі чи Румунії, за яких в разіагресії третьої сторони зобов’язані вступитися союзники по НАТО. Але наразі –це лише мрії без шансу швидкого перевтілення в реальність.
Відтак перед Україною сьогодні стоїть два надважливихзавдання. Перше – зрозуміти об’єктивний стан речей і не витрачати час і зусилляна боротьбу з вітряками. При цьому варто пам’ятати: неважливо, наскількиреформованою і відповідною стандартам НАТО буде українська безпекова і обороннасфера; НАТО за жодних умов не розширюватиметься до настільки проблемногокордону з РФ, яким нині є гарячий схід України. Друге – налагодити ефективниймеханізм реалізації наявних оборонних можливостей. На даний момент ми маємокілька стратегічних документів, зокрема Стратегічний оборонний бюлетень іСтратегію нацбезпеки України, якими визначено ключові напрямки і механізмирозвитку оборонного сектору. З іншого боку, попри відсутність перспективи статичленом НАТО, Україна отримала насправді небувалий пакет допомоги і доволіоригінальну програму взаємодії від Північноатлантичного альянсу. Такихпреференцій, які союзники надали Києву, ніколи не мала і не має жодна країна,що не належить до складу НАТО. «8 трастовихфондів, 40 напрямків взаємодії, новий механізм координації допомоги від НАТО такраїн-членів, безпосередня робота радників з Альянсу в Генштабі, в Міноборонита в інших відомствах, спільна розробка і проведення реформ, яке гарантувалоби, що ті відбуваються за стандартами Альянсу» - це лише частина з того,що затверджено тільки в ході останнього саміту НАТО у Варшаві. Тепер заукраїнською стороною постає завдання органічно вплести всі ці можливості увласну стратегію з тим, щоб допомога союзників змогла посилити досягненняпоставлених цілей. Ми повинні робити все для того, аби євроатлантичний скепсисвнаслідок втрати перспектив членства у блоці був повністю витіснений максимальнопродуктивним використанням тих можливостей, які надає новий етап відносин Україна-НАТО.
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 865
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 547
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 264
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 201
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується 146
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 43736
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24975
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 18369
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10233
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
6459
