Голландські міфи про асоціацію України з ЄС

Для нас особливу актуальність представляють аргументи противників асоціації, оскільки їх мотивація залишиться проблемою для євроінтеграції України і після референдуму.

Перші результати екзит-полівсьогоднішнього референдуму в Нідерландах показують незначну перевагуприхильників асоціації ЄС з Україною. Ймовірно, показники голосування так ібалансуватимуть на межі «за» і «проти», аж поки не буде встановлено остаточнийрезультат, який, швидше за все, не означатиме впевненої перемоги тієї чи іншоїпозиції.

Так чи інакше, для нас особливуактуальність представляють аргументи противників асоціації, оскільки їхмотивація залишиться проблемою для євроінтеграції України і після референдуму.Крім того, ці аргументи є актуальними і для євроскептиків інших членів ЄС, щодиктує необхідність навчитися протистояти подібним переконанням.

Попередньо слід зазначити, щоне всі побоювання противників асоціації є наслідком пропагандистської «обробки».Наприклад, застереження з приводу високого рівня корупції в Україні, безумовно,має всі підстави, однак можливий вплив цього негативного феномену на голландціввсе ж доволі сумнівний і необґрунтований.

Натомість серед явно міфічнихмотивацій нідерландських громадян, які виступають проти асоціації, перше місцепосідає страх перед немилістю Путіна. Агітатори намагаються переконати людей,що подальша євроінтеграція України розізлить російського президента, а цезагрожує Європі путінською агресією. На другому місці стоїть переконання, щобільшість, чи принаймні значна частина, українців самі не підтримують асоціаціюз ЄС, тому ратифікація останньої призведе до посилення громадянськоїконфронтації в Україні і дестабілізує східний кордон Європи. Висловлюючисьпроти, нідерландці, відтак, рятують нас самих. Третю сходинку хіт-парадусамообману займає євроскептична ідеологема, яка напряму не стосується України.В її основі лежить уявлення про те, що відтепер в Європі кожен сам за себе, іподолати мігрантську кризу, економічні та безпекові проблеми наодинці будепростіше, ніж в рамках ЄС, так як останній стримує розвиток окремих членівспільноти. Сюди треба додати, що більш як третина (!) противників асоціації зУкраїною взагалі не розділяє європейські цінності (дані соцопитувань). Іншийстрах голландців ховається в уявленні, ніби асоціація – це останній крок дочленства України в ЄС, попри те, що навіть публічні заяви лідерів Євросоюзу невіщують нам такої перспективи в найближчі четверть століття. Нарешті, громадянНідерландів змогли до певної міри переконати і в шкідливості асоціації дляекономіки Королівства, що однозначно спростовують представники голландськогобізнесу.

Звісно, наведений списокагітаційних оман далеко не вичерпний, проте і його достатньо, аби переконатисяв тому, що голландці просто себе обманюють, адже кожен із зазначених аргументівреально діє з точністю до навпаки. Стрімке поширення подібних точок зору свідчитьі про те, що популізм притаманний не тільки Україні, а й розвиненимєвропейським демократіям. Щоправда, ця гра в народовладдя, яка більше походитьна зухвалу політичну провокацію, може в підсумку наламати дров не так дляКиєва, як для Брюсселя. Бо більшість викликів, з якими сьогодні зіштовхнувсяЄвропейський Союз, потребують діаметрально протилежної реакції європейськогосоціуму від тих переконань, які стають дедалі популярнішими і апогеєм якихнаразі виступає нідерландський референдум. А що стосується України, тонасправді жоден результат голосування в Нідерландах не може стати запорукою аніуспіху, ані провалу нашої євроінтеграції. Всі розуміють, що успіх цьогопроцесу, мабуть, найменше залежить від самого ЄС.