Реформи почекають, на черзі - вибори

Відпочивши під час новорічних свят, політики з новими силами взялись, не гребуючи засобами та незважаючи на послідовність своїх дій, відривати якомога більший шматок від пирога хиткої соціально-політичної кон’юнктури.

Протягом кількох останніх днів політичний дискурс вУкраїні наповнився новим, але доволі очікуваним контентом. Відпочивши під часноворічних свят, політики з новими силами взялись, не гребуючи засобами танезважаючи на послідовність своїх дій, відривати якомога більший шматок відпирога хиткої соціально-політичної кон’юнктури.

Зокрема глава уряду спільно із соратниками по партіїнесподівано переключив риторику з проведення реформ на конституційний процес,який, згідно з самою Конституцією, його мало стосується. І це при тому, що усфері відання прем’єра справи, м’яко кажучи, невтішні. Однак в опозиціїсьогодні перебувати значно комфортніше і перспективніше, тому тему дляопозиційних розмов довелося позичати з чужої парафії.

«Батьківщина» завзято вимагає нового уряду і перевиборівдо парламенту, але не хоче виконувати взяті на себе коаліційні зобов’язання.Зокрема, Юлія Тимошенко відмовилася виконувати функції координаторапарламентської більшості, що передбачено текстом коаліційної угоди.

«Самопоміч» взагалі вирішила пограти в загадковіполітичні ігри, прихована ідея яких, очевидно, полягає в розширенні своговпливу у Верховній Раді та присутності в уряді завдяки методам шантажу. Так,напередодні минулих вихідних партія мера Львова прийняла рішення відкликатисвого міністра з уряду через корумпованість і непрофесійність Кабміну. Це в тойчас, коли експерти та й самі представники «Самопомочі» називають керівникаМінагропроду Олексія Павленка одним з найефективніших міністрів чинного уряду.

Враховуючи сказане, виникає справедливе запитання: як всеце стосується реформ, законодавчої роботи і відновлення територіальноїцілісності України? Очевидно, що ніяк. Те, що відбувається, - це явнапередвиборча кампанія в умовах, коли країна потребує консолідованої роботивлади на результат, коли вирішується майбутнє окупованих територій і долянаціонального суверенітету.

Швидше за все, популісти доведуть свою справу до кінця ідохитають ситуацію до перевиборів. А суспільство обиратиме з-поміж політиків,які замість того, щоб пропонувати реалістичні альтернативи повернення територійі оновлення конституційного ладу країни, у вирішальний момент нашої історіїдбають про свій партійний імідж і передвиборчий рейтинг.