Новий судовий збір при оскарженні придуманих порушень органами ДФС
Зміни в ЗУ Про судовий збір - наслідки для малого та середнього бізнеса
Розмова в Одесі:
-Злі язикиговорять, що «Тітаник» потопив хтось з наших, невже це правда?
-Так, це бувякийсь Айсберг.
Бізнес в Україні вжедовгі роки шукає справедливість в адміністративних судах в спорах з податкової службою.
Ситуація в останнійчас тільки погіршується.
В довершення до цього,за ініціативою Прем’єр - міністра України А. Яценюка (законопроект № 2862 від15.05.2015р.) Верховною Радою України прийнято Закон України №484-VIII від22.05.2015р. «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо сплати судового збору».
В серпні він був підписаний Президентом України.
Зазначеним законом внесені зміни доЗакону України «Про судовий збір», якими, в тому числі, встановлена ставкасудового збору для всіх юридичних осіб - заподання до адміністративного суду позову майнового характеру 1,5 % від цінипозову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, верхнямежа у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яка існувала до прийняттязазначеного закону №484-VIII від 22.05.2015р., скасовується.
Для малого тасереднього бізнесу в Україні ці зміни, фактично, несуть пряме обмеження їх конституційних права,- права на оскарження в суді рішень органів державної влади, яке закріплене ст.55Конституції України, а також підвищують корупційні ризики в органах Державноїфіскальної служби.
В теперішній часадміністративні суди вже розглядають сотні тисяч позовів представників бізнесудо органів ДФС про скасування незаконно донарахованих штрафів, про поверненняне відшкодованого ПДВ та ін. Суми позовів складають десятки мільярдів гривень.
Більшість цих справє заздалегідь програшними для податкових органів через сталу судову практику тапозицію Верховного суду України.
Але тепер, з 1вересня, бюджет буде поповнюватися юридичними особами сумами у розмірі 1,5 % від таких позовів за розгляд такихсправ в суді.
Пан А. Яценюквирішив поповнювати бюджет за рахунок людей, які шукають правду в судах повигаданим посадовцями державних фіскальних органів порушенням.
З корумпованою, нереформованою судовою владою, ймовірність прийняття суддею справедливого рішеннявже на першій інстанції залишається низькою, тож бізнесу, скоріш за все, потрібнобуде сплачувати ще більше (110% від суми першого збору) на етапі апеляційногооскарження та, можливо ще більше (120% від суми першого збору), при касаційномуоскарженні.
В теперішній час процедураадміністративного, досудового оскарження рішень органів ДФС залишається вкрайнеефективної, багато платників податків навіть не подають скаргу до вищогоподаткового органу, а відразу позиваються до суду.
Посадові особиорганів ДФС, фактично, не несуть ніякої відповідальності за внесення до актівперевірок завідомо неправдивої інформації, будь-яких власних припущень, напідставі яких до бізнесу застосовуються багатомільйонні штрафні санкції.
Обов’язокоскарження в суді таких штрафів, в разі незгоди, лягає на підприємство, щоперевірялось.
Без проведення кардинальноїреформи фіскальної служби, за результатами якої функцію досудового(адміністративного) розгляду скарг на рішення податкових органів буде переданотретій, повністю незалежній від ДФС України особі, збільшення розміру судовогозбору неминуче призведе до ще більшого росту корупції в органах ДФС.
Але, нажаль, згіднопроекту реформи ДФС, що розроблявся Міністерством фінансів України, досудовий розгляд скарг бізнесу на рішення органів ДФСбуде розглядати сам орган ДФС, що, в контексті зазначених змін в ставкахсудового збору, означає підняття корупції в органах ДФС на новий, ще вищийрівень.
Так, дійсно, закон встановлює паритетнийобов’язок суб’єктів владних повноваженьсплачувати судовий збір в таких же розмірах, що і бізнес, однак, слідвраховувати, що органи державної владифінансуються з державного бюджету, тобто за рахунок тих самих платників податків України –юридичних осіб.
Податковийінспектор не сплачує судовий збір з власної кишені.
Також, слідвраховувати, що кількість та вартість позовів суб’єктів господарювання до судуна податкові рішення органів ДФС є незрівнянно вищою, ніж кількість та вартістьсудових позовів органів ДФС до бізнесу.
Згідно фінансово-економічногообґрунтування до вищезазначеного законопроекту №2862 від 15.05.2015р., метою відміни верхньоїмежі розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майновогохарактеру є відміна фактично існуючих необґрунтованих пільг платникам судовогозбору – суб’єктам великого бізнесу.
Так, великий бізнесповинен платити справедливу вартість для розгляду в суді своїх позовів доорганів влади.
Олігархи повинніплатити більше.
Але, ті кошти, щодля великого «олігархічного» бізнесу є помірними, для малого та середнього - єфінансовою перешкодою до правосуддя.
Поповненнядержавного бюджету в європейській країні не може відбуватися за рахунокперешкоджання малому та середньому бізнесу в доступі до правосуддя та зарахунок ще більшого зростання корупційних ризиків в податкових органах.
Президент України,як гарант Конституції, має повернути справедливу вартість оскарження рішеньорганів влади представниками малого та середнього бізнесу – не вище 4мінімальних заробітних плат, залишивши без верхньої межі сплату судового збору лишедля великих платників, представників «олігархічного» бізнесу.
Відповідна петиціяПрезиденту про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» з метою встановлення справедливої плати судовогозбору для малого та середнього бізнесу в разі оскарження податкових повідомлень– рішень, які виносяться органами Державноїфіскальної служби розміщена на сайті:
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук вчора о 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 310
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 79
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 37
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 34
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5236
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2362
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1824
-
BYD випередила Tesla і стала найбільшим у світі виробником електромобілів у 2025 році
доповнено Бізнес 789
-
Києву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там буде
Бізнес 779
