ГПУ має зупинитти свавілля профбосів ФПУ.

Те, що Генеральна прокуратура України розпочала розслідування майнових афер профбосів ФПУ, викликає в суспільстві схвальний відголос. Можливо на цей раз все буде інакше і спілчани узнають реальні масштаби розграбування профспілкового майна, а суд назве вин

Після розвалу СРСР, наряду з іншими громадськими організаціями, перестала існувати і Всесоюзна Центральна Рада професійних спілок (ВЦРПС), а разом з нею і її величезне майно. В одну мить багатомільярдне майно , яке було отримано в 1960 році профспілками від держави у відання, стало безгосподарним, старі розпорядники перестали існувати, нових держава не визначила й досі.

В Україні, як і в інших колишніх радянських країнах, цим скористалися державні профспілки, а точніше - це Федерація профспілок .

Використовуючи лояльність чиновників Кабміну та Фонду державного майна профбоси старих профспілок, в односторонньому порядку, об’явили себе правонаступником загальнодержавного профспілкового майна.

Фактично у 1991 році сталося «епохальне» явище, - Федерація незалежних профспілок України, як на той час називалася сучасна ФПУ, не  маючи права займатися підприємницькою діяльністю, створила комерційні структури ЗА Т “Укрпрофздравница” и ЗА Т “Укрпрофтур”. Д о цих ЗАТ і було, формально лише на папері, переда не наявне у профспілок майно . Досі є сумн і ви щодо правого статусу вищенаведених ЗАТ , так як в они були створені на майні, статус якого в Україні не було визначено на той час. Таким чином, майно яке було у віданні профспілково-колективної власності трансформувалось в майно акціонерних товариств, тобто фактично стало приватним.

Через ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було незаконно приватизовано майна більше ніж 270 туристично-екскурсіонних підприємства, 119 бюро подорожей і екскурсій, 25 автобаз та відібрано у держави більше 110 санаторіїв, більше 60 пансіонатів і будинків відпочинку, більше 90 готелів, турбаз, кемпінгів, 17 оздоровчих таборів.

На початок 2005 року, не дивлячись на вигідну реалізацію частини майна, ЗАТ "Укрпрофтур" продовжу вало "володіти" 23 готелями, 11 пансіонатами, 34 туристичними базами, 4 кемпінгами, 4 авто підприємствами та 56 бюро подорожей і екскурсій.

Ще в 1996 році рішенням суду було підтверджено, що все це майно не є власністю Федерації профспілок. Як писала на той час, за матеріалами суду, газета «Зеркало недели» (№ 40 від 05 жовтня 1996 г.) в статті «Обмен века», ФПУ «незаконно захватила народное имущество, стоимость которого превышает 2,5 млрд долларов …»

Спроба профспілок унормувати неподільність профспілкового майна та домовитися про спільне управління ним, шляхом підписання профспілками України відповідної Декларації у 1992 році, виявилася нездійсненна. Санаторії і турбази, побудовані за рахунок профспілкових внесків, акумуляції коштів соцстраху та грошей підприємств, до цього часу так і експуатуються незаконно двома акціонерними товариствами "Укрпрофоздоровниця" та "Укрпрофтур", створенними лише ФПУ.

Історія процесу. Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року, № 2268 майно та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР були тимчасово передані Фонду державного майна. Останній мав до 1 травня 1992 року прийняти на себе це майно. Але , щодо майна профспілок,цього так і не було зроблено.

Верховна Рада ще чотири рази приймала рішення з цього майнового питання: 4 лютого 1994 року, 17 квітня 1997 року, 16 січня 2003 року та 8 вересня 2005 року, але все безуспішно - відповідного закону про правовий статус загально профспілкового майна колишнього Союзу РСР так досі і не прийнято.

В лютому 1996 року віце-прем'єр Курас спробував втрутися у вирішення цього майнового питання. На виконання відповідної постанови Верховної Ради, він дав доручення ФДМУ поставити на облік майно колишніх профспілок, як державне, але і це доручення так і залишилося невиконаним. Бажаної інвентарізації цього майна так і не було завершено із-за супротиву керівників профспілкових організацій ФПУ. А для остаточного вирішення цього питання не хватило ані політичної, а ні державної, а ні якоїсь іншої волі.

Але, в окремих випадках, коли це було комусь потрібно, то, і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів України втручалися в перерозподіл загально профспілкового майна. Як це сталося з санаторіями "Горний" (в Ялті) та "Прикарпаття" (в Трускавці). Ці санаторії, окремими постановами Уряду і Верховної Ради, у 1996 році були передані Атомпрофспілці, яку свого часу очолював Юркін та на той час був голов ою ФПУ. Зараз ці санаторії вже «прихватизовані» і не належать до профспілкової власності, як не належать профспілкам і багато інших санаторно-курортних комплексів. З їх загальної чисельності в 2001 році залишилось 197, а станом на 2006 рік –всього 113. Тільки за 2005-2006 роки підвідомчі Федерації профспілок ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» і «Укрпрофтур» реалізували 10 пакетів акцій загальною вартістю біля 130 млн.грн. та 34 комплекси на суму 8,8 млн. грн. Принаймі в тричі дешевне, за 83 млн.грн., було продано санаторно-курортний комплекс «Трускавецькурорт», вартість якого, по непомним оцінкам, становила 240 млн. грн. «З молотка» пішли також санаторії «Кастрополь», «Золотий пляж», «Енергетик», «Запоріжжя», деякі санаторії Одеси та інших міст України. На сьогодні, наприклад, санаторно-курортний комплекс «Миргородкурорт» вже є приватною власністю, не дивлячись на те, що на його будівлі досі жевріє прапор ФПУ. А оціночна вартість санаторно-курортного комплексу «Миргородкурорт» не менше вартості «Трускавецькурорт». Прикро те, що йде мова про продаж цілком прибуткових, оснащених та цілісних санаторно-курортних комплексів, а не збиткових та занедбаних, як це видавалось профспілковцями.

Не зважаючи на те, що Верховною Радою в 2007 році було встановлено мораторій на відчуження профспілкового майна, прийнятий закон, який встановлював термін дії цього мораторію, лише відтермінував в часі, а не зупинив подальший розпродаж майна.  Законність використання майна Федерацією профспілок України до цього часу так і не має належного юридичного обгрунтування. Це питання постійно виникає, у зв ’ язку з незкінченними порушеннями в його експуатації. Федерацією замовчується фактичний стан наявного майна, масштаби його розпорошення, шляхи розподілення прибутків від його продажу, приватизації чи акціонування. Якщо порахувати, що в середньому за рік невеликий санаторний комплекс дає прибутку майже 30 млн.грн., то виникає питання, де осідаютьці кошти та чому зникає майно?

Відомо, що Прокуратура України має достатньо матеріалів, що підтверджують незаконі дії вищих профспілкових посадовців щодо зловживань з профспілковим майном, але, мабудь досі, просто не вистачало волі дати належну оцінку та хід цим матеріалам і довести справу до суду. Слід зазначити, що мова йде про розкрадання майна на мільярди доларів .

Те, що Генеральна прокуратура України розпочала розслідування майнових афер профбосів ФПУ, викликає в суспільстві схвальний відголос. Схоже на те, що в діяльність профолігархів втрутився Президент України В.Янукович.

Можливо на цей раз все буде інакше і спілчани узнають реальні масштаби розграбування профспілкового майна, а суд назве винних.