3 місяці до тотальних змін. Відлік пішов

За 3 місяці норми MLI набудуть чинності. І що ж це буде?

Я вже неодноразово писав та розповідав про план BEPS та багатосторонню конвенцію MLI. Наприкінці лютого Україна нарешті ратифікувала цю конвенцію. Порошенко вже підписав Закон про її ратифікацію. Через 3 місяці норми MLI набудуть чинності. І що ж це буде? Який вплив це матиме на бізнес та компанії? Що саме варто вжити вже зараз? Саме про це ми сьогодні і поговоримо.

Насамперед Конвенція підсилює положення угод про уникнення подвійного оподаткування в частині мінімізації випадків зловживання такими угодами для повного відходу від оподаткування. Приєднавшись до неї, Україна виявила бажання поширити її на 77 двосторонніх угод, але не всі країни зробили зустрічні дії.

Та варто звернути увагу, що Конвенція не змінює текст міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а застосовується разом із договорами, модифікуючи їх положення. Тому потрібно комплексно аналізувати законодавство в розрізі кожної окремої юрисдикції.

Загалом на сьогодні для можливості застосування зменшеної ставки, передбаченої угодою про уникнення подвійного оподаткування з відповідною країною, при виплаті доходів нерезиденту необхідно:

- отримати довідку про резидентський статус такого нерезидента (довідка повинна бути відповідним чином легалізована / апостильована і перекладена на українську мову);

- підтвердити, що одержувач пасивних доходів (дивідендів, відсотків, роялті) є бенефіціарним власником таких доходів, тобто має право розпоряджатися цими доходами, а не є лише посередником / агентом або транзитною компанією щодо таких доходів.

Додатково до цих критеріїв додається ще й тест основної мети (або у оригіналі – Principal Purpose Test).

Цей тест використовується для перевірки наявності реальної економічної мети транзакції. Серед іншого, може аналізуватися наступна інформація: чи є економічна доцільність в діяльності тієї або іншої компанії групи, які ризики несе компанія – одержувач доходів, чи має така компанія підтвердження реального здійснення господарської діяльності - реальний офіс, персонал, реального директора і т.п.

Якщо розглядати на конкретному прикладі, то у кейсі, коли дивіденди з України надходять до іноземного холдингу, власником якого є український бенефіціар, податкові органи можуть просити пояснити, яка економічна доцільність існування такого іноземного холдингу, чи потрібен він для ділової мети. Або ж, можливо, єдиним сенсом його існування є отримання пільг щодо угоди про уникнення подвійного оподаткування? Якщо іноземний холдинг належить кільком бенефіціарам, імовірною метою його створення могло бути врегулювання відносин між акціонерами (в тому числі шляхом укладення договору між ними) і централізоване управління українським бізнесом, в тому числі із залученням професійного менеджменту на рівні холдингової структури з прийняттям важливих управлінських рішень в юрисдикції розташування холдингової структури.

На практиці використання тесту основної мети означає, що податкові органи зможуть оскаржувати застосування двосторонніх угод, ставлячи під сумнів мету створення і існування іноземної компанії. Таким чином, бізнесу необхідно негайно критично проаналізувати свої бізнес-структури і за необхідності провести реструктуризацію або налагодження бізнес-процесів.

Також ще одним із завдань конвенції є боротьба зі зловживаннями положеннями угод в частині штучного уникнення статусу постійного представництва. Положення конвенції націлені на усунення чи хоча б мінімізацію зловживань положеннями угод про уникнення подвійного оподаткування в частині визначення наявності постійного представництва шляхом запобігання використанню перерахованих вище механізмів.

Передбачається, що до охоплених конвенцією угод будуть внесені зміни в частині оподаткування доходів від відчуження акцій / корпоративних прав українських та / або іноземних компаній, вартість яких прямо чи опосередковано складається з вартості нерухомого майна в юрисдикції, де таке майно знаходиться.

Отже, запропоновані зміни можуть вплинути на порядок застосування угод, тому бізнесу необхідно ретельно проаналізувати, що зміниться саме для них в контексті ведення діяльності з іноземними юрисдикціями. Для цього я б рекомендував звертатись за консультацією до тих спеціалістів, які неодноразово працювали з даними юрисдикціями, розуміються у новелах конвенції та мають досвід з конкретними кейсами інших компаній.