Розкол ДФС. Погано чи добре?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Що це буде?
Скільки разів змінювали назви підрозділів, які відповідають за митні та податкові питання в Україні – це питання риторичне. Але зміст та обов’язки, а також результати, які ми бачимо від назви цих структур, не залежать.
За нашу відносно не довгу історію незалежності ми вже чимало експериментували з назвами цих підрозділів, наприклад: ДПС України, Міністерство доходів і зборів, ДФС України, зараз окремо – Митна служба та Податкова.
Але суть незмінна та обов’язки лишаються аналогічними. Тільки питання у тому, що нові реконструкції, перебудування та створення нових структур займуть час, кошти та сили держави. І важливо, що все це буде відбуватись у рік виборів, і незрозуміло, чи встигнуть перебудувати та закінчити реформу, яка поки що не розпочалась.
Що підказує досвід?
Історія у інших країнах не завжди зрозуміла і чітка. Та сама Польща, яка зовсім нещодавно провела реформу податкової та митної служби, вагалась (на думку митників, вони не мають відношення до податків, адже їхня задача – безпека та захист). Але незважаючи на супротив митної служби Польщі, наразі вони мають чудовий результат сьогодні.
Але ми маємо трохи іншу картину. У нас ці дві служби і справді мають дотичні зобов’язання. Є приклади країн, які об’єднують ці дві служби, що навпаки спрощує їм життя, бо так дійсно простіше розподілити обов’язки та розібратись зі сферами відповідальності. Тож правильної відповіді на запитання: «Як краще – окремо чи разом?» – немає. Тому і алгоритм для України ми повинні відпрацювати самостійно і він має бути індивідуальним для нас.
Що ж планують у нас?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Хоча раніше про це питання взагалі ніхто і не згадував.
На думку уряду, такий поділ і така нова реформа ДФС створить основу для демілітаризації податкових органів, поліпшить якість послуг, які надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових і митних органів. Але урядовці розуміють, що це досить великий об’єм роботи, який необхідно провести для того, аби все запрацювало якісно і швидко без загроз і шкоди (зокрема матеріальної) як для бізнесу, так і для інших платників податків.
А на сьогодні це дуже важливе питання, бо в умовах, коли бізнес бореться за привернення інвестицій, намагається справити враження стабільності та надати інвесторам гарантії того, що все в порядку, такий поворот – це не лише дуже негарно, це й просто незрозуміло. І скоріш за все це може відвернути не тільки потенційних інвесторів, а і тих, хто вже має бізнес в Україні, бо в умовах невизначеності працювати хочуть далеко не всі.
Поки що умовно «дорожньої карти», як покроково відбуватиметься перебудова, немає, але точно відомо, що обидві служби будуть створені як окремі центральні органи виконавчої влади, координовані Кабміном через міністра фінансів. Податкова міліція увійде до складу Державної податкової служби.
Конкурс на керівників обох служб Кабмін має намір провести протягом трьох місяців після затвердження урядової постанови, тобто навесні 2019 року.
Але як швидко це відбудеться, які це матиме наслідки та чи варто було робити таку перебудову саме зараз, нікому не зрозуміло. Поки що, на щастя, все працює стабільно і у звичайному режимі.
Сподіваюсь, що таке делегування обов’язків, навпаки, позитивно вплине на ведення бізнесу, обслуговування платників, сервіс для інвесторів, і незабаром я напишу вам про перспективи розвитку двох служб, які гідно і з честю будуть виконувати покладені на них обов’язки на користі та задля розвитку держави!
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 143
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 124
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 117
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 68
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 62
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 52179
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 31468
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 13071
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 12484
-
Ілон Маск став першою людиною в історії, чий статок перевищив $500 млрд
Фінанси 8860