Звіт IIPA щодо України: про що він і що це для нас означає

Звіт IIPA (Міжнародного Альянсу Інтелектуальної Власності) щодо України: про що він і що це для нас означає.

8 лютого Міжнародний Альянс Інтелектуальної Власності (IIPA) опублікував і подав Торговому представнику Сполучених Штатів Америки свій щорічний звіт про охорону й захист авторського права (https://iipa.org/files/uploads/2018/02/2018_SPECIAL_301.pdf). У звіті розглядається стан і позитивні чи негативні зміни щодо охорони авторського права в країнах, де з цим є проблеми – проблеми середнього рівня: Бразилія, Колумбія, Еквадор і т. ін. (WatchList) і значні проблеми: Аргентина, Чилі, Китай, Індія, Мексика, Росія, Тайвань, В’єтнам і Україна (PriorityWatchList).

Сам по собі цей звіт можливо був би не настільки важливий, якби на його підставі Уряд США не приймав рішення щодо статусу тієї або іншої держави у так званому Списку 301 – переліку країн з незадовільним рівнем охорони прав інтелектуальної власності. Керуючись даними Списку 301, США приймають рішення про надання чи анулювання торгових преференцій для товарів, що імпортуються у США з тієї або іншої країни, що може завдати країні-експортеру значної економічної шкоди, не кажучи вже про репутаційні втрати.

І «час Ч» для України вже настав, оскільки в кінці минулого року Уряд Дональда Трампа оголосив, що, якщо ситуація з охороною прав інтелектуальної власності в Україні не покращиться, то торгові преференції для України будуть автоматично зупинені. Зупинені з 26 квітня 2018 р. Тож звіт IIPAє так би мовити аналітичною частиною рішення США (принаймні в найбільшому і найпроблемнішому сегменті – в авторському праві). 

Що хорошого відбулось в Україні? 

IIPAбезсторонньо оцінює ситуацію з рівнем охорони авторського права, тому відмічає як позитивні, так і негативні зміни. Серед позитиву IIPAвказує на деякі покращення у боротьбі з Інтернет-піратством. Так, у 2016 р. за допомогою правоохоронних органів України в Польщі був арештований оператор відомого піратського сайту kickasstorrents (kat.cr), діяльність низки відомих піратських сайтів (ex.ua, torrent.net.ua, extratorrent.cc, fs.ua, hdclub.org) було припинено ще раніше. Було створено Департамент кіберполіції у складі Національної поліції, яка почала співпрацювати з ФБР та Інтерполом щодо питань, пов’язаних з інтелектуальною власністю, розпочато створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (повинен почати роботу у вересні 2018 р.), зроблений перший крок до реформи колективного управління майновими авторським і суміжними правами – урядом затверджено і зареєстровано у ВР законопроект № 7466 (який нині вже рекомендовано прийняти в першому читанні й профільним Комітетом ВР з питань науки й освіти) Цей законопроект великою частиною враховує пропозиції міжнародних експертів, напрацьовані у 2015 р. і що важливо, як зазначає IIPA, уряд не пристав на позицію одного із законопроектів, зареєстрованих раніше у ВР, про залишення на ринку лише однієї монопольної організації колективного управління, що стало би кроком назад.

Окремо IIPA відзначає прийняття закону, що містить положення стосовно криміналізації камкордингу, а також протидії Інтернет-піратству (нова редакція Закону «Про кінематографію»), що запровадив хай і недосконалу, але процедуру повідомлень про порушення авторського права у мережі Інтернет (takedownnotice) з частковою відповідальністю хостинг-провайдерів. 

Що поганого залишається в Україні? 

Інтернет-піратство

 Україна є країною, зручною для діяльності Інтернет-піратів, яка експортує Інтернет-піратство. Останні декілька років окремі Інтернет-пірати перенесли свої сервери й діяльність в Україну через недоліки в законодавстві про охорону авторського й суміжних прав. Україна посідає «почесне» третє місце в світі за кількістю peer-з’єднань для незаконного файл-шарінгу відеоігр.

Більше того, піратські сайти, що хостяться в Україні (наприклад, rnbxclusive, leakedearly, hiphopisdream, purplinks, musicfire), орієнтовані на західну аудиторію. А деякі навіть одержують кошти безпосередньо за завантаження споживачами піратського контенту (наприклад, mp3caprice.com, що стверджує про одержання дозволу від організації колективного управління «Автор»). При тому чимало з вітчизняних піратських сайтів користуються підтримкою українських Інтернет-провайдерів. 

Організації колективного управління

Ситуація з організаціями колективного управління в Україні залишається хаотичною. Нечесне й непрозоре управління правами призвело до того, що Україну було включено до Списку 301 як Пріоритетну Зарубіжну Країну. Проте у 2017 р. не відбулось реформи колективного управління і саме це стало причиною оголошення в кінці грудня 2017 р.  Президентом США рішення щодо майбутнього позбавлення України торгових преференцій.

IIPAзазначає про проблеми з обліком і визначенням уповноважених організацій колективного управління і наголошує, що головним критерієм акредитації (визначення) повинно бути представництво організацією більшості національного і зарубіжного репертуару, що реально використовується в Україні, організація повинна управлятись правовласниками.

IIPAпродовжує рекомендувати зміну порядку визначення уповноважених організацій щодо збору відрахувань «за приватне копіювання», зазначаючи, що повинна бути єдина організація, а множинність організацій призвела до того, що «не-репрезентативні організації колективного управління (як, наприклад, ВААП) одержали уповноваженість і збирають винагороду цього типу одночасно з УМА, яку підтримують правовласники». Це призвело до хаосу в українському колективному управлінні. 

Кримінальний процес

IIPAзазначає про необхідність створення спеціального підрозділу в межах Генеральної прокуратури України, що відповідав би за справи, пов’язані з порушенням прав інтелектуальної власності.

Викликають значне занепокоєння складнощі, пов’язані з доведенням розміру завданої шкоди (на сьогодні 17 620 грн.), необхідної для притягнення порушника до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 176 Кримінального кодексу України.

Є й чимало інших проблем, пов’язаних з висновками експертів (незалучення експертів правовласників), відсутність стримуючих покарань для повторних злочинів, маленька кількість профільних експертів і т. ін. 

Інші питання щодо захисту прав

IIPA виступає за скасування системи голографічних марок для примірників фонограм, комп’ютерних програм і аудіовізуальних творів, наголошує на необхідності аналізу практики застосування законодавства, яким криміналізовано камкординг минулого року, висловлює занепокоєність недостатньою роботою митної служби щодо вилучення контрафактних товарів, а також порушенням авторського й суміжних прав телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги. 

Що потрібно зробити? 

IIPAвважає, що бажано вдосконалити процедуру «takedownnotice» в Законі «Про кінематографію», спростивши її для правовласників, скасувавши вимогу надання доказів наявності прав у правовласника, замінивши її на ствердження про наявність прав, прибравши вимогу подавати заяву тільки через адвоката з цифровим підписом, вдосконаливши обов’язки власника сайту і хостинг-провайдера.

У Законі «Про авторське право і суміжні права» слід чітко визначити, що таке «тимчасові копії», надати ліцензіатам зарубіжних компаній такі ж можливості для захисту прав, як і вітчизняним суб’єктам прав, прирівняти несплату роялті за використання музики та відрахувань за приватне копіювання до порушення авторського та/або суміжних прав, встановити розмір фіксованих збитків або розширених збитків для того, щоби адекватно компенсувати правовласникам завдані втрати і запобігати подальшим порушенням прав, передбачити, що бездозвільне онлайн-використання, сповіщення або надання доступу до творів і об’єктів суміжних прав є порушенням незалежно від того здійснено воно з метою одержання прибутку або іншої комерційної переваги. 

Колективне управління

IIPAрадить включити до законопроекту про колективне управління правами рекомендації експертів музичної індустрії ЄС і США від 2015 р., включаючи положення щодо розширеного колективного управління (для публічного сповіщення, публічного виконання, кабельної ретрансляції, приватного копіювання). Колективне управління повинно ґрунтуватись на принципах прозорості, підконтрольності правовласникам, а також базуватись на обсягові прав, об’єкти яких реально використовуються в Україні. 

Закон «Про електронну комерцію»

В даному законі слід встановити чітку відповідальність третіх осіб (передусім Інтернет-провайдерів), що відповідатиме міжнародним нормам, а також положенням законів США і ЄС. 

Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси

Потрібно встановити посилене покарання за повторне (протягом 12 місяців) порушення авторського та/або суміжних прав, що автоматичне потягне за собою кримінальне, а не тільки адміністративне покарання (навіть, якщо кожне окреме правопорушення не дотягує до порогу майнової шкоди, обов’язкового для кримінальної відповідальності). Має бути встановлено чіткі правила у Кримінальному процесуальному кодексі для обвинувачення порушників а покарання за навмисні правопорушення, пов’язані з ухиленням від сплати роялті за використання прав на музику. Також слід надати поліції право порушувати кримінальні провадження за порушення прав інтелектуальної власності без заяви правовласника, а також право вилучати контрафактні товари й обладнання, за допомогою вони виготовляються. 

Адміністративні покарання

В кодексі про адміністративні правопорушення потрібно скасувати умисел як обов’язковий елемент складу адміністративного правопорушення стосовно авторського й суміжних прав. Слід також поновити роботу тих осіб (державні інспектори з питань інтелектуальної власності), які мають право складати протоколи за ст. 164-17 і 164-18 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Митний кодекс

Варто скасувати систему митної реєстрації вдосконалити порядок вилучення й знищення контрафактних товарів митними органами. 

Що все це означає для нас? 

Перелік завдань для України досить великий, часу до скасування торгових преференцій (26 квітня) майже не залишилось. Міжурядовий діалог Україна – ЄС, де більшість з цих питань піднімалось щоразу, триває вже понад десять років. Учасники діалогу від України старанно імітували діяльність, але не вирішували жодних проблем. Швидше за все, для того, щоби Україна не «прогриміла» на весь світ у вкрай незавидному ключі уряд піде на компроміс і часткове вирішення низки проблем. Можливо вдасться у першому читанні прийняти закон про колективне управління. Можливо правоохоронні органи влаштують ще один гучний процес над якимось Інтернет-піратом. Питання ж у тому, чи влаштують американців часткові заходи. Якщо так, то ми будемо свідками реформ у сфері охорони авторського й суміжних прав (залежно від інтенсивності американського тиску відносно швидких чи надповільних). Якщо ж американці проявлять принциповість (як у випадку з Антикорупційним судом) і їх не влаштують окремі компромісні дії Кабінету Міністрів і ВР, спрямовані на повільне реформування, то США вдруге за історію нашої держави застосують до України санкції, що не тільки погіршить і без того небездоганну репутацію нашої країни у світі, але й негативно вплине на інвестиційний клімат у державі.