Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Минулого тижня Уряд своєюпостановою № 525 визначив Порядок прийняття рішення про приватизацію тазатвердження умов продажу об’єктів групи «Г» та паливно-енергетичногокомплексу.
Спершу треба зрозуміти, що самеховається за визначенням «Об’єкти групи «Г». Так, це підприємства, що займаютьдомінуюче становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів і послугабо мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Тобто, від цихпідприємств фактично залежить успішний розвиток економіки України. То чого жчинна влада вирішила їх продати? Відповідь цілком очевидна – заради власногозбагачення. Але давайте не будемо забігати наперед та детально розберемося упостанові №525.
Так, вже існує затвердженийФондом держмайна графік продажу цих підприємств. Згідно нього вже у серпніздійснюватиметься підготовка до продажу Керченського судноремонтного заводу(АРК) та Костянтинівського державного хімічного заводу (Донецька область), а увересні – державного підприємства Кремнійполімер (Запорізька область).
Необхідно наголосити, що Державнапрограма приватизації на 2012-2014 роки передбачає приватизацію об’єктів групи«Г» на індивідуальних засадах. Таким чином, сама процедура приватизаціїскладатиметься з таких заходів, як вивчення попиту на подібні об’єкти,встановлення вимог щодо їхнього післяприватизаційного використання, а такожвимог до покупців. Окрім того, до роботи з підготовки до приватизації підприємств, якімають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, у обов’язковомупорядку на конкурсних засадах залучатимуться радники.
Попри всі ці перелічені заходи,затверджений Порядок не встановлює вимог щодо вивчення Фондом держмайна попитуна певний стратегічний об’єкт та не зобов’язує потенційного покупця розроблятибізнес-план післяприватизаційного розвитку зазначеного об’єкту.
Також не передбачено, яким чиномбудуть враховуватися пропозиції громадськості щодо доцільності продажу певногооб’єкту та чи буде враховуватися громадська думка взагалі.
Наразі ця ситуація дуже нагадуєпродаж електрогенеруючих компаній, коли вартість об’єктів була занижена укілька разів, а «умовний» аукціон провели за участю підставного учасника.Результат таких оборудок вже знають усі – так званий «переможець» аукціону,ім’я якого відоме заздалегідь, отримує підприємство стратегічногозначення за копійки.
18.06.2012 12:56
Грандіозний літній розпродаж від ПР: стратегічні об’єкти – за копійки
Минулого тижня Уряд своєю постановою № 525 визначив Порядок прийняття рішення про приватизацію та затвердження умов продажу об’єктів групи «Г» та паливно-енергетичного комплексу.
Минулого тижня Уряд своєюпостановою № 525 визначив Порядок прийняття рішення про приватизацію тазатвердження умов продажу об’єктів групи «Г» та паливно-енергетичногокомплексу.
Спершу треба зрозуміти, що самеховається за визначенням «Об’єкти групи «Г». Так, це підприємства, що займаютьдомінуюче становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів і послугабо мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Тобто, від цихпідприємств фактично залежить успішний розвиток економіки України. То чого жчинна влада вирішила їх продати? Відповідь цілком очевидна – заради власногозбагачення. Але давайте не будемо забігати наперед та детально розберемося упостанові №525.
Так, вже існує затвердженийФондом держмайна графік продажу цих підприємств. Згідно нього вже у серпніздійснюватиметься підготовка до продажу Керченського судноремонтного заводу(АРК) та Костянтинівського державного хімічного заводу (Донецька область), а увересні – державного підприємства Кремнійполімер (Запорізька область).
Необхідно наголосити, що Державнапрограма приватизації на 2012-2014 роки передбачає приватизацію об’єктів групи«Г» на індивідуальних засадах. Таким чином, сама процедура приватизаціїскладатиметься з таких заходів, як вивчення попиту на подібні об’єкти,встановлення вимог щодо їхнього післяприватизаційного використання, а такожвимог до покупців. Окрім того, до роботи з підготовки до приватизації підприємств, якімають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, у обов’язковомупорядку на конкурсних засадах залучатимуться радники.
Попри всі ці перелічені заходи,затверджений Порядок не встановлює вимог щодо вивчення Фондом держмайна попитуна певний стратегічний об’єкт та не зобов’язує потенційного покупця розроблятибізнес-план післяприватизаційного розвитку зазначеного об’єкту.
Також не передбачено, яким чиномбудуть враховуватися пропозиції громадськості щодо доцільності продажу певногооб’єкту та чи буде враховуватися громадська думка взагалі.
Наразі ця ситуація дуже нагадуєпродаж електрогенеруючих компаній, коли вартість об’єктів була занижена укілька разів, а «умовний» аукціон провели за участю підставного учасника.Результат таких оборудок вже знають усі – так званий «переможець» аукціону,ім’я якого відоме заздалегідь, отримує підприємство стратегічногозначення за копійки.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук вчора о 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов вчора о 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська вчора о 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський вчора о 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
Топ за тиждень
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 344
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 229
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 193
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 157
Популярне
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 13658
-
Нове тепло для столиці. Чи є способи замінити зруйновані ТЕЦ в Києві
Бізнес 2845
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2831
-
Україна вперше відправила контрейлерний поїзд до Угорщини, частково – євроколією: фото
Бізнес 2066
-
Дві-три чашки кави на день можуть знизити ризик деменції – але є важлива умова
Життя 1601
Контакти
E-mail: [email protected]