Тема запровадження податку на розкіш – не нова. Вона щоразу з’являється наполітичній арені, коли чинній владі або вже більше немає чого нового пообіцятинароду, або, коли після всіх обіцянок їх немає за що втілювати у життя. Протещоразу ажіотаж довкола цієї теми затихає так само швидко, як і з’являється. Дореальних кроків щодо реалізації податку на розкіш справа не доходить.
Нещодавно очільник країни вже вкотре висловив сподівання щодо невідкладногорозгляду цього питання. При цьому економічний ефект від подібної ініціативи президентвимальовує для громадськості у «рожевих кольорах» - цей податок дозволитьвіднайти кошти на соціальні ініціативи голови держави. Хоча ще кілька тижнівтому Янукович запевняв українців, що на всі обіцяні «роздачі слонів»напередодні парламентських виборів гроші вже є. На переконання президента, вониніби то звідкілясь матеріалізувались за 2 місяці поточного року. Проте, яквиявилось, чуда таки не сталося і обіцянки так і залишилися просто обіцянками.От і згадали в черговий раз про податок на розкіш.
Очільник навіть знайшов більш-менш підходящу відмовку з приводу гальмуванняприйняття цього закону, заявивши, що знаходиться багато людей, які проти цього.Але подібні заяви виглядають шонайменше нелогічно та непослідовно – якби булаполітична воля президента, то такий закон вже давним-давно був би прийнятий.Виходить така собі гра в одні ворота - певні драконівські ініціативи, як топодаткова чи пенсійна реформи, ухвалюються на ура, а от питання, що хоч якимосьчином зачіпають статки провладної більшості – навіть не обговорюються.
А тепер давайте спробуємо розібратися в деяких деталях цього податку.По-перше, можновладці достеменно не вирішили головне питання: що саме варто розумітипід категорію “розкіш”? Здебільшогоусі розмови зводяться до того, що розкішшю слід вважати автомобілі з великим об’ємом двигуна та нерухомість. Та чи можна вважатидвадцятирічну автівку з двигуном 4 літри або успадкований від бабусі будиноку селі розкішшю? Навряд. По-друге, подібний податок буде легко обійти.Враховуючи те, що він стосуватиметься лише фізичних осіб, достатньо будезареєструвати «предмети розкоші» на підприємство і всі питання одразу зникнуть.
Але найголовніше в даному питанні навіть не це. Іронія прийняття даноїініціативи полягає в тому, що вона аж ніяк не торкнеться українськихможновладців та олігархів – тобто тих людей, на яких вона націлена. Оскількивсі вони вже давно тримають свої мільярдні статки за кордоном.
Так, заданими Державної служби статистики, найбільше інвестицій із України щороку направляється на Кіпр. В 2011 році ця сумаскладала 8 мільярдів гривень. Загалом же до офшору надійшло з України близько50 мільярдів гривень.
При цьому Кіпр також є й одним із найбільших інвесторівукраїнської економіки. Експерти зазначають, що в цьому випадку під видоміноземних інвестицій в Україну повертаються українські ж гроші. От і виходить,що податок на багатство жодного покращення у життя звичайних українців невнесе. Оскільки ті, хто має його платити, вже давно подбали про збереженнявласних статків за кордоном.
