Коли економіка відновиться до довоєнного стану?
Якою б була економіка України без гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року?
Гібридна війна Росії проти України у 2014 році відзначилася непростими викликами для економіки країни. Протягом лише двох років, з 2013 по 2015 рік, внутрішні та зовнішні фактори призвели до драматичного зменшення валового внутрішнього продукту (ВВП) на півтори, а також до загострення економічних проблем.
Початок війни на Сході України викликав внутрішнє переміщення мешканців, що стало однією з причин спаду економіки. Українцям стало надто складно забезпечити своє існування, борючись із викликами конфлікту та відчуваючи економічний тиск. Інфляційна ставка стрімко зросла до майже 50%, а рівень безробіття перевищив 9%.
Росія, яка раніше була значущим торговельним партнером України, втратила свою роль через політичні та економічні розбіжності. Це спричинило суттєве зміщення економічної бази країни, погіршуючи її фінансовий стан. Національний борг України відносно ВВП також став нестабільним, збільшившись майже до 80% у 2015 році. Відсутність ефективного рішення призвела до необхідності реструктуризації боргу, яка відбулася у серпні 2015 року.
Падіння економіки було катастрофічним, і відновлення до попереднього рівня вимагало значних зусиль. За період до 2021 року економіці України вдалося повернутися до довоєнного стану, і ВВП оцінювався майже у 200 мільярдів доларів США за поточними цінами.
Однак різке повномасштабне вторгнення та окупація частини території України Росією у 2023 році призвели до нового великого виклику для економіки країни. Бомбардування інфраструктури та окупація територій призвели до нового рівня зруйнування та втрат, відчутних на всіх рівнях суспільства.
Питання відновлення економіки тепер знову піднялося на порядок денний. Графік Statista показує, що повернення до довоєнного стану може зайняти ще 3-4 роки, і тільки до 2027 року можна очікувати повне відновлення.
Цей прогноз оптимістичний. Адже тут не враховано втрату потенційного зросту економіки, який вже міг би відбутися без втручання з боку зовнішніх факторів.
Тож, а якою б була економіка України без гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року?
Уявімо собі такий сценарій, де Україна залишалася б поза війною, де економічне зростання та розвиток стали б основними орієнтирами для країни. Що б могло бути, якщо війна не переплутала б картину української економіки?
1. Стабільність і рост ВВП
Без війни Україна мала б можливість досягти стабільності у своєму економічному розвитку. Стабільний ріст ВВП став би реалізованим, що своєю чергою призвело б до покращання благополуччя громадян та збільшення інвестицій.
2. Розвиток торгівлі та партнерства
Без війни країна відкривала б нові ринки і розвивала торгові відносини з європейськими країнами, що сприяло б розширенню її економічного простору.
3. Стабільні соціальні показники
Без війни Україна уникала б масштабних втрат життів, поранень та переселення населення всередині країни та за кордон. Це, своєю чергою, сприяло б збереженню стабільності в соціальних сферах, уникненню різкого зростання безробіття та зменшенню інфляції.
4. Необхідні реформи та розвиток інфраструктури
У відсутності війни, Україна б могла більше активно впроваджувати економічні реформи та розвивати інфраструктуру. Це включало б модернізацію транспортної системи, розвиток енергетики та створення сприятливого клімату для бізнесу.
5. Зменшення боргового тягаря
Без необхідності втручання у військові операції, Україна може була б уникнути значного збільшення свого національного боргу, що своєю чергою дозволяло б уникнути необхідності в реструктуризації та спростовування фінансових проблем.
У цьому сценарії економіка України мала б потенціал розвиватися без перешкод, і країна могла б демонструвати світу свій потенціал та можливості. Однак реальність стала іншою, і через росію ми вимушені падати та триматися та намагатися вирватися з прірви.
Звичайно, для цього нам потрібна допомога наших партнерів та перемога.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 22956
-
Посадовець Міноборони попався на хабарі від київського забудовника: отримав підозру НАБУ
Бізнес 9308
-
Ozempic спричиняє косметичні побічні ефекти, як "обличчя Оземпіка": що це таке і як із цим боротися
Життя 7994
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7848
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6142