Україно-ізраїльські відносини: як знайти консенсус

Розберімося у чому сторони один одного звинувачують та де знайти консенсус.

"Україно-ізраїльські відносини на сьогодні переживають найскладніший період у своїй історії." Цей вислів зустрічається у виступах впливових дипломатів з обох сторін у відносинах між Україною та Ізраїлем. 

Так, дійсно, інколи здається, що між країнами “чорна кішка пробігла марафон”. Однак, я вважаю, що попри наявність цілої низки претензій одна до одної, теза про те, що між країнами триває «дипломатична війна» або якась напруга є перебільшенням. 

Розберімося у чому сторони один одного звинувачують та де знайти консенсус.

Претензії України до Ізраїлю

Зростання кількості відмов у в’їзді для українських громадян. У безвізових стосунках між Україною та Ізраїлем виникають проблеми. Громадяни України мають складнощі при в'їзді в Ізраїль, існують проблеми з електронними візами та депортацією. Це стало приводом для претензій з боку українських дипломатів.

Відсутність допомоги ізраїльською зброєю. Україна звертається до Ізраїлю з проханням про оборонну зброю, але отримує відмову через ізраїльську політику не постачання зброї в конфліктні регіони та можливий ризик її потрапляння до рук Ірану. Прем’єр Ізраїлю Нетаньягу також пояснює важливість дотримання добросусідських відносин з Росією, через тісний військовий контакт між країнами у регіоні. Логічно, що у відповідь на це Україна висловлює розчарування. 

Неприєднання до санкцій проти Росії. Ізраїль не ввів санкції проти Росії і навіть збільшив торгівлю з нею, укладаючи угоду про спільне кіновиробництво. Це пояснюється відсутністю законодавчої можливості введення санкцій односторонньо та складністю регулювання діяльності приватних компаній в Ізраїлі. Це обурило Київ. Своєю чергою ізраїльські посадовці нагадують про минуле співробітництво України з Іраном та питають, чому тепер критикувати комунікацію Ізраїлю з Росією.

Лідер Ізраїлю так і не прибув до Києва. Після початку повномасштабної війни в Україну завітали представники європейських, американських і навіть африканських країн, але лідер Ізраїлю так і не відвідав київську столицю. Міністр закордонних справ Ізраїлю, Елі Коен, прибув до Києва в лютому цього року, але його візит не приніс результатів, на які очікував Київ.

Претензії Ізраїлю до України

Бойкот посла. Ізраїль обурився відсутністю свого посла Михайла Бродського на зустрічі послів щодо реалізації «формули миру» Зеленського в Офісі президента. Цей епізод, який став відомим як «посольська нарада у Єрамка», був особливо неприйнятним для Ізраїлю, особливо в контексті запрошення на зустріч посла Бразилії, який пропонує Україні неприйнятні територіальні поступки Кремлю. 

«Виключення» з «Рамштайну». У середині серпня в ЗМІ з'явилася інформація про можливе виключення Ізраїлю з контактної групи "Рамштайн" через безпідставні підозри в передачі інформації Росії. 

Голосування в ООН проти Ізраїлю. Торік, Нетаньягу просив українського президента Зеленського голосувати проти або утриматися стосовно резолюції ООН щодо палестинських територій, в обмін на військову допомогу. Українська делегація відсутністю на голосуванні не задовольнила ізраїльського прем’єра.

Консенсусні рішення, які перезапустять відносини між країнами? 

Активізація відносин між Ізраїлем і Україною має потенціал позитивно вплинути на обидві країни. Враховуючи тісні історичні зв'язки України та Ізраїлю, спільність цінностей та подібні виклики, з якими стикаються обидві країни (наприклад, війна, боротьба з Іраном, який продовжує постачати зброю в рф), обмін досвідом та підтримка може мати важливий стратегічний вимір.

Тож що може підштовхнути країни до консенсусу?

Президент України Володимир Зеленський у штаб-квартирі ООН провів зустріч із прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Зустріч була досить теплою.

Наступним кроком, очевидно, має стати візит ізраїльського прем'єра до Києва, Саме це може відкритися новий рівень відносин. Це буде символічним кроком, який покаже бажання побудувати партнерство та підтримати Україну в її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет. 

Також, важливим фактором може стати посередництво міжнародних партнерів, зокрема США і західних країн, які можуть зіграти важливу роль у впливі на уряд Ізраїлю і активізації підтримки України.

Залучення громадськості, бізнес-спільноти та культурних обмінів може поглибити взаєморозуміння та підтримку між обидвома народами. Як це було, наприклад, під час святкування Рош Га Шана в Умані, коли тисячі прочан молилися за мир в Україні.

Усі ці кроки можуть спільно призвести до перезапуску відносин між Україною та Ізраїлем, зробити їх більш конструктивними і сприяти спільній роботі у сферах, які важливі для обох країн.

У перспективі ізраїльсько-українські відносини мають тільки міцнішати, адже країни на одному боці добра: країни мають спільного ворога (Іран), мають одні й ті самі проблеми, одних й тих самих партнерів.