Нова глава масштабної кризи в Ізраїлі: причини та наслідки
Ультраправий і ультрарелігійний уряд Ізраїлю проголосував за зміни до судової системи країни.
На кону широкомасштабний страйк і можлива відмова понад 10 000 військових резервістів з’явитися на службу, оскільки найбільша в історії Ізраїлю внутрішня криза вступає в нову главу.
Опишу детальніше, що варто знати про останні події в Ізраїлі.
Що сталося?
Після семи місяців дебатів уряду в понеділок вдалося скасувати положення, яке дозволяє верховному суду Ізраїлю скасовувати рішення уряду після остаточного голосування. Кожен член коаліції проголосував за, а опозиційні законодавці залишили пленум Кнесету на знак протесту.
На початку року прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху виявляв більшу готовність укласти угоду з опозицією та пом’якшити судові пропозиції, але вважалося, що він є заручником вимог своїх ультраправих партнерів по коаліції, які можуть повалити уряд, якщо їхні вимоги не будуть виконані.
Однак останніми тижнями прем’єр-міністр зайняв більш радикальну позицію, пообіцявши, що судова реформа буде продовжена і що вона «захистить, а не поставить під загрозу» демократію.
Відтак, країна зіткнулася з безпрецедентною конституційною кризою, під час якої верховний суд може скасувати законодавство, спрямоване на обмеження його повноважень, а уряд може вирішити не виконувати його.
Серед низки далекосяжних пропозицій від уряду Нетаньяху є плани дозволити простій більшості з 61 у 120-місному Кнесеті скасовувати майже будь-які рішення верховного суду, а також дозволити політикам призначати більшість суддів.
Ці зміни комунікує не прем’єр-міністр, а його колега по партії «Лікуд» Ярів Левін, міністр юстиції, і законодавець від релігійної сіоністської партії Сімха Ротман, який очолює комітет із права та правосуддя Кнесету.
Основний аргумент проти реформи заключається у тому, що технічно реформа може б допомогти Нетаньяху уникнути судового переслідування в судовому процесі щодо корупції. Водночас, сам Нетаньяху відкидає всі звинувачення.
Що цьому передувало?
Суд над Нетаньяху спровокував чотирирічну політичну кризу, в ході якої Ізраїль розділився щодо того, чи він має взагалі керувати країною.
Після п’яти виборів з 2019 року, на яких політики з обох сторін не змогли сформувати стабільні уряди, блок екстремістських і релігійних партій на чолі з «Лікудом» Нетаньяху отримав явну більшість на виборах у листопаді минулого року, сформувавши найбільш праву адміністрацію в історії Ізраїлю.
Скасування законодавства про ЛГБТК+, скасування законів, що захищають права жінок і меншин, а також послаблення правил ведення бойових дій для ізраїльських поліцейських і солдатів — все це на порядку денному коаліції.
Що кажуть критики?
Побоювання, що пропозиції призведуть до розмивання демократичних норм і верховенства права, спровокували найбільший рух протесту в історії Ізраїлю з щотижневими демонстраціями в Тель-Авіві та багатьма іншими біля Кнесету в Єрусалимі. З січня було кілька «днів безладу», під час яких протестувальники блокували шосе та аеропорт Тель-Авіва.
З плином місяців протести ставали більш жорстокими, сотні людей були заарештовані. Рух здебільшого не має лідерів, але значний тиск надходить з боку військових, які побоюються, що судова реформа зробить ізраїльтян більш вразливими для переслідування в міжнародних судах за військові злочини.
Технологічний сектор також висловився голосно, посилаючись на побоювання щодо іноземних інвестицій і сектору стартапів.
Президент США Джо Байден, який неодноразово називав себе «справжнім другом Ізраїлю», публічно критикував плани, закликаючи свого ізраїльського колегу шукати широкого консенсусу для таких важливих змін.
Що буде далі?
Поки немає однозначної відповіді на питання, чим ці демонстрації закінчаться.
Достеменно відомо, що поточна сесія Кнесету закінчується в кінці липня, а парламент знову збереться в жовтні, після великих єврейських свят.
Ймовірно, що криза продовжуватиметься й восени. Однак, відкритим залишається питання, чи піде коаліція на компроміси зі своїми критиками-демонстрантами та який був план подальших дій.
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3039
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2458
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2229
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2192
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2157