Ідеальний шторм для українського агро
Агросектор України потрапив в ідеальний шторм. З якими втратами він вийде із ситуації – залежить від дій держави. ТОП-3 кроки, які необхідно зробити прямо зараз.
За даними UAC, частка експорту аграрної продукції за вересень 2022 року склала 63%. І якщо дивитись реалістично - це насправді дуже погана новина. Бо це не означає, що наш агрокомплекс вийшов на якісно новий рівень. Це говорить лише про те, що решта флагманів українського експорту знаходяться ще в гіршому стані. Наприклад, за останні 8 місяців експорт чорних металів – другого головного локомотиву економіки України - провалився на 58%.
Очевидно, що сподіватися на якісну зміну ситуації поки не доводиться. Отже, агросектор є і в найближчій перспективі залишиться провідною галуззю, яка буде генерувати левову долю українського експорту. На жаль це прекрасно розуміють і в росії. Саме тому кремль і надалі буде робити все щоб обезкровити українських аграріїв.
Чому так? В росії судять по собі і вважають, що економічні проблеми заставлять нас «викинути білий прапор». Вони ще досі не зрозуміли, що війна, проблеми та криза лише більше об’єднують всіх українців. Але тим не менш, тактика кремля є і буде саме такою.
В першу чергу мова йде про подальший шантаж функціонування «зернового коридору». За останні дні з’явилося багато полярних думок щодо можливостей подальшого експорту зерна Чорним морем.
Оптимісти говорять про подальші безперебійні поставки, але вже без гарантій Росії, натомість із гарантіями Туреччини. Песимісти – про повне закриття експорту. Будемо реалістами – навіть якщо експорт буде продовжуватися, росія зробить все, щоб він відбувався по принципу «чайної ложечки» - рівно стільки, скільки потрібно для подальшого шантажу та переговорів. Тож у будь-якому випадку якогось суттєвого прориву по збільшенню експортних можливостей навряд чи потрібно очікувати.
Окрім того, росія буде продовжувати терористичні удари по інфраструктурі – як по енергетичній, так і по агро. Це, в свою чергу, створює величезні проблеми для агрокомплексу. Всі ми, наприклад, пам’ятаємо нещодавні удари по промисловому об’єкту в Миколаєві, після якого стався витік олії, пошкодження зерносховищ на Сумщині чи Одещині, знищення птахофабрики «Фенікс» на Донеччині.
Але більшої шкоди будуть завдати можливі перебої з електрикою. Спілка молочних підприємств України вже заявила про значні проблеми. Не дивно - «молочники» та виробники м’яса птиці потерпають найбільше. Але, в принципі, енергетичний тероризм буде стосуватися майже всіх секторів галузі. Одним із найболючіших ударів для економіки в цілому може стати зменшення об’єму переробки соняшнику. За останні 8 місяців експорт жирів із України і так впав на 11%. Зменшення переробки через віялові відключення можуть ще більш погіршити ситуацію.
Ще один болючий момент - зростання цін на енергоносії. Це стосується всіх, починаючи від елеваторів, які вимушено збільшують тарифи на сушіння зерна, закінчуючи переробною промисловістю, яка залежить від ціни на газ. В будь-якому випадку зростання цін та вкладення виробників в альтернативні варіанти енергопостачання призведе до збільшення собівартості кінцевої продукції. В свою чергу це зменшує її конкурентоздатність на світовому ринку та водночас призведе до скорочення споживання на внутрішньому через фінансовий стан більшості громадян. Це погані новини для виробників, які і так знаходяться в критичному стані.
Зростання цін на мінеральні добрива та зменшення їх використання також є міною уповільненої дії, яка закладена під майбутній врожай. Ситуацію ускладнює ще й те, що росія, очевидно, розглядає об’єкти хімічної галузі України у якості цілей. Нещодавня ракетна атака, що частково знеструмила «Рівнеазот» є тому підтвердженням.
Але найбільше галузі шкодять невизначеність і, як результат, позиція «перестраховки» аграріїв, що викликана побоюваннями щодо долі експорту, логістики, переробки в наступному році. Саме вони можуть зіграти найбільш вирішальну роль у майбутній посівній кампанії та планах на наступний рік.
Що ж робити?
- Перше і головне. Агросектор має стати для держави «священною коровою». Має бути створена та реалізована масштабна програма по його підтримці. Це мають бути не двадцять точкових програм, які не пов’язані між собою, а системний та реальний антикризовий план. Якщо сьогодні держава на ділі підтримає агросектор, він дасть змогу протриматися Україні в 2023 році.
- Друге. В Україну потроху повертаються інвестори в агро, відновлюють проекти, ремонтують та запускають пошкоджені об’єкти. Для таких людей має бути створена максимальна «лінія лояльності» в усьому – по дозвільній системі, податкам, прямій підтримці. Тільки має це відбуватися не на словах, а на ділі. Лишень тоді можна бути досягнути ефекту «сніжного кому з гори» і ще більше потенційних інвесторів будуть використовувати нові можливості.
- Третє. В усіх домовленостях з росією щодо експорту ми маємо виходити з Murphy's law: «Якщо щось може піти не так, воно піде не так». Будь-які домовленості з ворогом будуть використані ним же проти нас. Саме тому нам активно потрібно розвивати сухопутні шляхи експорту. Розумію, що є багато «але». Але іншого виходу, поки в Криму стоїть вороже угрупування, - нема, будьмо реалістами.
І ще вкрай важлива деталь. Якщо не втручатися у події, вони розвиватимуться від поганого до гіршого. Тому зараз потрібно дивитися наперед і допомагати вирішувати аграріям системні проблеми задля мінімізації кризи в агросекторі, що може відбутися весною 2023 року.
- Стягнення коштів, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником Євген Морозов 10:30
- Справи про адміністративні правопорушення, які розглядають ТЦК і СП Євген Морозов вчора о 12:18
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов 04.10.2024 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич 04.10.2024 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко 04.10.2024 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 03.10.2024 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 03.10.2024 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 03.10.2024 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 03.10.2024 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 03.10.2024 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов 02.10.2024 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко 02.10.2024 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов 02.10.2024 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов 02.10.2024 10:21
- Зміни в призначенні субсидій 316
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 291
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 249
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 227
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? 120
-
Названо 10 криптовалют, які найкраще купувати зараз
Фінанси 12298
-
Підконтрольна ГУР компанія заборгувала державі понад 800 млн грн – розслідування
Бізнес 6474
-
Італія звинувачує сім осіб і дві компанії у бракованих деталях для літаків Boeing
Бізнес 5072
-
В Україні сповільнилося зростання реальних зарплат, у НБУ назвали причини
Фінанси 4485
-
Бохо-шик, переосмислене ретро та інші модні тренди із Paris Fashion Week: ФОТО
Життя 4392