Зерно як зброя
Чи буде продовжено дію «зернового коридору» і на яких саме умовах? Це питання сьогодні турбує багатьох не тільки в Україні, але й в усьому світі.
І відповіді на це питання сьогодні немає...
Причина проста: росія використовує зернову угоду як інструмент шантажу – зброю, якою вона доволі ефективно користується. Сподіватися, що стратегія кремля за цього керівництва зміниться - не доводиться. Більш того, привід для непролонгації угоди чи її припинення у будь-який момент, може бути довільний.
Ще геніальний стратег Сунь-Цзи сформулював просту максиму: «Війна це шлях обману». З того часу нічого не змінилося. Ми вже чули про «зерно, яке йде не за адресою», «вибухівку для Кримського мосту на судні із зерном» тощо. Для диктатури не потрібно логічного пояснення вигідного для себе рішення. Більш того, вона завжди буде грати «крапленими картами» і змінювати умови. В принципі це і відбувається, наприклад, через створення проблем із інспекцію суден, що зменшує можливості нашого експорту.
Отже, чого добивається росія зараз?
Перше. «Зернова угода» використовується як розмінна монета у дуже широкому спектрі питань. Насамперед, це збільшення економічного потенціалу самої росії в нинішніх умовах. В першу чергу, мова йде про можливість експорту через територію України аміаку. Окрім того, росія сама є великим експортером зерна. Тож штучно регулюючи об’єми продажів українського продовольства вона впливає на ціну і витискає нас із зовнішніх ринків, збільшуючи доходи. Фінанси ж, як відомо, - кров війни.
Друге. Продовження «зернового коридору» дозволяє росії вести перемовини із світом, при чому з позиції сили. Це дуже важливо в умовах коли з путіним мало хто хоче всерйоз сідати за стіл переговорів. Зерновий шантаж світу створює для цього умови. Коло нього бігають, з ним розмовляють, намагаються домовитися. Думаю в нинішній ситуації це дуже гріє самолюбство. Тож коло питань, яке може виноситися на переговори дуже широке і не закінчується на економіці. Та й сам факт широких переговорів грає на руку путіну. Як казала Маргарита Валуа: «В коханні і на війні одне й теж саме: фортеця, що веде переговори – наполовину взята».
Третє – фактор Туреччини. Анкара у цій війні грає свою гру, відстоюючи виключно власні інтереси. Десь вони можуть перетинатися із українськими, десь із позицією західного світу, десь із російськими. При цьому Туреччина є серйозним гравцем не тільки в чорноморському басейні, але її інтереси перетинаються із російськими на Близькому Сході, Закавказзі і в Середній Азії. Тому «зернова угода», де Туреччина виступає ключовою ланкою, є прекрасним приводом для перемовин з багатьох питань.
Четверте – ризик голоду в країнах Азії та Африки. Не секрет, що геополітичні та геоекономічні амбіції кремля розповсюджуються на бідні країни цих регіонів, які дуже часто цікаві багатьом сильним світу цього у якості ресурсної мінеральної бази. Голод та збільшення рівня бідності в них може призвести до падіння режимів, які як правило орієнтовані на країни Заходу чи Китай. Це, в свою чергу, дозволяє росії здійснити переділ в країнах третього світу на свою користь. Адже гонку за контролем мінеральних ресурсів ніхто не відміняв, а вагнерівці мають необхідний досвід в Африці.
П’яте. Невизначеність та створення проблем із зерновим експортом – це дуже серйозний удар по економіці України. Адже агрокомплекс сьогодні є чи не єдиним локомотивом економіки. Проблеми з експортом зерна – це не тільки питання наповнення бюджету чи дефіциту зерносховищ. Це питання майбутньої посівної. А вже зараз із фахового середовища роздаються дуже песимістичні думки з цього приводу. Тож зараз росія закладає «міну повільної дії» під майбутній урожай.
Отже, що нас очікує?
Шантаж не закінчиться навіть якщо угоду буде пролонговано – він занадто вигідний росії. кремль буде продовжувати шукати варіанти обмеження нашого експортного потенціалу і намагатися нарощувати свій. Нам запропонують кабальні умови і будуть постійно тримати реалізацію домовленостей під питанням.
Єдиним варіантом для нас - є професійне відстоювання інтересів із використанням міжнародних важелів впливу. Однак, при цьому дуже важливо пам’ятати що інтереси України можуть іноді не співпадати із позицією міжнародної спільноти.
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26595
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21340
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15670
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9713
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9434