Експорт зерна під час війни: перші підсумки
Експорт зерна в умовах війни: це зрада чи перемога?
Українське суспільство у своїх поглядах та оцінках все більше балансує між двома крайнощами: зрадою та перемогою. Цей підхід дуже небезпечний, якщо ми маємо справу з економікою, де будь-яке системне рішення тягне за собою зміни в різних сферах. Тому тут дуже важливо «тримати голову холодною».
Майже три тижні тому перший корабель з українським зерном вийшов з порту Одеси. За першу половину серпня 21 судно перевезло 563 тисячі тон продовольства. Багато це чи мало? Скажу так: це краще ніж нічого. Морський шлях поки що працює, тож можна підбити перші підсумки і відповісти на найбільш «гарячі» питання.
Що це дає Україні?
1. В умовах війни будь-яке збільшення експортних потужностей та надходжень – це плюс. Нам потрібно збільшувати доходи бюджету для того, щоб перемогти – армія потребує більшого фінансування. Міжнародна допомога – це не бездонна кишеня і ніхто не знає, що буде відбуватися з нею через півроку. Експорт сировини агрокомплексу в нинішніх умовах – це найпростіший варіант.
2. Відкриття експорту – це збільшення закупівельних цін на внутрішньому ринку. Це також кошти аграріям, які підуть на жнива та посівну наступного року. Зараз агрокомпаніям, особливо дрібним та середнім, дуже важко. І посівна наступного року буде залежати від того, яким чином держава допоможе агросектору вже в цьому році.
3. В Україні дефіцит зерносховищ. Біля 13 млн. тонн потужностей ми вже втратили і невідомо скільки втратимо до кінця року. Експорт вивільнює потужності і дає можливість зберегти зерно.
Чи знімає нинішній рівень експорту кризові явища в агросекторі?
Ні. Це лише невідкладна допомога. Агросектор України дуже сильно орієнтований на експорт, і в умовах війни ми не зможемо навіть і близько вийти на довоєнні показники. За цей час буде втрачено чимало ринків збуту, в тому числі, і на користь московії. Після перемоги потрібно буде докладати надзусиль для того, щоб повернути їх.
Українським аграріям сьогодні потрібна реалізація системної програми допомоги для того, щоб наступного року ми мали адекватний нашим можливостями врожай. Це стосується техніки, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, зерносховищ, обладнання. Все, що має в собі складову енергоносіїв чи купляється за валюту, – буде проблемою через високу ціну.
Чи можемо ми розраховувати на безперебійний експорт надалі?
Ні, не можемо. Переконана, що будь-які домовленості будуть порушені, коли московії стане це вигідно. Тому прогнозувати подальший розвиток експорту фактично неможливо. Окрім того, існує чимало суто технічних проблем, скажімо, із фрахтом чи страхуванням.
Чи вистачить зерна Україні для внутрішнього ринку?
Читала багато коментарів щодо нібито масового вивозу зерна, яке призведе чи не до голоду. Це маячня. Україні вкрай потрібно збільшувати експорт хоча б для того, щоб зберегти зерно нового врожаю. Адже ближче до листопада нас може очікувати дефіцит зерносховищ, який ми можемо повністю не перекрити рукавами та тимчасовими силосами.
Сьогодні економіка України знаходиться в ситуації, коли вибір невеликий. Тож, на мою думку, потрібно відмовитися від мислення категоріями «зради» і «перемоги» та всіма силами вирішувати проблеми. Як казав Марк Аврелій: «Роби що повинен. Станеться, що судилося».
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов вчора о 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович вчора о 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак вчора о 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак вчора о 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко вчора о 13:31
- Право на здоров’я та трансплантацію: фундаментальне благо і виклик сучасного суспільства Дмитро Зенкін вчора о 13:17
- Як змусити інтер’єр працювати на ваш бренд? Алеся Карнаухова вчора о 11:48
- Успіх компанії залежить від ефективності кожного працівника Катерина Мілютенко 23.12.2024 23:55
- Поділу доходів отриманих другим із подружжя від зайняття підприємницькою діяльністю Євген Морозов 23.12.2024 20:34
- Скасування повідомлення про підготовчі роботи: юридичні аспекти Павло Васильєв 23.12.2024 17:22
- Судова практика: сервітут без переговорів – шлях до відмови в позові Світлана Приймак 23.12.2024 16:11
- Доцільність залучення експерта у виконавчому провадженні Дмитро Зенкін 23.12.2024 13:14
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 23.12.2024 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов 22.12.2024 20:34
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1432
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 740
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 381
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 250
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 139
-
П'ятірка найкасовіших різдвяних фільмів в історії: класика святкового кіно
Життя 10529
-
В окупованих Росією містах з'явилися компанії з великими оборотами: хто ними володіє
Бізнес 10070
-
Кабмін продовжив на місяць усі бронювання через кібератаку на реєстри
Бізнес 5584
-
Індекс "різдвяного кошика": вартість святкового столу зросла на 23% за рік
Бізнес 4810
-
У чому зараз найбільше лицемірство європейських партнерів? Відповідь шукайте в Берліні
Думка 3883