Криза з пальним і дорогі продукти: куди Україну заведе вибіркове регулювання цін від Уряду

Замість ручного регулювання цін уряд має змінити підходи до акцизного податку, встановивши різні ставки при ціні на нафту на світовому ринку.

Рішення уряду, оприлюднене Міністерством розвитку економіки, запровадити ручне регулювання цін на бензини А-92, А-95 і дизельне паливо, що реалізуються через мережу автозаправних станцій, шляхом встановлення граничної торгівельної надбавки, шокувало бізнес. Фактично в дію вступила постанова від 29 березня №450, наслідки якої в повній мірі відчуємо зараз.

Міністр економіки Ігор Петрашко назвав цей крок «відповіддю на необґрунтоване зростання цін на пальне в роздрібних мережах» і зазначив, що «уряд за здорову і прозору конкуренцію на ринку пального. Але водночас уряд має захистити простих споживачів, які і так постраждали від вимушених карантинних обмежень». Але Петрашко от-от покине позицію міністра економіки - написав заяву на звільнення і навряд чи Верховна Рада її відхилить, бо виглядає так, що все було узгоджено.

Згідно з ухваленим одноосібно, без обговорення з бізнесом рішенням уряду, з 15 травня на час дії карантину граничні торговельні націнки на літр дизпалива не можуть перевищувати 7 гривень (з ПДВ) і 5 гривень для бензинів. Тобто для кінцевого споживача середня ціна дизеля у травні має скласти 27,89 грн/л, бензину – 30,22 грн.

Попросту кажучи, торговцям заборонили піднімати ціни на пальне, змушуючи не реагувати на їх ринкові коливання – а ціна пального зараз у світі зростає. Неринковий крок уряду розкритикували, зокрема, і в Європейській Бізнес Асоціації, назвавши цю ідею неприйнятною в цивілізованій європейській країні й такою, яка спричинить ще більшу тінізацію ринку. Більше того, цей крок суперечить Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, про що прямо йдеться у заяві Асоціації.

Реакція ключових операторів була такою, яку могли спрогнозувати усі, крім урядових аналітиків. Великі мережі WOG, ОККО, Socar і KLO заявили про тимчасове припинення продажів на своїх АЗС преміальних марок бензину і дизпалива. Обґрунтовують це рішення збитковістю їх реалізації за ціною, встановленою урядом Дениса Шмигаля. Запізнілі пояснення урядовців, мовляв, ціну преміальних бензинів не обмежували, мають доволі дивний вигляд і поки не працюють. Це один з тих прикладів, чому варто заздалегідь вмикати так звану “парасолькову комунікацію” і готувати до таких рішень суспільство.

На коротко- і середньострокову перспективу не можна виключати найгіршого сценарію - періодичного виникнення дефіциту пального у мережах АЗС як реакцію на елементи «комунізму» в діях підлеглих Шмигаля через небажання АЗС торгувати собі в збиток. Ні, українці заправляти свої автівки не перестануть, але отримають можливості більше заробити «тіньові» заправки. Представники ринку справедливо нарікають, що влада не надто завзято веде боротьбу з нелегалами, а обмежує тих, хто працює чисто. Тобто, грошовий обіг на цьому ринку ще більше може піти в «тінь» і викликати ефект, протилежний очікуваному урядовцями. Щось подібне ми вже переживали в 2005 році, коли за часів прем’єр-міністра Юлії Тимошенко після обмеження урядом цін виникав дефіцит пального і черги на заправках. А зараз після припинення ручного регулювання крупні мережі АЗС цілком можуть компенсувати недоотримані сьогодні прибутки різким підвищенням цін на пальне в майбутньому. Оскільки, обмеження цін тимчасове.

Яскравий приклад. Після періоду стримування адміністративними методами на «низькому старті» готові вирости тарифи на комунальні послуги і енергоносії. Процес уже пішов: подорожчав газ для побутових споживачів. Влітку 2021-го його ціна буде удвічі вищою, ніж минулого року. Цікаво, що з січня в Європі фіксують рекордне зростання вартості газу – до 286 дол. США за 1 тис. куб м., але при цьому уряд очікує від нового голови правління «Нафтогазу» Юрія Вітренка та щойно призначеного міністра енергетики Германа Галущенка зниження тарифів – мабуть, за помахом чарівної палички. І може виникнути ситуація, коли постачальники газу, що пропонують річну ціну споживачам, яку змінювати буде не можна, зазнаватимуть збитків і щоб уникнути цього можуть відігратися на якості кінцевого продукту. Страждатимуть, звісно ж, споживачі.

Попереду підвищення тарифів на електроенергію для населення з 1 липня. Ситуація дає підстави прогнозувати, що десь із першою справді «важкою» для українців платіжкою у нас з’явиться новий уряд. Бо тільки так нинішня влада може тимчасово убезпечити себе від хвилі негативу і нового падіння рейтингів.

Складно не помітити стрімкого здорожчання продуктів харчування. Інфляція на споживчому ринку у квітні до березня цього року склала 0,7%, а з початку року – 4,8%. За даними Держстату, «рекорди» б’ють олія (подорожчання за рік на 48,5%, лише за квітень на 10%), цукор (за рік додав у ціні 64,7%), яйця (109,1%). Пік здорожчання у Нацбанку України прогнозують на липень-вересень 2021 року.

Від такого здорожчання українці вже почали відвикати. Ще 2018 року інфляція майже дотягнулася до позначки в 10%, а вже 2019-го ледь перевищила 4%. За закладеною ще урядом Гройсмана позитивною інерцією навіть минулого «коронавірусного» року її показник залишився у межах 5%.

На відновлення зростання цін впливають не лише об’єктивні чинники (цінове ралі на світових ринках сировини, в т.ч. продовольства), а й негативні очікування бізнесу через непрогнозованість і відсутність системності в діях урядовців. Але у ціни на продукти харчування уряд втручатися не планує, хоча це такий самий ринок, як і паливний чи енергетичний. До того ж, якщо після регулювання ціни на пальне почнуть зростати, бо АЗС потрібно буде компенсовувати збитки, за ними потягнеться і вартість продуктів.

Що треба було б зробити

По-перше, варто було б використати інструментарій Антимонопольного комітету. Саме він має запобігати монопольним змовам, якщо Уряд вважає вони мають в цьому випадку місце. Є у запасі в Уряду і ряд інших механізмів.

Наприклад, змінити підходи до акцизного податку, встановивши різні ставки акцизу при ціні на нафту на світовому ринку в $50 і $ 50 + за один барель.

Це дозволить розумно підійти до вирішення питання, без негативного впливу на інвестклімат, бо який інвестор захоче вкладати в країну, де використовують ручні методи регулювання економіки. А також не впливатиме негативно на білий ринок, внаслідок чого “тіньовики” не отримали б переваги, як це буде зараз, після рішення Уряду. 

По-друге. Комунікація, як з суспільством, так і з ринком. Чи може ринок витримати тимчасові обмеження без того, щоб з АЗС зникали преміальни види палива чи люди втрачали можливість бонусів зі знижками? Безперечно, але для цього необхідно максимально зачистити нелегальний сектор АЗС, оскільки одним обмежують і хтось змушений заробляти менше чи працювати в збиток, а дехто продовжує залишатися нелегалом і знімати вершки. І донести до ринку бачення уряду, почувши пропозиції ринку, ухваливши розумне рішення для всіх. Бо ще в березні замміністра енергетики Максим Немчінов казав, що регулювання спровокує зростання “тіньового” ринку і навіть перехід на систему талонів. А чим більше “тіньовиків”, тим менше податків та грошей у бюджет. Від групи “А-95” взагалі лунали космічні цифри недоотримання у бюджет від такого рішення - 22 млрд грн.

Але поки маємо ситуацію, коли економічні речі продиктовані швидше баченням політичних рейтингів влади. Ринок за рейтингами не слідкує, і не зважає на них. Але якщо через страх втратити певні бали йти всупереч ринковим законам, то програють від цього всі. Саме так було з тарифами взимку, так може бути і з пальним в майбутьному.