Погана новина: крім послаблень і пільг, податківці посилять тиск, особливо на малий бізнес і виробників.
У цій колонці я проаналізую 10 головних змін податкової реформи.
1. Зміна акцентів
Раніше фокус змін був на зменшенні податкового навантаження — ставки податку на прибуток підприємств, ПДВ та ПДФО «10–10–10». В оновленій версії основний акцент робиться не на ставках, а на боротьбі зі схемами ухилення від оподаткування та корупцією в податкових органах.
Також планується провести опитування серед бізнесу, аби виявити, які ставки є прийнятними для власників. Звісно, фінальний варіант реформи потрібно буде узгодити з міжнародними донорами та українським Мінфіном. Зрештою, саме останньому доведеться зводити зібрані ресурси з реальними потребами держави.
2. Запровадження податку на виведений капітал (ПнВК)
ПнВК має замінити класичний податок на прибуток підприємств.
Ось у чому між ними різниця:
— у випадку з податком на прибуток (18 %) оподатковується різниця між доходами та витратами,
— база для ПнВК — сума, яку власник компанії виводить із неї у вигляді прибутку — дивідендів чи подібних платежів.
Автори реформи наполягатимуть, щоб ставка ПнВК становила 10 %, хоча не виключають, що вона може бути вищою.
Зараз ПнВК «тестують» на резидентах Дія.City: замість податку на прибуток компанії платять ПнВК за ставкою 9 %, і це стало однією з переваг, чому понад 450 компаній уже перейшли на цей правовий режим.
3. Зменшення ставки ПДВ
Автори реформи сподіваються знизити її вдвічі — до 10 %, хоча й визнають, що це буде проблематично. Головна причина: відповідно до вимог ЄС, її мінімальний рівень не може бути меншим ніж 15 %. Водночас саме ставку 10 % автори вважають реальною ставкою ПДВ, яка фактично діє в Україні з урахуванням усіх операцій з ухилення від цього податку.
Мета цієї зміни — зробити невигідними схеми з торгівлі податковим кредитом, відомі як податкові скрутки. Раніше влада вже вводила знижену ставку ПДВ 14 % для окремих аграріїв, однак повноцінно оцінити переваги цього кроку в нових реаліях буде складно.
4. Окремий рахунок для ПДВ
Ще одна новація, яку пропонують у сфері ПДВ — запровадження спеціального рахунку, на який би зараховувався податок. Першочергово кошти з нього мають іти на відшкодування ПДВ, а вже потім — на фінансування видатків бюджету. Це має унеможливити затримки з відшкодуванням, зокрема нинішніми.
Якщо затримка з відшкодуванням ПДВ виникатиме навіть у такій системі, то держава нараховуватиме на затриману суму проценти, а винного в цьому чиновника притягатимуть до відповідальності за завдання збитків бюджету.
5. Податки на доходи громадян пропонують суттєво зменшити
Для цього ПДФО (18 %) об’єднають із ЄСВ (22 % від фонду оплати праці до вирахування ПДФО). Ставка об’єднаного податку очікується на рівні 10%.
На додачу автори пропонують підняти ставку військового збору до 3 %. Мотивація — стимулювати роботодавців офіційно працевлаштовувати працівників та сплачувати їм «білу» зарплату.
За розрахунками економістів, до початку повномасштабної війни у 2022 році, держава щороку недоотримувала 140 млрд грн податків із зарплат через застосування схем з ухилення від оподаткування чи зменшення податкових зобов’язань.
6. Запровадження додаткового податку на зняття готівки
За допомогою цього влада хоче суттєво обмежити готівкові операції для боротьби з тіньовою економікою та схемами з ухилення від оподаткування. Оподаткування готівки, на переконання авторів концепції реформи, має підвищити вартість скруток із ПДВ, виплати зарплат у конвертах, тіньового працевлаштування та переважної більшості інших схем.
Працюватиме податок на готівку так:під час зняття, наприклад, 100 грн у банкоматі або касі банку, з рахунку людини списуватиметься 100 грн «плюс» податок.
Остаточний розмір ставки ще невідомий. За словами співрозмовника ЕП в Офісі президента залученого до реформи вона «точно буде менше ніж 10 %". Проте є ймовірність, що у фінальний законопроєкт цей податок взагалі не увійде. Зокрема, це буде залежати від остаточних ставок ПДВ та ПДФО, які авторам вдасться відстояти в компромісі з міжнародними партнерами.
7. Обмеження на готівкові розрахунки
Серед них — заборона на зняття готівки юридичними особами та заборона продажу за готівку підакцизної продукції.
Важливо підкреслити, що всі наведені обмеження та податок на готівку автори пропонують вводити лише за умов, коли в Україні не буде проблем із безготівковими розрахунками, зокрема внаслідок тривалих блекаутів та відсутності стабільного зв’язку.
8. Жорсткий контроль за використанням спрощеної системи оподаткування
Автори наполягатимуть на забороні її використання замість найму працівників.
Боротьба із «зарплатними ФОПами» передбачена меморандумом про співпрацю України та МВФ. Тож імовірно держава активізує свою роботу в цьому напрямі навіть у разі, якщо «антикорупційну» податкову реформу не ухвалять.
9. Надати ДПС доступ до рахунків платників податків, передусім — юридичних осіб
Цей крок має ускладнити численні схеми з ухилення від оподаткування. Разом із наданням Державній податковій службі доступу до банківської інформації, автори концепції пропонують провести інституційну реформу самої податкової.
10. Підвищення акцизів, екологічного податку та ренти на видобуток сировини.
Для останньої пропонують запровадити прогресивну шкалу: чим вищими будуть світові ціни на руду чи газ, тим вищою буде ставка ренти. Ці заходи розглядаються переважно як компенсатори потенційного падіння надходжень до бюджету в разі зниження ставок ПДВ, ПДФО та запровадження ПнВК.
Глобальна проблема «антикорупційної» податкової реформи — це відносини з МВФ. 19 грудня 2022 року Фонд погодив нову програму співпраці з Україною — Моніторингову програму із залученням ради фонду.
Поки що ця програма не передбачає отримання фінансування, однак вона є необхідною для укладання довгострокової кредитної програми. У меморандумі, який крім Міністра фінансів Сергія Марченка та голови Нацбанку Андрія Пишного підписав ще і Президент Володимир Зеленський, Україна чітко зобов’язалася не зменшувати податкову базу та повернути всі довоєнні податки.
