Майдан-2010. Deja vu?
22 листопада 2004 року розпочалася Помаранчева революція, що стала кульмінацією народного обурення проти утисків прав і свобод громадян України.
22 листопада 2004 року розпочалася Помаранчева революція, що стала кульмінацією народного обурення проти утисків прав і свобод громадян України.
Майдан був яскравою сторінкою історії України. Проте, коли він завершився, здавалося, що нічого подібного більше не буде. Принаймні найближчі 10 років.
Минуло шість років. Майдан Незалежності знову сповнений людьми, які скандують «Разом нас багато і нас не подолати!», «Геть Верховну зраду!», «Схід і захід разом!», «Міліція з народом!». Знову прибувають автобуси з різних куточків України, з’являються намети. Знову ці автобуси не пускають до Києва кордони міліції, а Майданом ходять чутки про наміри влади розігнати мітингувальників за допомогою бійців спецпідрозділу «Беркут». Знов лунає зі сцени «Україна» Тараса Петриненка та інші революційні пісні. Знову кияни несуть їжу й теплі речі для мешканців наметового містечка.
Часом здавалося, що потрапила в минуле шестирічної давнини. Проте в другого Майдану є ряд істотних відмінностей від Майдану-2004.
Всеукраїнський страйк протесту планувався як неполітична акція. На відстороненості заходу від політики неодноразово наголошували його організатори. Це не акція на підтримку чи проти конкретної політичної сили. Головною причиною хвилі протестів став новий Податковий кодекс, прийнятий Верховною Радою 18 листопада. Він збільшує відсоткову ставку для малого та середнього бізнесу, надає майже необмежені повноваження податківцям. Підприємці вважають, що нові умови знищать малий та середній бізнес в Україні або заженуть його в тінь. Тому й прийшли на Майдан, щоб відстояти можливість нормально працювати. Основна вимога протестувальників – вето президента на Податковий кодекс.
Згодом політична складова все-таки з’явилася. Почали лунати вимоги про відставку міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова, міністра освіти Дмитра Табачника, прем’єр-міністра Миколи Азарова. Потім до них додалися заклики до проведення всеукраїнського референдуму щодо висловлення недовіри Президентові України Віктору Януковичу.
2004 року більшість людей на Майдан приїхала із західних та центральних областей України. Зараз на більшості транспарантів – назви міст Східної та Південної України. Мешканці цих регіонів традиційно і послідовно протягом останніх шести років підтримували нинішнього президента і його команду. Більшість цих людей у 2004-2005 роках були з іншого боку барикад відносно тих, хто тоді стояв на Майдані. Другий Майдан ще більше згуртував український народ, об’єднавши колишніх супротивників заради однієї спільної мети.
Зараз усе змінилося. Східняки вимагають відставки «своїх» міністрів та президента. 22 листопада на передньому краї натовпу мітингувальників впадав в око плакат представників міста Горлівки з фото Президента України, написом: «Янукович, оправдай наше доверие» над ним та нагадуванням передвиборної обіцянки президента – «зеленого коридору» для малого бізнесу – під світлиною. Досі вірний електорат Януковича все менше довіряє йому.
Учасники Помаранчевої революції представляли різні прошарки українського суспільства. Чи не найбільше серед революціонерів було студентів. Тепер протестують насамперед підприємці, одна з досі найменш політично активних верств. До них приєднуються представники інших сфер діяльності – журналісти, вчителі, ті ж студенти, невдоволені політикою діючої влади щодо того чи іншого питання. 25 листопада провели свою акцію письменники та музиканти – учасники руху «Митці проти цензури».
Перший Майдан був значно велелюднішим, ніж другий. Лише невелика частина підприємців знаходиться на Майдані Незалежності постійно. Решта підтягується сюди лише в дні масштабних акцій. Такими днями були 22 та 25 листопада.
Однак це вже деталі. Головне те, що в народу вистачило наснаги, аби Майдан відбувся удруге. Розчарувавшись у першій революції, українці не заснули духом, не збайдужіли зовсім. Вони знайшли в собі сили, щоб знову стати до боротьби за свої інтереси. І стоятимуть там до переможного кінця.
Революція відбулася. Вже вдруге. Сподіваюся, в чиновників вистачить клепки зрозуміти, що вона може відбутися і втретє, і вчетверте. Подібні заходи відбуватимуться доти, доки в країні порушуватимуться права громадян. Тоді у влади постійно буде дежавю.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 481
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 445
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 99
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28777
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19207
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
13792
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12854
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10834