Закупівлі в умовах децентралізації
Ще 03.11.2020 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 3651-д стосовно питань організації та діяльності місцевого самоврядування. На що тепер очікувати в сфері закупівель читайте далі.
Зважаючи на державну політику децентралізації, передачі від органів виконавчої влади ОМС частини повноважень (а це ресурси та значна відповідальність), надалі кількість закупівель на рівні регіону та місцевому рівні будуть зростати. З метою вирішення соціальних проблем та задоволення суспільних потреб конкретної територіальної громади, замовниками на місцевому рівні та регіональному здебільше стають ОМС, комунальні підприємства, заклади та комунальні установи.
Одночасно розглядаючи питання децентралізації не минає тема правонаступництва під час реорганізації/ліквідації установ. Це майно, права та обов’язки, які належали в тому числі районним радам як юридичним особам публічного права.
Тож, новостворена територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків реорганізованих територіальних громад із дня набуття таких повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою утвореною територіальною громадою.
Для сьогодення ситуація ліквідації або реорганізації юридичної особи дуже актуальна і для сфери публічних закупівель, наприклад коли замовники розпочали або завершують процедури закупівлі, або на стадії укладання договорів.
Варто зазначити, що у Законі України «Про публічні закупівлі» відсутні норми щодо врегулювання дій замовника відповідно до розпочатих процедур (завершення процедур) при реорганізації/ліквідації юридичної особи (суб’єкта господарювання). Відповідні питання вже розглядались фахівцями у сфері публічних закупівель та юристами, але оскільки на сьогоднішній день ця тема все ж таки залишається актуальною, давайте згадаємо, що ж таке реорганізація/ліквідація юридичної особи та як завершуються розпочаті закупівлі, укладаються договори.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 59 Господарського кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються ст. 106 ЦК.
У разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по виконанню укладеного договору про закупівлю, цей договір не потрібно розривати.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. |
Що стосується ліквідації: це одна з форм припинення діяльності суб’єкта господарювання (юридичної особи). При ліквідації юридичної особи її права та обов’язки припиняються (ч. 3 ст. 205 ГК). Тобто, якщо до юридичної особи не перейшли права та обов’язки попередньої юрособи, у цьому випадку договір про закупівлю – розривають.
Як приклад ліквідації та правонаступництва варто розглянути укладену додаткову угоду Міністерства культури та інформаційної політики України, з метою подальшої можливості оприлюднення інформації про закупівлю, що була розпочата попередньою юридичною особою, що ліквідувалась:
Приклад. З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема відкритості та прозорості та з урахуванням відсутності технічної можливості передати права та обов’язки Міністерства культури України, що ліквідується, до Міністерство культури та інформаційної політики України як правонаступника (відповідно до абзацу четвертого пункту 7 постанови КМУ від 02.09.2019р № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», з урахуванням постанови КМУ від 23.03.2020р. № 238 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади») в частині можливості переведення закупівлі з ID UA-2018-10-19-000867-c для подальшого оприлюднення інформації про закупівлю, що була розпочата Міністерством культури України через авторизований електронний майданчик з використання електронної системи закупівель, до авторизованого електронного майданчика, який використовує Міністерство культури та інформаційної політики, додатково проводиться оприлюднення інформації щодо Додаткової угоди від 16.06.2020 року № 5 до Державного контракту на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) (на умовах державного замовлення) реєстр № 20 від 22.11.2018 року» . |
Щодо питань про необхідність при цьому здійснити все ж таки відповідні закупівлі, замовнику потрібно розглянути можливість, звісно залежно від потреби та залишку коштів, провести нові процедури. При цьому керуючись вартісними межами діючого законодавства сфери публічних закупівель не слід здійснювати поділ предмета закупівлі з метою уникнення проведення відкритих торгів.
Також виникає запитання, як то чи реалізована ДП «PROZORRO» технічна можливість продовження або завершення процедури закупівлі та розміщення інформації правонаступником замовника?
Тут слід зазначити, що інформаційно-телекомунікаційна система «PROZORRO» відповідно до Технічного завдання, на підставі якого вона розроблена, можливості для реалізації процедури - продовжувати/завершувати закупівлі правонаступнику замовника, розпочату іншою юридичною особою-замовником, та розміщувати інформацію відповідно до ст.10 Закону в системі наразі не надає.
З метою редагування профілю на електронному майданчику, а саме внесення змін до інформації, що надавалась при реєстрації замовником та відповідно укладався договір з майданчиком, замовнику потрібно укласти додаткову угоду щодо правонаступництва та звернутись до представників майданчика.
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк вчора о 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький вчора о 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко вчора о 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова вчора о 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей вчора о 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 845
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 529
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 234
- Від небесної війни до суверенного захисту: теологічне обґрунтування права на оборону 201
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 200
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 34087
-
"Це не слабкість, а симптом": чому з’являється безсоння, як заснути та чи допоможе CBD
Життя 27836
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24936
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 5488
-
Tax Gap, 17 млрд грн ПДВ і перевірки по-новому – інтерв’ю з головою Податкової служби
Бізнес 2078
