Відшкодування збитків vs компенсація. Захист авторських прав

При порушеннях будь-якою особою авторського права або суміжних прав, правовласник, серед іншого, має можливість подати позов: або про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або про виплату компенсації.Відшкодування збитків є класичним та всім від

Створення об’єктів авторського права (твору) - це результат складної творчої праці, тривалого пошуку ідей, образів, поглядів, що також може поєднувати коштовний технічний процес.

На певному етапі творчої діяльності відбувається процес комерціалізації творів, мета якої очевидна - отримання прибутку. 

А як відомо, де мова йде про прибуток, там є «підприємливі» особи, які воліють незаконно заробляти на чужій творчій праці. Суть їх дій полягає в несанкціонованому використанні творів науки, літератури і мистецтва, які охороняються авторським правом, без дозволу авторів або правовласників, з метою отримання прибутку.

Головна причина - легкі гроші. Безумовно, легше взяти чуже і видати за своє, однак це карається згідно закону. А тому, відразу переходячи до захисту авторських і суміжних прав у суді, розглянемо специфіку даного питання.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, правовласник, серед іншого, має право подавати позов:

• або про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду; 
• або про виплату компенсації.

В чому полягає їх різниця та коли краще застосовувати один з цих способів судового захисту авторських прав, а коли інший?

Трохи теорії і загальне визначення.

Відшкодування збитків є класичним та всім відомим способом відновлення майнових втрат автора за рахунок правопорушника. При цьому у даному випадку можна розглядати два варіанти відшкодування: реальних збитків та упущеної вигоди.

Під реальними збитками в сфері інтелектуальної власності (ІВ) найчастіше розуміють витрати, які правовласник зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. В практиці стягнення такого типу збитків в сфері ІВ дуже складно доводиться, важко обґрунтовується та, відповідно, рідко застосовується.

Таким чином, в практиці найчастіше використовується відшкодування упущеної вигоди, під якою розуміються доходи, які автор (або інший правовласник) міг би реально одержати від порушника за правомірне та оплатне використання об'єкта авторського оправа. 

Компенсація у авторському праві є особливою та абсолютно унікальною формою фінансового відшкодування збитків за порушення авторських прав, яка визначається в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Які ж підстави їх застосування?

При вирішенні спорів щодо відшкодування збитків необхідно одночасно довести чотири обставини: факт порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав; факт та розмір заподіяних збитків; причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вину особи, яка завдала шкоди.

При вирішенні спорів щодо виплати компенсації слід мати на увазі, що мінімальна компенсація підлягає виплаті у разі доведення тільки факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків та вини особи. Більший розмір компенсації залежить від багатьох факторів, про що буде написано далі..  

Цікава особливість. Відповідно до роз’яснення ВГСУ, у випадку якщо постачальник продавця продав йому контрафактну продукцію, а продавець в недостатній мірі це перевірив, то за наступний продаж контрафактної продукції відповідальність буде нести у тому числі й продавець, відтак слід ретельно перевіряти продукцію на предмет дотримання авторського права та суміжних прав.

Як порахувати суму стягнення?

Відшкодування збитків. Розрахунок розміру упущеної вигоди визначається з показників, які характеризують можливі доходи суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав. Як правило, для цього розглядаються наступні критерії: роздрібна ринкова ціна оригінального товару/ліцензійного примірника твору та об'єктів суміжних прав; плата за відповідні види використання творів та об'єктів суміжних прав, яка звичайно застосовується; інші подібні показники.

При цьому, розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися автору, не може бути меншим від доходів, одержаних правопорушником.

Виплата компенсації. Як вже зазначалось, розмірі компенсації може становити від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат. Для задоволення вимоги про виплату компенсації в мінімальному розмірі (10 МЗП) достатньо наявності лише доказів вчинення правопорушником будь-яких дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. 

Для визначення більшої суми компенсації суд має дослідити розмір заподіяної матеріальної шкоди, як повинна бути адекватною порушенню. Тобто, розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших суттєвих обставин. 

Так який же висновок або який з двох способів краще?

Коли треба стягувати відшкодування збитків? Очевидно, що з точки зору юриста відшкодування збитків має більш класичну та універсальну форму захисту авторських прав. Коли мова йде про налагоджений бізнес та коли підрахувати реальні збитки та упущену вигоду не викликає серйозних проблем, можна обрати відшкодування збитків.

При цьому алгоритм тут шаблонний: доводите факт порушення суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав та вину відповідача – обґрунтовуєте розмір заподіяних збитків. Простіше кажучи, обґрунтування розміру збитків має чітку та послідовну доказову базу: ось докази вини правопорушника, ось документи, які підтверджують скільки я отримую в подібних ситуаціях (або можу отримати), а ось підрахунок скільки тепер винен мені відповідач. 

Можна просто оплатити окрему експертизу, в якій для вас підрахує фахівець та надасть відповідний висновок. Проте це не завжди економічно доцільно, так як майже в усіх випадках відповідач, якнайменше з метою затягнення часу, буде незгоден з вашою експертизою та буде клопотати перед судом про проведення окремої судової експертизи. 

Ну й нарешті універсальність відшкодування збитків полягає у можливості його застосування для всіх способів захисту прав інтелектуальної власності, навіть якщо мова йде про торговельні марки та патенти. В свою чергу виплата компенсації застосовується тільки у справах про захист авторських і суміжних прав. 

Коли треба стягувати виплату компенсації? Мені, як юристу, про це хочеться розповідати багато та ґрунтовно, але буду лаконічним. Якщо звернутись до аналогії, то виплата компенсації – це, умовно кажучи, цілий симфонічний оркестр в руках юриста-диригента. На розмір компенсації може вплинути: кількість правопорушень; тривалість порушення та його обсяг (одноразове чи багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

Тобто, на відміну від стягнення збитків процес доведення розміру компенсації не буде мати чіткий арифметичний алгоритм, де основне значення буде мати розмір майнової шкоди та упущеної вигоди. Звісно, в основу підрахунку компенсації в першу чергу увійде підрахунок розміру збитків потерпілої особи, проте також буде врахована велика кількість інших факторів, які я перелічив вище.

Наприклад, за кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. Тобто, фактично можна зафіксувати 10 фактів порушення одного й того ж авторського права і не доводячи розмір заподіяних збитків отримати як найменше 100 мінімальних заробітних плат – це приблизно 150 тис. грн. (по 10 МЗП за кожен випадок). А якщо, наприклад, довести, що кожне таке правопорушення тривало більше року, в результаті чого правопорушник отримав чималий дохід, то розмір компенсації можна збільшити в декілька разів.

Якщо привести грубий приклад, то подібний спосіб захисту можна порівняти з DDoS-атакою, коли в процесі захисту (нападу) основне значення має кількість правопорушень, а не їх якісні критерії. Чим більше – тим краще. При цьому окрім кількості всі інші характеристики правопорушень вже не так важливі.

Та й нарешті, якщо у вас першочерговою метою є припинення правопорушення авторських та суміжних справ, ви не бажаєте витрачати багато часу та коштів на проведення зайвих експертиз, то виплата компенсації буде найоптимальнішим шляхом для досягнення даної мети. В суді достатньо довести факт наявності у позивача авторського права і (або) суміжних прав та факт порушення його прав відповідачем, а все інше можна не доводити, що економить час та кошти.

На завершення хочу зазначити, що стрімке зростання процесу комерціалізації об’єктів авторських та суміжних прав в Україні все більше загострює проблему створення надійної та ефективної системи захисту економічних прав правовласників. На сьогоднішній день законодавством України передбачено досить багато правових способів захисту авторських та суміжних прав, а тому дуже важливо правильно здійснити аналіз ситуації та визначити найбільш оптимальний і економічно доцільний спосіб.