Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх
Чому для комунальних, військових та інших лісгоспів залишили винятки на мільярди?
В Україні продовжуються системні реформи лісової галузі, і головним драйвером цього процесу було і є державне підприємство “Ліси України”.
Це масштабне об’єднання колишніх лісгоспів в одну компанію ДП «Ліси України», яке взяло курс на прозорість, цифровізацію та рівні умови для бізнесу.
І це хороший факт.
Завдяки рішучості та принциповості керівництва підприємства, зокрема таких постатей як Юрій Болоховець, Віктор Смаль, та за участі куратора – тодішнього заступника керівника Офісу Президента Ростилава Шурми, вдалося зробити те, що десятиліттями ігнорувалося: навести лад у лісовій сфері, яка була осередком “тіньового лісу”.
Що зроблено: перелік ключових змін:
• Зупинено мільярдну «схему» державної переробки лісу.
• Запроваджено електронний сертифікат походження деревини (тобто - нема прямих контактів з чиновниками) - серйозний крок до прозорості.
• Впроваджено «фотофіксацію» деревини — кожне завантажене авто з лісом фіксується в режимі реального часу. Цей інструмент унеможливлює під виглядом дров вивозити ділову сировину або робити під одну ТТН два і більше рейсів.
• Електронні аукціони (біржові торги): усі деревообробники — малі, середні та великі — отримали рівні права доступу до сировини.
З нещодавніх втілених позитивних кроків - практично вся заготівля деревини виведена на відкритий ринок.
Це ще один реформаторський підхід ДП “Ліси України”, який дозволив ліквідувати прямі “договори” та тіньовий обіг лісу при заготівлі деревини.
І, як і слід було очікувати, ці кроки викликали шалений спротив і саботаж з боку старих корупційних зв’язків, які роками жили за рахунок масштабних інтелектуальних схем та інших зловживань.
Але це — нормальний процес для будь-якої глибокої реформи. Ринок поступово перебудовується, формується нова логіка взаємин, і прозора модель продажів уже показує свою ефективність.
Але, на жаль, залишилися “території недоторканних”
На жаль, реформи досі не охопили, орієнтовно, 27% всіх лісів. Мова йде про агролісгоспи, яких найбільше у Житомирській області, військові та інші лісгоспи тощо.
І саме там зосереджено найбільше зловживань:
- Фотофіксація відсутня, а контроль формальний і мінімальний.
- Ділова деревина часто маскується під дрова й вивозиться під виглядом дров.
- Правоохоронці іноді не контролюють, а прикривають — як це було роками до цього.
- Жодної критики в інформаційному полі, хоча саме там — найбільші обсяги “сірої” деревини.
- Продаж деревини здійснюється непрозоро: через «прямі» контракти у формі «редукціонів» тощо.
У той час, як реформоване ДП “Ліси України” щодня піддається тиску, фейкам, кримінальним провадженням, на агро- і військові лісгоспи не падає жодна тінь підозри. Питання риторичне: чому?
Хоча саме ці структури продовжують працювати за старими, непрозорими схемами.
Чому важливо ввести агро- та військові лісгоспи в структуру ДП “Ліси України”?
По-перше, це додатковий ресурс деревини, який сьогодні критично необхідний деревообробному бізнесу. Підприємці регулярно наголошують: дефіцит лісосировини не дає змоги розвивати виробництво та забезпечувати робочі місця.
По-друге, інтеграція агро- і військових лісгоспів у структуру ДП “Ліси України” дозволить:
• встановити єдині правила гри для всіх;
• вивести з тіні мільярди гривень, які зараз осідають у “схемах”;
• забезпечити доступ до деревини для добросовісних виробників, а не для “наближених” до старої системи.
Висновок
Реформа в ДП “Ліси України” — це реальний приклад того, як можна і потрібно управляти державним ресурсом чесно. Але повноцінний ефект можливий лише тоді, коли всі учасники ринку будуть працювати за однаковими правилами.
Включення агро- і військових лісгоспів у структуру ДП “Ліси України” - це не лише логічне продовження реформи, а й шанс для бізнесу отримати додатковий легальний ресурс, замість спостерігати, як він і далі вивозиться через “сірі” схеми.
- О светлом будущем бангладешцев в Украине Володимир Стус 03:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% — не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Третій енергетичний фронт Ростислав Никітенко 29.09.2025 11:43
- Національний ритуал шани: імена полеглих героїв мають звучати вголос! 3868
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 119
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 112
- ВПО як каталізатор змін: в яких регіонах житло дорожчає найшвидше 86
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 59
-
"Важке рішення". Гетманцев запропонував втретє підняти податок на прибуток банків до 50%
Фінанси 86320
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 17007
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 12174
-
У Раді зареєстрували законопроєкт про перейменування копійки в шаг
Фінанси 11773
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 8745