Фотофіксація деревини в лісовій галузі: перша практика
Переваги й недоліки впровадження цифрового інструменту та чому потрібна якість, а не кількість реформ!
Поліський лісовий офіс ДП “Ліси України” врешті-решт може похвалитися впровадженням фотофіксації деревини, яка завантажується на лісовози і транспортується до місця переробки.
Є хороші моменти впровадження таких інструментів, є ще й зауваження і пропозиції удосконалення.
Почну з позитиву.
Отже, тепер кожному бажаючому в Україні легко і просто перевірити легальність походження деревини.
Як це працює?
Приміром, ви побачили на дорозі лісовоз, навантажений лісом-кругляком і хочете з'ясувати всі деталі: звідки деревина, чи не вкрадена, куди прямує тощо.
1. Переходите на сайт - https://open.ukrforest.com
2. Вам відразу пропонує перевірити ліс: а) за номером бирки, б) за номером автомобіля, в) за номером ТТН (фото 1).
3. Найзручніше перевіряти легальність деревини за номером автомобіля-лісовоза, у нашому випадку, як приклад - вводимо номерний знак причепа лісовоза - АС0067ХР.
Нам система видає відразу загальні дані: № товарно-транспортної накладної (ТТН), дату перевезення лісу, філію ДП ліси України, яка відвантажила ліс і отримувача деревини (фото 2).

Для перевірки легальності деревини, натискаємо клавішу “ТТН ліс”, нам відразу видає не лише інші дані (фото 3).

А фото завантаженої деревни (фото 4, фото 5, фото 6). Звіряємо, чи наявний ліс відповідає зображенню на фото.


Чим це корисно і як цифровізація унеможливлює тіньовий обіг деревини?
Фотографії завантажених на лісовоз колод формують унікальний візерунок.
Транспортувати повторно ліс під “прикриттям” вже використаної ТТН не вдасться.
Тепер будь-хто, будь-коли і будь-де може легко самостійно перевірити легальність походження деревини (а громадський контроль на сьогодні - найефективніший) і у випадку виявлення найменших ознак зловживань - заявити з доказами про виявлені порушення. Втім, як завжди, є важливі нюанси.
З негативу.
Однак, є ще зауваження і недоліки, які необхідно усунути, а саму практику цифровізації - удосконалити. В протилежному випадку - її користь суттєво знижується.
Найперше! Найбільшим зловживанням в лісовій галузі є те, що під виглядом дровяної деревини вивозиться ділова деревини - ось приклад:
Тобто відбуваються маніпуляції з сортиментом лісопродукції.
Друге. Ті ж самі маніпуляції відбуваються з класом якості деревини (А, B, C, D). Під класом D транспортується деревина фактичного вищого класу А - в чому зможе розібратися будь-який переробник деревини або лісівник тощо, відповідно - оперативно відреагувати на таке зловживання та припинити його.
На жаль, у відкритих даних (на сайті https://open.ukrforest.com), не вказується ні клас якості деревини, ні сортимент деревини (наприклад: ділова чи дров'яна деревина?)
Отже, такі прогалини, на жаль, зберігають для лісівників можливість подальших маніпуляцій, адже під виглядом дров’яної деревини знову можна транспортувати ділову, і по фотографіям колод цього ніяк не виявити (якщо ніде не зазначати клас якості деревини).
Третє! Для закритих типів вантажівок - контейнеровозів або інших видів транспорту, важливо робити фото не закритих контейнерів (фото 7 невдалої практики застосування цифровізації - додається), коли нічого не видно, а відкривати хоча б задній борт (двері) і тоді фотографувати останню “шихту” деревини.
Адже, яка інформативна цінність фотографій з вантажівкою у боротьбі з тіньовим обігом деревини, якщо на ній зображена лише сама вантажівка?
Висновки.
Отже, вітаємо лісівників, які роками йшли до такого рішення, і всупереч шаленого внутрішнього спротиву, зрештою, таки запровадили фотофіксацію і відкрили доступ для громадськості до зображень завантажених колодами лісовозів.
Однак, цифровізація, на мою думку, не спрацює на повну, якщо залишити вказані зауваження без реакції, а прогалини - негайно не виправити.
- Списание долгов за коммуналку во время войны: что изменилось в сроках давности Віра Тарасенко вчора о 23:11
- Боротьба за право на реєстрацію на окупованих чи прифронтових територіях Світлана Приймак вчора о 20:44
- Чого не відбудеться 15 серпня на Алясці і що робити Україні Любов Шпак вчора о 17:52
- Чому не варто зупинятися на досягнутому? Олександр Скнар вчора о 13:23
- Війна і психологія: досвід Ізраїля та українські виклики Олег Вишняков вчора о 13:11
- Книжка як must-have у "Пакунку школяра" Віктор Круглов вчора о 10:43
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 14.08.2025 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 14.08.2025 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 9669
-
Дві фармкомпанії заплатять мільйонні штрафи за обман споживачів: рішення АМКУ
Бізнес 8353
-
Долар по 44, а євро по 50: що буде з курсом валют до кінця року
Фінанси 6754
-
Японія викрила схему постачання верстатів Tsugami російському ВПК через компанії з Китаю
Бізнес 6623
-
Готель "Салют" у Києві збанкрутував, заборгувавши понад 5 млрд грн
Бізнес 5588