Що необхідно знати про розірвання шлюбу

Припинення шлюбу є юридичним фактом, з якого виникають важливі правові наслідки. У випадку припинення шлюбу припиняються особисті та майнові правовідносини подружжя.

Припинення шлюбу є юридичним фактом, з якого виникають важливі правові наслідки. У випадку припинення шлюбу припиняються особисті та майнові правовідносини подружжя.

Відповідно до статті 104 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюб може бути припинено  в результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя, а також унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

З урахуванням обставин, що склалися в сім’ї, розірвання шлюбу може здійснюватися: державним органом реєстрації актів цивільного стану (далі – орган ДРАЦС) (статті 106, 107 СК України); або в судовому порядку (статті 109—110 СК України).

Питання «Як розлучитися ?» тривожить багатьох людей, котрі перебувають у шлюбі, який з якихось причин їх не влаштовує.

Розірвання шлюбу здійснюється  органом державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) якщо:

а) у Вас немає неповнолітніх дітей;

 б) існує взаємна згода на розірвання шлюбу.

Орган ДРАЦС здійснює актовий запис про розірвання шлюбу після того, як мине один місяць від дня подання заяви, якщо за цей строк подружжя не передумає розлучатися. Разом з заявою до органу ДРАЦС подаються паспорти подружжя, свідоцтво про шлюб, квитанція про сплату держмита.

Розірвання шлюбу органом ДРАЦС може здійснюватися за заявою одного з подружжя тоді, коли іншого визнано безвісно відсутнім або недієздатним. У такому випадку до органу РАЦС необхідно додатково надати рішення суду про визнання безвісно відсутньою або недієздатною особи.

Якщо у Вас є неповнолітні діти або ж згода на розлучення є лише в однієї сторони, то розлучення буде здійснюватися тільки судом.

Найбільш поширеною підставою для розірвання шлюбу є судове рішення у справі, коли подружжя, яке має неповнолітніх дітей, не досягло згоди щодо місця подальшого проживання своїх дітей, їх виховання, а також витрат на утримання.

Особам, шлюб між якими розірвано у судовому порядку після 27 липня 2010 р., свідоцтво про розірвання шлюбу не видається у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Таке свідоцтво видається лише особам, які розривають шлюб  шляхом звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Суд надсилає рішення про розірвання шлюбу до органу ДРАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. В актовому записі про шлюб органом ДРАЦС ставиться відмітка про його розірвання, така відмітка також робиться в паспортах осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та пред’явлення рішення суду.

Для розлучення через суд необхідно подати позовну заяву про розірвання шлюбу. До позовної заяви долучаються:

- оригінал свідоцтва про укладення шлюбу

- оригінал або копії свідоцтва про народження дитини (якщо є неповнолітні діти)

- оригінал квитанції про сплату судового збору

- копію паспорта та ідентифікаційного коду

 - копію позову для відповідача

Документи для розлучення в суді зазвичай мають конкретний перелік, однак суд має право витребовувати й інші документи. Позовну заяву можна написати власноруч у місцевому суді.

Судовий збір при поданні позову про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу не може бути поданий до суду:

а) протягом вагітності дружини;

б) протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення щодо другого з подружжя або дитини.

Зазвичай між подружжям виникає спір, з ким  будуть проживати неповнолітні діти після розірвання шлюбу. Враховуючи ст. 160 СК України, місце проживання дитини:

а) яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків;

б) яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини;

в) якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.

Якщо постає питання про визначення місця проживання дітей, варто заявити таку позовну вимогу в самому позові про розірвання шлюбу. Рішенням суду одночасно буде вирішено питання про розірвання шлюбу і про визначення місця проживання дітей.

Також при розлученні у подружжя виникає потреба поділу спільного майна. Подружжя може добровільно поділити спільне майно, набуте під час шлюбу, уклавши договір про розподіл майна. Якщо подружжя не дійшло згоди, можна подати до суду позовну заяву про поділ спільного майна подружжя.

У наш час набуває популярності  шлюбний договір, який підписується подружжям при укладенні шлюбу. У шлюбному договорі врегульовуються відносини між подружжям та передбачаються інші моменти.

Враховуючи різні ситуації, що можуть трапитися, слід скористатися юридичною допомогою, яку надає адвокат.