Проект нової редакції Закону України "Про страхування". Роз.VIII, IX
Розділ VIII
Розділ VIII
ТАЄМНИЦЯ СТРАХУВАННЯ, РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ
Стаття 48. Таємниця страхування
1. Страховик, члени органів управління та контролю страховика,аудитори, актуарії, інші особи, що працюють у страховика, зобов’язані зберігатиу таємниці будь-яку інформацію про страхувальника, застрахованих осіб та третіхосіб, які мають відношення до договору страхування, про яку їм стало відомо узв’язку з виконанням їх функцій. Зазначені у цій частині особи не можутьвикористовувати інформацію про страхувальника, застрахованих осіб та третіхосіб, які мають відношення до договору страхування, для власних потреб або накористь іншої особи, в інший спосіб, ніж для виконання своїх функцій устраховику.
2. Зобов’язання, зазначені у частині першій цієї статті,поширюються також на страхових та перестрахових посередників та їх працівників.
3. Усі працівники, члени органів управління та контролюстраховика повинні підписати декларацію про збереження таємниці страхування. Цявимога поширюється також на страхових та перестрахових посередників та їхпрацівників.
4. Страхові агенти відповідно до частини третьої цієї статтіповинні під час укладення договору підписати декларацію, яка врегульовує їхвідносини із страховиком. Страхові агенти повинні поінформувати своїхпрацівників про зобов’язання, зазначені у частині першій цієї статті.
5. Положення частини першої цієї статті стосовно виконанняобов’язку щодо збереження таємниці страхування також поширюються на випадокприпинення правових відносин між страховиком та особами, зазначеними у частинахпершій—четвертій цієї статті.
6. Інформація, яка містить таємницю страхування, подаєтьсястраховиком:
1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такоїінформації;
2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду;
3) органам прокуратури, Служби безпеки України, Міністерствавнутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової адміністраціїУкраїни на їх письмову вимогу стосовно проведення операцій страхуванняконкретної юридичної та фізичної особи, фізичної особи-підприємця за договоромстрахування у разі порушення кримінальної справи щодо певної фізичної особи абопосадових осіб юридичної особи з обов’язковим посиланням на порушенукримінальну справу;
4)центральному органові виконавчої влади із спеціальним статусом з питаньфінансового моніторингу при виконанні завдань передбачених законодавством усфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержанихзлочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
5) органам Антимонопольного комітету України на їх письмовувимогу при виконанні завдань, передбачених законодавством про захистекономічної конкуренції.
7. Вимога відповідного державного органу до інформації, якамістить таємницю страхування:
1) викладається на бланку державного органу;
2) подається за підписом керівника державного органу (або його заступника),що скріплюється гербовою печаткою;
3) містить передбачені цим Законом підстави отримання такоїінформації;
4) містить посилання на норми закону, відповідно до якихдержавний орган має право на отримання такої інформації.
8. Страховик має право подавати загальну інформацію, щостановить таємницю страхування, іншим страховикам в обсягах, необхідних дляукладення договору страхування.
9. Обмеження стосовно одержання інформації, що містить таємницюстрахування, не поширюються на службовців уповноваженого органу, які в межахповноважень, наданих цим Законом, здійснюють державний нагляд за страховою(перестраховою) діяльністю та діяльністю страхових та/або перестраховихпосередників.
10. Уповноважений орган відповідно до міжнародного договоруУкраїни або за принципом взаємності має право подати інформацію, що надійшлапри здійсненні нагляду за діяльністю страховиків, страхових та/абоперестрахових посередників, органу страхового нагляду іншої держави лише зметою страхового нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів,одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму.
11. Положення цієї статті не поширюються на випадки наданняспеціально уповноваженому органові виконавчої влади з питань фінансовогомоніторингу інформації про фінансові операції у передбачених законом випадках.
12. Матеріали, що подаються для проведення аналізу абоперевірки, а також відомості та документи про фінансовий, майновий станюридичних та фізичних осіб, що стали відомі уповноваженому органові приздійсненні нагляду, становлять професійну таємницю і можуть бути використанілише для виконання уповноваженим органом його функцій, у тому числі щодозаконодавчо встановленого порядку обміну інформацією.
13. Уповноважений орган видає нормативно-правові акти з питаньзберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становитьтаємницю страхування. Перелік інформації, що підлягає обов’язковомуопублікуванню уповноваженим органом тастраховиком встановлюється законами.
14. Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використаннятаємниці страхування, несуть відповідальність згідно із законами.
Стаття 49. Особливості наданнястраховиком інформації страхувальникам та клієнтам
1. Інформація, що підлягає розкриттю, надається страховиком уформі:
фінансової звітності, яка складається відповідно дозаконодавства;
річного звіту страховика, складеного відповідно до вимогуповноваженого органу;
звітних даних (інших, ніж фінансова звітність) та іншоїінформації, що складається та надається відповідно до нормативних актів уповноваженогооргану;
даних, що надаються споживачам фінансових послуг відповідно довимог, встановлених уповноваженим органом.
2. Страховик, крім розкриття інформації, зазначеної в частиніпершій цієї статті, публікує свій річний баланс за формою, встановленоюуповноваженим органом.
3. Страховик зобов’язаний надавати страхувальникам(перестрахувальникам),а такожклієнтам на їх вимогу таку інформацію:
1) відомості про фінансові показники діяльності страховика тайого економічний стан, які підлягають оприлюдненню згідно із законодавством;
2) перелік керівників страховика;
3) перелік послуг, що надаються страховиком;
4) ціни/тарифи страховика;
5) кількість акцій страховика, які знаходяться у власностічленів його правління та наглядової ради;
6) перелік осіб, частка акцій яких у статутному капіталістраховика перевищує 5 відсотків, із зазначенням кількості акцій, які належатьтаким особам;
7) іншу інформацію, право на отримання якої визначено законом.
4. Страховик може надавати клієнту іншу інформацію, розкриттяякої він вважає важливим, крім інформації, що містить таємницю страхуванняінших осіб.
Страховику забороняється поширення в будь-якій формі реклами таіншої інформації, що містить неправдиві відомості про його діяльність.
5. Інформація з питань страхування надається клієнту у формі,яка забезпечує правильне розуміння суті страхування, без нав’язування йомурішення обов’язково придбати таку послугу.
6. При наданні інформації клієнту — фізичній особі страховикповинен дотримуватися вимог законодавства щодо захисту прав споживачів.
7. Відповідальність за достовірність та повноту інформації приздійсненні страхування через посередників, яка надається страхувальникам, несестраховик, за винятком, коли інформація надається через страхового абоперестрахового брокера.
8. Страховик зобов’язаний мати свій веб-сайт, де повинна бутирозміщена інформація, розкриття якої вимагається цим Законом танормативно-правовими актами уповноваженого органу.
9. Страховик повинен не пізніше ніж протягом одного місяця з днязміни найменування, місцезнаходження страховика (балансових відокремленихструктурних підрозділів страховика, підрозділів страховика, що приймаютьповідомлення про настання страхових випадків чи заяв про страховевідшкодування, підрозділів страховика, що здійснюють опрацювання претензій,асистуючих компаній, інших юридичних чи фізичних, що надають послуги устрахуванні страхувальнику і з якими страховик перебуває в договірнихвідносинах), номера телефону, адреси веб-сайту чи інших реквізитів, щозазначені в договорах страхування і відсутність інформації про зміну яких можепризвести до невиконання страхувальником чи страховиком умов договорустрахування або погіршити якість послуги, що передбачена договором страхуванняповідомити про це страхувальників шляхом розміщення повідомлення в офіційнихдрукованих виданнях, що визначені згідно з переліком, установленимуповноваженим органом, та на офіційному веб-сайті страховика.
Стаття 50. Обов’язки щодоінформування уповноваженого органу
1. Страховик зобов’язанийінформувати протягом десяти робочих днів уповноважений орган про:
1) звільнення керівника страховика та кандидатуру дляпризначення на таку посаду;
2) зміну місцезнаходження страховика та його відокремленихструктурних підрозділів;
3) здійснення страхових виплат на суму, що перевищує 5 відсотківрегулятивного капіталу страховика за одним страховим випадком;
4) зменшення розміру регулятивного капіталу порівняно із станомна попередню звітну дату більш як на 10 відсотків з поданням пояснення щодопричин такого зменшення;
5) пред’явлення обвинувачення у вчиненні корисливого злочинукерівникові страховика, фізичній особі — власнику істотної участі абопредставнику юридичної особи — власнику істотної участі;
6) застосування заходів впливу за порушення, виявлені іншими органамидержавної влади.
2. Страховик повинен повідомити уповноважений орган про свійнамір заснувати відокремлений підрозділ за межами території України іззазначенням відповідної іноземної держави. Страховик повинен подаватиінформацію про діяльність своїх відокремлених підрозділів за межами України вобсягах та в порядку, визначених уповноваженим органом.
Стаття 51. Договір страхування
1. За договором страхування одна сторона (страховик)зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатитиіншій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі,страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачуватистрахові платежі та виконувати інші умови договору.
За договором страхування у галузі страхування життя (далі -договір страхування) одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настанняпротягом строку дії страхового покриття певної події, зазначеної в договорістрахування, та яка не підпадає під виключення чи обмеження страхування(страхового випадку) здійснити іншій стороні вигодонабувачу (вигодонабувачам)або спадкоємцю (спадкоємцям) за законом чи заповітом, визначеному у договорі,страхову виплату, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі тавиконувати інші умови договору.
2. Страховик забезпечує реєстрацію всіх укладених договорівстрахування. Реєстр ведеться в електронній формі із забезпеченням можливостівідстеження усіх змін до записів, внесених пізніше.
3. Умови договору страхування повинні бути чітко визначені.Договори з класів страхування мають відповідати умовам, які страховикзадекларував уповноваженому органу.
Стаття 52. Предмет договорустрахування
1. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси,які не суперечать закону і пов’язані з:
1) життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням(особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майновестрахування);
3) відшкодуванням шкоди,заподіяної страхувальником (страхування відповідальності).
2. Дозволяється укладеннядоговорів страхування із зазначенням ризиків, які стосуються різних класівстрахування, за умови визначення відсотка страхової премії за кожним з такихризиків у договорі та наявності у страховика відповідних ліцензій.
Стаття 53. Укладення договорустрахування
1. Для укладання договору страхування страхувальник подаєстраховику письмову заяву за формою з переліком документів про об’єктстрахування, встановленою страховиком. При укладанні договору страхуваннястраховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку профінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та іншідокументи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.
Приоформленні та видачі страховиками полісів страхування допускається використанняфаксимільного відтворення підпису посадової особи страховика та печатки задопомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числовогопідпису або іншого технічного аналога.
3. Договірстрахування у галузі страхування життя може бути укладений як шляхом складанняодного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхомобміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разінадання письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намірукласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом видачістрахувальнику страхового свідоцтва (поліса), яке не містить розбіжностей зподаною заявою. Заява складається у двох примірниках, один з яких залишається устрахувальника.
2. Разом із заповненою особою заявою про страхування страховикповинен надати інформацію про:
1) найменування, місцезнаходження страховика, відокремленогопідрозділу, якщо такий відокремлений підрозділ укладає договір страхування;
2) законодавство, що регулює діяльність з класу страхування, заяким укладається договір;
3) найменування та місцезнаходження уповноваженого органу;
Інформація на прохання заявника може надаватися іноземною мовою.
Якщо зазначена у цій частині інформація не була подана під час написанняособою заяви на страхування, то страховик повинен подати таку інформаціюзаявнику разом з оформленим договором страхування.
3. Договір страхування набирає чинності з моменту внесеннястрахувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 54. Валюта страхування
1. Страхувальники згідно з укладеними договорами страхуваннямають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, астрахувальник-нерезидент — в іноземній вільно конвертованій валюті або угрошовій одиниці України у випадках, передбачених законодавством.
2. Якщо дія договору страхування поширюється на територіюіноземної держави відповідно до укладених договорів з нерезидентами, то порядокпроведення розрахунків в іноземній валюті регулюється відповідно до вимогзаконодавства про валютне регулювання.
3. Страхова виплата здійснюється у валюті, передбаченійдоговором страхування, якщо інше не передбачено законодавством.
4. Грошовізобов'язання сторін за договорами у галузі страхування життя, за їх згодою,можуть бути визначені як у національній валюті України, так і увільноконвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичнийрозмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.
Стаття 55. Форма договору страхування
1. Договір страхування укладається у письмовій формі.
Факт укладення договору страхування може посвідчуватисястраховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
2. У разі недодержання письмової форми договору страхуваннятакий договір є нікчемним.
Стаття 56. Істотні умови договорустрахування
1. Договір добровільного страхування укладається відповідно доцього Закону, іншого законодавства.
2. Договір добровільного страхування обов’язково повиненмістити:
1) найменування та місцезнаходження страховика, у тому числінайменування та місцезнаходження відокремленого підрозділу страховика, якщодоговір від імені страховика укладає відокремлений підрозділ;
2) прізвище, ім’я, по батькові і дату народження абонайменування страхувальника та застрахованої особи, їх місце проживання та/абомісцезнаходження;
3) прізвище, ім’я, по батькові і дату народження абонайменування вигодонабувача та його місце проживання та/або місцезнаходження,якщо така особа призначається для отримання страхових виплат;
4) предмет договору страхування;
5) розмір страхової суми за договором страхування, що належатьдо галузі страхування іншої, ніж страхування життя;
6) розмір страхової суми та/або розміри страхових виплат задоговорами, що належать до галузі страхування життя;
7) перелік страхових випадків;
8) розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їхсплати;
10) страховий тариф (страховий тариф не визначається длястрахових випадків, щодо яких не встановлюється страхова сума. У зазначеномувипадку договором страхування встановлюється розмір регулярних, послідовнихстрахових внесків та їх періодичність);
11) строк дії договору;
12) місце укладення договору;
13) порядок внесення змін до договору;
14) порядок припинення дії договору;
15) умови та порядок здійснення страхової виплати;
16) причини відмови у страховій виплаті;
17) умови та порядок виплати викупної суми;
18) умови виплати додаткових сум (бонусів) та умови участістрахувальника або застрахованої особи у прибутках страховика, якщо цепередбачено договором, який належить до галузі страхування життя;
19) умови зміни розміру страхової суми та/або страхових виплат уразі несплати страхувальником страхових внесків (платежів, премій) задоговором, який належить до галузі страхування життя, в розмірі та у строки, щовстановлені договором, якщо така зміна розмірів страхової суми та/або страховихвиплат передбачена договором;
20) права та обов’язки страховика;
21) права та обов’язки страхувальника, вигодонабувача,застрахованої особи;
22) відповідальність сторін;
23) посилання на те, що страхувальник ознайомлений з умовамистрахування щодо відповідного страхування;
24) інші умови за згодою сторін.
3. Розмір страхової суми та/або розміри страхових виплатвизначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під часукладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або увипадках, передбачених законодавством.
Страхова сума може бути встановлена за окремим страховимвипадком, групою страхових випадків, договором страхування у цілому.
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межахвартості майна на момент укладання договору.
Договір страхування може містити франшизу з обов’язковимвідображенням її виду.
Страхові тарифи обчислюються актуарно (математично) на підставівідповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами у галузістрахування життя — також з урахуванням величини інвестиційного доходу, якаповинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу(в межах розрахованих розмірів) визначається в договорі страхування. Розмірстрахового тарифу повинен бути достатнім для виконання зобов’язань страховикомза договором страхування.
4. Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимогидо договорів, які належать до галузі страхування життя, та до договорівстрахування майна громадян.
5. Згідно з міжнародними системами страхування, які вимагаютьзастосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаютьсявідповідно до таких умов страхування з урахуванням передбачених цим Закономвимог.
Стаття 57. Особливості договорів страхування життя, якіналежать до класів І, ІІ галузі страхування життя
1.Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якогопередбачається здійснення виплат у вигляді ануїтету.
2.Зазначена у договорах ставка гарантованого інвестиційного доходу не повиннаперевищувати чотирьох відсотків річних.
3. Договорами страхуванняжиття, які передбачають ризик дожиття застрахованої особи до закінчення строкудії договору страхування або настання події, передбаченої у договорістрахування (взяття шлюбу, народження дитини), або досягнення застрахованоюособою визначеного договором віку, або ризик довічного страхування життя навипадок смерті, передбачається збільшення розміру страхових сум та (або)розміру страхових виплат на додаткові суми (бонуси), які визначаютьсястраховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходувід розміщення коштів резервів із страхування життя. При цьому не менш ніж 85%отриманого інвестиційного доходу за вирахування витрат на отримання такогодоходу обов’язково відраховується в математичні резерви, що відповідає розміруінвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу зацими договорами страхування, та у разі індексації розміру страхової суми та(або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції ? відрахування вматематичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такійіндексації.
4 Договором також може бутипередбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплатна суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншимифінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).
5. Прийняті страховикомдодаткові страхові зобов'язання повідомляються страхувальнику письмово і неможуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку.
6. У разі несплатистрахувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбаченідоговором, умовами страхування може бути передбачено право страховика водносторонньому порядку зменшити розмірстрахової суми та (або) страхових виплат.
7. Договором може бутипередбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страховоїсуми та (або) страхових виплат протягом дії договору за умови відповідноїіндексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страховоїпремії). Порядок та умови індексації визначаються договором страхування.
Стаття 58. Особливостідоговору страхування життя, пов’язаного з інвестиційними фондами
1.Розмір страхової суми тарозмір викупної суми за договором страхування життя, пов’язаного зінвестиційними фондами залежить від вартості розрахункових одиниць (далі –РО) на момент здійснення обміну РО накошти або ціни викупу інвестиційного сертифіката (паю), які страховик придбав уінвестиційного фонду.
2.Технічні резерви задоговорами страхування життя, пов’язаного з інвестиційними фондами формуютьсяза рахунок частини страхових внесків за даними договорами та використовуютьсядля придбання інвестиційних сертифікатів (паїв) у інвестиційних фондах, якізареєстровані і визнані такими, що відбулися Уповноваженим органом на ринкуцінних паперів, або РО у спеціально створених страховиком фондах інвестуваннястрахових резервів за договорами страхування життя, пов’язаного зінвестиційними фондами за ціною, яка існує на момент їх купівлі.
Ціна РО прямо відображаєвартість нетто-активів інвестиційного фонду.
3. Для договорівстрахування життя, пов’язаного з інвестиційними фондами страховий тарифвизначається як сукупність тарифів адміністративних та інших видатківстраховика, включених до договору страхування, тарифів на покриття ризику,а також порядок визначення величин, щонаведені вище.
4.Фонд інвестуваннястрахових резервів за договорами страхування життя, пов’язаного зінвестиційними фондами, що створюєтьсястраховиком - це активи, що належать страхувальнику на праві спільної частковоївласності, перебувають в управлінні страховиком та обліковуються останнімокремо від результатів його господарської діяльності.
5.Фонд інвестуваннястрахових резервів за договорами страхування життя, пов’язаного зінвестиційними фондами не є юридичною особою.
Вимоги до фондівінвестування страхових резервів, які спеціально створюються та управляютьсястраховиками, встановлюються Уповноваженим органом.
6.Страховики зобов’язанірозробити регламент фонду інвестування страхових резервів за договорамистрахування життя, пов’язаного з інвестиційними фондами.
Регламентфонду інвестування страхових резервів страхування визначає правилафункціонування такого фонду. Вимоги щодо регламенту фонду інвестуваннястрахових резервів встановлюються Уповноваженим органом.
Страховик (представникстраховика) зобов’язаний ознайомитистрахувальника з регламентом інвестиційного фонду.
7.Страховик має правостворювати фонди інвестування страхових резервів страхування життя, пов’язаногоз інвестиційними фондами, до яких будуть направлятися кошти технічних резервівза даними договорами для їх подальшого інвестування в активи цих фондіввиключно у формі закритого інвестиційного фонду.
Рішення про вибір такихфондів приймається страхувальником згідно з встановленим страховиком перелікомінвестиційних фондів та фондів інвестування страхових резервів за договорамистрахування життя, пов’язаного з інвестиційними фондами.
8.Страховик зобов’язанийодин раз на рік направляти страхувальникам повідомлення про результатиінвестування коштів технічних резервів за договорами страхування життя,пов’язаного з інвестиційними фондами.
9. Ризик одержання прибутку(збитку) за договором страхування життя, пов’язаного з інвестиційними фондаминесе страхувальник.
10. Загальні правиларозміщення коштів технічних резервів не застосовуються до договорів страхуванняжиття, пов’язаного з інвестиційними фондами..
Вимоги щодо розміщення(складу активів, граничних обсягів дозволених категорій активів) коштівінвестиційного фонду, що створений страховиком життя, встановлюютьсяУповноваженим органом.
11. У рамках здійсненняінвестиційного страхування страховики зобов'язані:
1) здійснювати переоцінкувартості РО не рідше одного разу на місяць;
2) публікувати не рідшеодного разу на місяць на своєму сайті відомості про вартість таких РО(інвестиційних сертифікатів) інвестиційних фондів та (або) фондів інвестуваннястрахових резервів за договорами страхування життя, пов’язаного зінвестиційними фондами;
3) складати та публікуватирічну звітність про такі фонди, пов’язану зі здійсненням страхування життя,пов’язаного з інвестиційними фондами, в обсягах, визначених Уповноважениморганом.
Стаття 59. Особливостідоговору постійного страхування здоров’я
1.Договори постійногострахування здоров’я укладаються на строк не менше, ніж один рік і можутьпередбачати здійснення страхових виплат протягом встановленого договором строкуабо довічно.
2. Договори постійногострахування здоров’я можуть передбачати період очікування від початку діїдоговору, протягом якого у страховика не виникає обов’язку здійснювати страховівиплати по всіх або певних страхових випадках (часова франшиза).
3. Страховики мають правовимагати від особи, відносно якої укладається договір страхування, проходженнямедичного обстеження за рахунок клієнта або діагностичної перевірки змінімальним ризиком для такої особи, за винятком генетичних обстежень, з метоюоцінки страхового ризику та визначення права на страхову виплату та розміруцієї виплати.
4. На вимогу застрахованоїособи страховик зобов'язаний надати такій особі доступ до результатівперевірок, передбачених частиною третьої цієї статті.
Стаття 60. Особливостідоговорів добровільного групового страхування в галузі страхування життя
1. Договір добровільногогрупового страхування у галузі страхування життя це договір страхування, у якому передбаченострахування двох і більше фізичних осіб.
2. Список застрахованихосіб є невід’ємною частиною договору добровільного групового страхування вгалузі страхування життя (далі – договір групового страхування).
3. Строкдії договору групового страхування визначається в договорі та є визначальноюознакою для віднесення його до довгострокових договорів страхування. Припиненнядії страхового покриття щодо окремої особи та виключення зі Спискузастрахованих осіб, не є порушенням умов отримання податкових пільг, визначенихзаконодавством з оподаткування.
4. Договіргрупового страхування може передбачати обов’язок сплати страхових внесків за договором якстрахувальником, так одночасно страхувальником та застрахованими особами.
5. У разі реорганізаціїроботодавця-страхувальника обов’язки щодо сплати страхових внесків за укладенимним договором групового страхування передаються його правонаступнику.
6. У разі ліквідаціїроботодавця-страхувальника його права та обов’язки за договором груповогострахування переходять до застрахованої особи в частині, що стосується її особисто.
7. У разі припинення сплатистрахових внесків щодо окремої застрахованої особи за договором груповогострахування та виключення зі Списку застрахованих осіб, така застрахована особамає право взяти на себе права та обов’язки страхувальника шляхом внесення удоговір групового страхування відповідних змін. Така передача прав таобов’язків не є порушенням умов отримання податкових пільг, визначенихзаконодавством з оподаткування за умови, що строк дії договору груповогострахування не зміниться.
8. У разівиключення зі Списку застрахованих осіб страхувальник має право відносно цієїзастрахованої особи за договором групового страхування:
- отримативикупну суму, сформовану за цією особою на дату припинення трудових відносин;
- перерозподілитистрахові резерви, сформовані за цією особою на дату припинення трудовихвідносин, за правилами, передбаченими договором групового страхування.
- зарахуватистрахові резерви, сформовані за цією особою на дату припинення трудовихвідносин, в рахунок страхових платежів за наступні страхові періоди.
- замінитизастраховану особу на іншу фізичну особу, що перебуває у трудових відносинах зістрахувальником, на умовах, узгоджених із страховиком.
- передатиправа та обов’язки страхувальника фізичній особі, що припинила трудовівідносини зі страхувальником або її новому працедавцю;
- зменшити(редукувати) розмір страхової суми щодо такої застрахованої особи, виходячи зсформованих страхових резервів без подальшої сплати страхових внесків до кінцястроку дії страхового покриття.
Стаття 61.Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів у галузі страхування життя
1.Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів у галузі страхування життя –система заходів, яка забезпечує реєстрацію, обробку, накопичення та зберіганнявідомостей за договорами у галузі страхування життя.
2.Страховики, які здійснюють страхування у галузі страхування життя, зобов’язанівести персоніфікований (індивідуальний)облік договорів страхування.
3.Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів здійснюється страховикомшляхом ведення реєстру в електронній формі. Разом з веденням реєстру велектронній формі страховик можезастосовувати паперову форму ведення реєстру.
4. Реєстрповинен містити інформацію про прізвище, ім’я, по-батькові, дату народженнязастрахованої особи, строк дії страхового покриття, щодо валюти страхування, номеру договору,відомостей про сплату страхових внесків та здійснення страхових виплат, а такожінформацію передбачену пп. 3, 6- 8, 11 ст. 56 Закону, змін всіх умов, перерахованих вище.
При цьомуу договорах добровільного групового страхування ведеться облік даних,зазначених у частині першій даного пункту, за кожною застрахованою особою.
5.Передачаданих реєстру та відповідної документації може здійснюватися страховиком у разіліквідації, реорганізації, зміни страховика, анулювання ліцензії, виданоїстраховику.
6. Допередачі даних реєстру та відповідної документації страховик зобов'язанийпродовжувати виконання своїх зобов’язань щодо ведення такого обліку.
7.Передача системи даних реєстру та відповідної документації здійснюється упорядку, встановленому Уповноваженим органом.
Стаття 62. Укладення договорустрахування на користь третьої особи
1. Страхувальник має право укласти із страховиком договір прострахування третьої особи (застрахованої особи) лише за її письмовою згодою,крім випадків, передбачених законодавством.
У разі укладення договору про страхування життя та здоров’ятретьої особи (застрахованої особи) страховик зобов’язаний подати їй примірникстрахового договору страхування (полісу).
2. Страхувальник має право під час укладання договору особистогострахування призначити за згодою застрахованої особи фізичну або юридичну особудля одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її донастання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
3. Страхувальник має право під час укладання договорустрахування іншого, ніж договір особистого страхування, призначати фізичну абоюридичну особу (вигодонабувача), яка може зазнати збитків у результаті настаннястрахового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінюватиїї до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договоромстрахування.
Стаття 63. Співстрахування
1. За згодою страхувальника предмет договору страхування можебути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками(співстрахування) з визначенням прав та обов’язків кожного з них.
2. За погодженням між співстраховиками і страхувальником один ізспівстраховиків може представляти усіх інших співстраховиків у відносинах ізстрахувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки.
3. На укладення договору співстрахування поширюються усі вимоги,передбачені при укладенні договору страхування.
4. У разі співстрахування технічні резерви формуються кожним ізстраховиків згідно з принципами, установленими цим Законом, на суму, щопропорційна частці ризику, прийнятого таким страховиком.
Стаття 64. Обов’язки страховика
1. Страховик зобов’язаний:
1) ознайомити страхувальника з умовами страхування;
2) протягом семи робочих днів, як тільки йому стане відомо пронастання події, що має ознаки страхового випадку, вжити заходів до своєчасногоздійснення страхової виплати;
3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплатуу встановлений договором строк;
4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разінастання страхового випадку, з метою запобігання або зменшення збитків, але,якщо це встановлено договором. Страховик несе майнову відповідальність занесвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхомсплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначаєтьсяумовами договору страхування;
5) переукласти договір страхування за заявою страхувальника уразі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшеннявартості майна;
6) не розголошувати відомостей щодо страхувальника та йогомайнового становища, крім установлених законодавством випадків.
2. Страховик повинен не пізніше ніж протягом одного місяця з днязміни найменування, місцезнаходження повідомити про це страхувальників шляхомрозміщення повідомлення в офіційних друкованих виданнях, що визначені згідно зпереліком, установленим уповноваженим органом, та на офіційному веб-сайтістраховика.
Про зміни місцезнаходження відокремленого підрозділу страховикастраховик не пізніше ніж протягом одного місяця з дня зміни місцезнаходженняповинен повідомити страхувальників шляхом розміщення повідомлення у двохмісцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням такоговідокремленого підрозділу та на офіційному веб-сайті страховика.
3. Страховик зобов’язаний розмістити нотаріально посвідченукопію ліцензії на право здійснення страхування в місці, доступному для оглядута ознайомлення з нею страхувальників.
4. Договором страхування можуть бути встановлені також іншіобов’язки страховика.
Стаття 65. Обов’язки страхувальника
1. Страхувальник зобов’язаний:
1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) урозмірі, встановленому договором;
2) при укладенні договору страхування надати страховиковіписьмову інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значеннядля проведення оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-якізміни страхового ризику;
3) при укладенні договору страхування повідомити страховика проінші договори страхування, укладені щодо об’єкта страхування. Якщострахувальник не повідомив страховика про те, що об’єкт уже застрахований, тоновий договір страхування є нікчемним;
4) вживати заходів до запобігання збиткам, завданим у разінастання страхового випадку, та їх зменшення;
5) повідомити страховика про настання події, що має ознакистрахового випадку, в установлений договором строк.
2. Договором страхування можуть бути встановлені також іншіобов’язки страхувальника.
Стаття 66. Умови та порядок здійснення страхової виплати
1. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умовдоговору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третьоїособи, визначеної договором страхування) і страхового акта (аварійногосертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою(аварійним комісаром) у формі, що затверджується страховиком.
Страховикінформує протягом двох робочих днів після надходження повідомлення про настанняподії, що покривається страховим захистом, страхувальника, застраховану особута виконує процедури з визначення фактичного статусу події, обґрунтованостіподаних претензій та розміру страхової виплати, а також інформує у письмовійабо електронній формі страхувальника, застрахованого, вигодонабувача про те,які документи необхідні для визначення розміру страхової виплати.
Страховик або особа, яка уповноважена страховиком урозслідуванні та врегулюванні страхового випадку (аварійні комісари, асистентськікомпанії) вправі вимагати від страхувальника додаткові документи для визначенняобставин події та розміру страхової виплати, якщо таке право прямо передбаченоумовами договору страхування та необхідно для з’ясування дійсних обставинподії.
Якщо страховик не здійснює страхову виплату у строк,передбачений договором або цим Законом, то він повідомляє про це у письмовійформі протягом трьох робочих днів з моменту закінчення строку здійсненнястрахової виплати особу, що подала заяву на отримання страхової виплати, пропричини, що роблять неможливим задоволення її вимог у повному обсязі абочастково, а також виплачує безспірну частину страхової виплати.
У разі коли страхова виплата не підлягає виконанню або сплатіпідлягає інша сума, ніж зазначена у поданій заяві на отримання страховоївиплати, страховик інформує про це у строки, встановлені договором страхуваннячи законодавством, в письмовій формі особу, що подала заяву, із зазначеннямобставин та правових підстав для повної або часткової відмови у здійсненністрахової виплати. Інформація від страховика повинна містити вказівку проможливість забезпечення задоволення претензій шляхом подання позову до суду.
Страховик зобов’язаний надавати особам, зазначеним у частинахпершій та другій цієї статті, інформацію та документи, які впливають навизначення гарантійної відповідальності страховика, а також розміру страховоївиплати. Такі особи мають право ознайомитися із страховим актом (аварійнимсертифікатом) у приміщенні страховика та зробити за власний рахунок дублікатичи фотокопії документів, що містяться або додаються до страхового акта(аварійного сертифіката). Для зазначених осіб забезпечується безперешкоднийдоступ до страхового акта (аварійного сертифіката).
2. Страховик та страхувальник мають право залучити за свійрахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.Страховик не має права відмовити страхувальнику у проведенні розслідування іповинен ознайомити аварійного комісара з усіма відомими страховику обставинамистрахового випадку і надати усі необхідні матеріали та документи.
3. Страхова виплата за договором особистого страхуванняздійснюється незалежно від суми, яку повинен отримати одержувач за державнимсоціальним забезпеченням, і суми, що повинна бути сплачена йому як відшкодуваннязбитків.
4. Страхова виплата не може перевищувати розмір прямих збитків,яких зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо цепередбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певнучастку вартості застрахованого об’єкта, страхова виплата виплачується у такійсамій частці від визначених за страховою подією збитків, якщо інше непередбачено умовами страхування.
5. У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне)страхове бюро України можуть робити запити про відомості щодо страховоговипадку до суду, правоохоронних органів, банків, медичних закладів таінших державних органів, підприємств,установ та організацій, що володіють інформацією про обставини страховоговипадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страховоговипадку.
6. Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальнастрахова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхова виплата, щовиплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна.При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової сумиза укладеним ним договором страхування.
7.Державні, в тому числі правоохоронні та судові органи, підприємства, установи,організації, банки, страхові компанії та саморегулівні організації страховиківзобов’язані надсилати відповіді страховикам, Моторному (транспортному)страховому бюро України та уповноваженим ним особам (аварійним комісарам,асистентським компаніям) на запити відомості та копії документів, які пов’язанііз страховим випадком, у тому числі і дані, що є комерційною та банківськоютаємницею, а також таємницею слідства. При цьому, страховик та Моторне(транспортне) страхове бюро України, а також їх посадові (та уповноважені ним)особи несуть передбачену законом адміністративну, кримінальну тацивільно-правову відповідальність за розголошення інформації, що є відповідноютаємницею.
У випадку відмови у наданні інформації на запит страховика тауповноваженим ним особам, дозвіл на її розголошення може бути наданий за заявоюстраховика судом за місцезнаходженням особи, відомості та копії документів уякої витребуються.
Стаття 67.Виплати за договорами у галузі страхування життя
1.Договорами страхування у галузі страхування життя можуть бути передбачені якодноразові страхові виплати, так і виплати у вигляді ануїтету.
2.Страхові виплати за договорами страхування життя здійснюються в розмірістрахової суми або її частини, та/або у вигляді ануїтету. Страхові виплати увигляді ануїтету можуть здійснюватися довічно або протягом визначеного удоговорі страхування строку.
У випадкуздійснення виплат у вигляді ануїтету, договором страхування життявстановлюється розмір регулярних, послідовних страхових виплат та їхперіодичність.
3. Розмір страхової виплати за договором страхування життя,пов’язаного з інвестиційними фондами, залежить від вартості розрахунковиходиниць (далі – РО) на момент здійснення обміну РО на кошти або ціни викупуінвестиційного сертифіката (паю), які страховик придбав у інвестиційного фонду.
4. Страховик має право водносторонньому порядку здійснити зменшення розміру страхових виплат ізвнесенням відповідних змін до договору у галузі страхування життя, у разіприпинення чи порушення страхувальником строку сплати страхових внесків абосплати їх страхувальником у меншому розмірі, ніж передбачено договором, про щоповідомляється страхувальнику.
5. Договори страхуваннядовічної пенсії, укладені з учасниками недержавних пенсійних фондів, якідосягли пенсійного віку, визначеного відповідно до Закону України „Пронедержавне пенсійне забезпечення”, передбачає обов’язок страховика здійснюватирегулярні послідовні страхові виплати (довічні ануїтети) протягом життязастрахованої особи згідно з умовами договору страхування довічної пенсії.Перша страхова виплата з числа регулярних послідовних виплат довічної пенсії(довічного ануїтету) за договорами страхування довічної пенсії, укладеними зучасниками недержавних пенсійних фондів після досягнення ними пенсійного віку,здійснюється страховиком у термін не більше 45 днів, починаючи з датиперерахування страховику грошових коштів учасника недержавного пенсійного фондудля оплати договору страхування довічної пенсії.
6.Договір постійногострахування здоров’я передбачаєобов’язок страховика здійснити наступні страхові виплати:
1) застрахованій особі, щорозраховуються виходячи із встановленої договором щоденної страхової виплати -за період перебування у лікарні (незалежно від рахунків закладів охорониздоров’я);
2) застрахованій особі, щорозраховуються виходячи із встановленої договором щоденної страхової виплати навипадок втрати застрахованою особою заробітку у зв’язку з її непрацездатністювнаслідок хвороби або нещасного випадку;
3) на оплату витрат,пов’язаних із здійсненням тривалого медичного та побутового догляду занепрацездатною застрахованою особою;
4) на оплату витрат здіагностування та лікування критичних захворювань, визначених договоромстрахування;
5) наоплату витрат з діагностування талікування захворювань застрахованої особи, у тому числі, в разі розладуздоров’я внаслідок нещасного випадку.
Стаття 68. Відмова від здійснення страхової виплати
1. Страховик має право відмовитися від здійснення страховоївиплати у разі:
1) вчинення страхувальником, застрахованою особою абовигодонабувачем навмисних дій, спрямованих на настання страхового випадку, крімдій, пов’язаних з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку,вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодозабезпечення захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та діловоїрепутації;
2) вчинення страхувальником, застрахованою особою абовигодонабувачем умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей щодооб’єкта страхування або настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків задоговором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на тепричин про настання події, що має ознаки страхового випадку, або створеннястраховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених цим Законом чидоговором страхування.
2. Договором страхування можуть бути передбачені також іншіпідстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо вони не суперечатьзаконодавству.
3. Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплатиповідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причинвідмови.
Стаття 69. Відповідальність страховика
У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особівідповідно до договору страхової виплати страховик зобов’язаний сплатитинеустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
До страховика, який здійснив страхову виплату за договороммайнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, якестрахувальник або інша особа, що одержала страхову виплату, має до особи,відповідальної за завдані збитки.
Стаття 71. Зміна страхувальника —фізичної особи у договорі страхування
1. У разі смерті страхувальника, який уклав договір майновогострахування, його права та обов’язки переходять до осіб, що одержали таке майноу спадщину. Страховик або будь-хто із спадкоємців має право ініціюватипереукладення договору страхування.
В інших випадках права та обов’язки страхувальника можутьперейти до третьої особи лише за згодою страховика, якщо інше не встановленодоговором страхування.
2. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистогострахування на користь третьої особи, його права та обов’язки можуть перейти дотакої особи або до особи, на яку відповідно до закону покладено обов’язки щодозабезпечення охорони прав та інтересів застрахованої особи.
Стаття 72. Наслідки визнання страхувальника — фізичної особинедієздатною або обмеження її цивільної дієздатності
1. Права та обов’язки страхувальника — фізичної особи, якавизнана судом недієздатною, здійснюються її опікуном з моменту визнання особинедієздатною.
Договір страхування відповідальності фізичної особи, яка визнанасудом недієздатною, припиняється з моменту визнання особи недієздатною.
2. Страхувальник — фізична особа, цивільна дієздатність якоїобмежена судом, здійснює свої права та обов’язки лише за згодою піклувальника.
Стаття 73. Передання страхового портфелю
1. Страховик можеукласти з іншим страховиком договір про повне або часткове передання йомустрахових договорів (передання страхового портфелю).
Для цілей цього Закону під переданням страхового портфелюрозуміється передання страховиком його прав і обов’язків, що виникають наоснові всіх або частини договорів страхування, укладених цим страховиком зстрахувальниками, одному чи декільком страховикам на основі договору (договорів).
Передання страхового портфелю не поширюється на випадки переходуправ та обов’язків за договорами страхування при універсальномуправонаступництві, при продажі страховика як майнового комплексу, приліквідації страховика та інші випадки переходу прав та обов’язків за законом.
Основою для передання страхового портфелю є уступка вимоги,переведення боргу за договорами страхування.
Передання страхового портфелю може бути здійснена лише занаявності згоди страхувальників, одержаної у порядку, передбаченому статтею94 цього закону.
2. Договір,зазначений у частині першій даної статті, має бути погоджений Уповноважениморганом. У разі недотримання цієї умови такий договір вважається нікчемним.
3. У разі застосування до страховика заходу впливу у виглядівідсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначеннятимчасової адміністрації, рішення про примусове передання страхового портфелюможе бути прийнято Головою тимчасової адміністрації за погодженнямУповноваженого органу.
Стаття 74. Умови передання страхового портфелю
1. Передання страхового портфелю може здійснюватися за умови, щостраховик, до якого переходить страховий портфель, та страховик, що передаєстраховий портфель, відповідатимуть до та після укладення договору встановленимвідповідно до законодавства вимогам до фактичного запасу платоспроможності,вимогам щодо формування і розміщення коштів страхових резервів, вимогам,встановленим до достатності капіталу та іншим показникам і вимогам, щообмежують ризики по операціях з фінансовими активами.
2. Уповноважений орган може звільнити страховика, що передаєпортфель, від виконання умови, передбаченої частиною першою даної статті, якщометою договору є захист інтересів страхувальників, застрахованих,вигодонабувачів або осіб, що мають права за договорами страхування, в ситуаціїзагрози платоспроможності страховика, що передає портфель та якщо переданняпортфелю іншому страховику зменшує ризики невиконання зобов’язань.
Стаття 75. Заява про погодження передання страхового портфелю
1. Заінтересовані страховики подають до Уповноваженого органуспільну заяву про погодження передання страхового портфелю та зазначені нижчедокументи, складені станом на перше число місяця, у якому надається така заява.
2. У заяві про погодження передання страхового портфелюзазначаються:
1) найменування та місця знаходження страховика, до якогопереходить страховий портфель, та страховика, що передає страховий портфель;
2) перелік договорів страхування, що передаються, а такожінформацію страховика, до якого переходить портфель, про відповідність йогоправил страхування;
3) відомості протехнічні (або математичні) резервів, розраховані відповідно до вимогзаконодавства під договори страхування, що передаються, завірені аудитором таактуарієм (у разі передачі договорів, що належать до галузі страхування життя);
4) відомості про активи, що передаються разом із договорамистрахування:
депозитні вклади (за винятком тих вкладів, які знаходяться вфінансових установах, де діє Тимчасоваадміністрація);
нерухомість (за винятком нерухомості, яка знаходиться внедобудованих житлових комплексах та об’єктах);
банківські метали (завинятком тих вкладів, які знаходяться в фінансових установах, де діє Тимчасова адміністрація);
5) права вимоги до перестраховиків за договорами страхування
3. До заяви про погодження передання страхового портфелюдодаються:
1) договір про передання страхового портфеля;
2) підтвердження дотримання до та після передачі страховогопортфеля вимог, Закону, страховиком, до якого переходить страховий портфель, тастраховиком, що передає страховий портфель, або заява про звільнення відвиконання умов Закону.
Стаття 76. Погодження передання страхового портфеля
Уповноважений орган у двомісячний термін своїм рішенням погоджуєпередання страхового портфелю в разі дотримання таких умов:
1) було подано заяву;
2) суб'єктстрахової діяльності, що передає страховий портфель, та суб'єкт страховоїдіяльності, до якого переходить страховий портфель, відповідають відповіднимумовам Закону;
3) забезпечено належний захист страхувальників, застрахованих,вигодонабувачів або осіб, що мають права за договорами страхування.
Стаття 77. Умови розірвання договорів страхування при переданністрахового портфелю
1. У період здати реєстрації заяви про погодження передання портфелю і до погодженняпередання страхового портфелю, Уповноважений орган, за рахунок заінтересованихстраховиків, тричі оголошує про заплановане передання страхового портфелю, йзапрошує застрахованих осіб подавати заперечення протягом тридцяти днів з дати останньогооголошення. Оголошення оприлюднюються з інтервалом, не більшим від 7 днів.
2. Застрахований,що подав заперечення, має право розірвати договір страхування, що передається,в останній день першого місяця з дати погодження передання страхового портфелю.
Стаття 78. Особливості передання активів страховика
1. Одночасно зпереданням страхового портфелю страховик має здійснити передання активівстраховику до якого переходить страховий портфель, в обсязі, що необхідний длявиконання зобов’язань.
2. Якщо цевиправдано необхідністю захисту інтересів страхувальників, застрахованих,вигодонабувачів, або осіб, що мають права за договорами страхування,Уповноважений орган може, на прохання заінтересованого страховика, визначитивартість активів, що передаються разом зі страховим портфелем. При цьомувитрати, що можуть виникнути при визначенні вартості таких активів,здійснюються за рахунок заінтересованого страховика.
Страховик, до якого переходить портфель, після укладеннядоговору про передачу портфеля, зобов’язаний сформувати щодо договорівстрахування, які передаються, технічні (математичні) резерви в розмірах, які неможе бути меншими за зазначені у відомості, наданій відповідно до пункту 3частини 2 статті 85.
Стаття 79. Припинення договору страхування
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а такожу разі:
1) несплати страхувальником страхових платежів у встановленідоговором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у разі,коли перший (або черговий) страховий платіж не був внесений за письмовоювимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимогистрахувальнику, якщо інше не встановлено договором;
2) ліквідації страховика або страхувальника у порядку,встановленому законодавством, або смерті страхувальника (фізичної особи) чивтрати ним дієздатності, крім випадків, передбачених цим Законом;
3) в інших передбачених законодавством випадках.
2. Дію договору страхування може бути достроково припинено навимогу страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договорустрахування. Страховик не має права відмовитися від договору особистогострахування без згоди на це страхувальника, який не допускає порушеннядоговору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Страхувальник або страховик зобов’язаний повідомити іншу сторонупро свій намір відмовитися від договору страхування не пізніше, ніж за30 днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором.
3. Якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крімдоговору у галузі страхування життя), страховик повертає йому сплачені страховіплатежі за період, що залишився до закінчення строку договору, за вирахуваннямнормативних витрат на ведення справи, що визначені при проведенні розрахункустрахового тарифу (у відсотках), та фактично здійснених страховиком страховихвиплат.
Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушеннямумов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені нимстрахові платежі повністю.
4. Якщо страховик відмовився від договору страхування (крімдоговору у галузі страхування життя), страховик повертає страхувальниковісплачені ним страхові платежі повністю.
Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконаннямстрахувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальниковісплачені страхові платежі за період, що залишився до закінчення строкудоговору, за вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених припроведенні розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат.
5. Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі булоздійснено в безготівковій формі, у разі дострокового припинення договорустрахування.
6. У разі достроковогоприпинення дії договору, який відноситься до галузі страхування життя, страховиквиплачує страхувальнику викупну суму, якщо така є. Викупна сума є майновимправом страхувальника за договором страхування життя.
7. Викупна сумарозраховується математично на день припинення договору страхування залежно відперіоду, протягом якого діяв договір страхування, згідно з методикою, якавстановлюється актуарієм.
Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальникомумов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.
Стаття 80. Недійсність договорустрахування
1. Договір страхування є недійсним у випадках, встановленихЦивільним Кодексом.
Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:
1) його укладено після настання страхового випадку;
2) об’єктом договору страхування є майно, яке підлягаєконфіскації.
2. Наслідки недійсності договору страхування визначаютьсявідповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених ЦивільнимКодексом та іншими законами.
3. Страховик не має праваукладати нові договори, збільшувати страхові суми і продовжувати договористрахування з того класу страхування, для здійснення якого зупинено діюліцензії, але зобов’язаний виконувати чинні договори страхування до моменту їхприпинення або розірвання.
Стаття 81.Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України згода на обов’язковість якогонадана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, щопередбачені, цим Законом, то на території України застосовуються правиламіжнародного договору.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 26093
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11332
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11206
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 5912
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5052