Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи
Україна втрачає сотні життів щороку через неякісні мотошоломи. Впровадження євростандарту — шанс змінити це.
Все навколо прокидається разом із весною: у повітрі — більше тепла, а на дорогах — рев моторів. Мотоцикли й мопеди знову заповнюють вулиці — для задоволення, роботи або щоденних справ.
Я мешкаю в Києві неподалік Оболонської набережної, і що вихідних та вечорами бачу, як там збираються байкери. Вони п’ють каву, обговорюють маршрути, демонструють своїх “залізних коней” і стильні аксесуари. Веселі, харизматичні — в них є дух свободи. Інша категорія — працівники служб доставки на мопедах. Вони заклопотані, завжди поспішають. А в невеликих містечках чи селах українці різного віку дістають свій мопед на сезон, щоб їздити на город чи до магазину.
Здавалося б — зовсім різні люди. Але є те, що їх об’єднує: потреба в захисті. Водії та пасажири мототранспорту — одна з найуразливіших груп на дорозі. І їхнє життя залежить не лише від обережності та дотримання правил дорожнього руху, а й від якості захисного спорядження.
Щодня внаслідок аварій на дорогах Україна втрачає до 10 громадян. Ніхто з жертв ДТП не підозрює, що звичайна поїздка стане фатальною, проте трагедії трапляються знову й знову. І за кожною сухою цифрою статистики — людські долі, які могли б бути врятовані.
Це також і серйозний удар для країни, яка зазнає демографічної кризи та масової еміграції внаслідок війни. За даними Національної поліції України, у 2024 році ДТП забрали понад 3 тисячі життів українців, а ще понад 32 тисячі людей отримали травми. Особливо тривожним є зростання кількості ДТП за участю мотоциклів та мопедів — у 2024 році їх сталося на 25% більше, ніж у попередньому, при цьому кількість смертельних жертв зросла на 43%. За останні 4 роки, країна втратила близько 1300 осіб внаслідок таких аварій — це як два повні пасажирські літаки. І найбільше страждають молоді люди — саме вони часто обирають мототранспорт через його доступність та зручність, не усвідомлюючи, що без належного захисту він стає смертельно небезпечним.
Реальна історія, яка не залишає байдужим
В одному з сіл на Тернопільщині сталася аварія, під час якої 27-річний мотоцикліст на великій швидкості не впорався з керуванням і впав. За словами очевидців, його шолом розлетівся на частини від удару, і чоловік загинув на місці. На жаль, ця історія — не виняток.
Чому сертифікований мотошолом може врятувати життя?
Уявіть, що внаслідок ДТП водій мотоцикла летить на швидкості через кермо на асфальт. І на голові у нього — не сертифікований мотошолом, а красивий аксесуар з тонкого пластику. Усе виглядає наче правильно: шолом є, штрафу не буде. Проте шансів вижити теж — майже немає.
Травми серед водіїв мотоциклів і мопедів часто є наслідком одночасної дії декількох небезпечних чинників. Серед основних — відсутність мотошолома, перевищення швидкості, незадовільний стан дорожнього покриття або технічні несправності самого транспортного засобу. Коли до цього додаються ще й людські фактори — зокрема керування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння — ризик фатального наслідку зростає в рази. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, одним із ключових факторів ризику для мотоциклістів залишається саме відсутність сертифікованого та належно підібраного засобу захисту голови. Несертифіковані, підроблені, лижні чи велошоломи, можуть злетіти, розстібнути, розколотись від удару та виявитися абсолютно неефективними в критичний момент.
Таким чином, кожен з цих чинників окремо — вже серйозна загроза. А разом вони створюють вибухонебезпечне поєднання, яке часто закінчується смертельно. Водночас на багато з цих чинників можна впливати — через інформаційні кампанії, законодавство, контроль і свідоме ставлення водіїв та пасажирів мототранспорту до власної безпеки.
На відміну від водіїв авто, мотоциклісти не мають ременів, подушок безпеки чи захисного каркаса, який міг би поглинути силу зіткнення. У разі аварії головний удар припадає безпосередньо на тіло водія, а найуразливішою частиною стає голова. За статистикою, саме черепно-мозкові травми стають причиною майже 75% летальних випадків серед мотоциклістів. Адже навіть на порівняно невисокій швидкості 40–50 км/год удар головою об асфальт можна порівняти з падінням із третього поверху.
Щоб гарантувати реальний рівень безпеки, у світі розробили міжнародні стандарти й правила тестування — їх постійно вдосконалюють, орієнтуючись на реальні умови аварій, нові технології та наукові дослідження. І це працює: сертифіковані за світовими регламентами мотошоломи, знижують ризик смертності у понад 6 разів і зменшують ймовірність черепно-мозкових травм до 74%.
Якісний мотошолом — це складний захисний механізм, створений інженерами, щоб зберегти життя. Під час аварії він розподіляє силу удару, зменшує ризик переломів, гасить обертальні рухи, які можуть пошкодити мозок або шийний відділ хребта. Такі засоби захисту виготовляються з міцних ударостійких матеріалів та мають надійну систему кріплення. Найвищий рівень захисту забезпечують закриті моделі, що покривають голову та обличчя. Але навіть найкращий шолом не спрацює, якщо він неправильно підібраний. Він має бути за розміром, зручний, застібнутий і в хорошому стані.
Справжній захисний мотошолом має бути сертифікований за міжнародними стандартами безпеки (наприклад, DOT, ECE 22 чи Snell), що підтверджує його здатність забезпечити належний захист при різних типах ударів.
Чому в Україні досі можна купити імітаційний аксесуар, а не засіб безпеки?
За правилами дорожнього руху водії та пасажири мотоциклів і мопедів зобов’язані їздити в застебнутих шоломах, і поліція контролює дотримання цієї вимоги. Однак чіткі національні стандарти якості мотошоломів досі відсутні, що дозволяє продавати дешеві підробки, які не забезпечують належного рівня захисту.
Натомість у більшості розвинених країн стандарти шоломів закріплені на рівні законодавства — або як національні вимоги, або через імплементацію міжнародних норм. Так, Регламент Європейської економічної комісії ООН №22 (ECE 22) став базовим документом для понад 40 країн, включно з більшістю держав Європи. Цей стандарт передбачає комплексні випробування на ударостійкість, амортизацію та стабільність. Саме завдяки жорсткому контролю якості засобів індивідуального захисту, рівень смертності серед мотоциклістів у ЄС нижчий.
На жаль, український ринок переповнений низькоякісними імітаціями мотошоломів. Вони не відповідають жодним стандартам безпеки та не захищають голову навіть при падінні з велосипеда.
Крім безпекових аспектів, питання сертифікації шоломів має й економічне значення. Щорічні втрати України від ДТП становлять 4–5 мільярдів доларів США — це витрати на медичну допомогу, соціальні виплати та компенсації постраждалим. Впровадження Регламенту ECE 22 допоможе суттєво зменшити це фінансове навантаження.
Якщо можемо врятувати — маємо діяти
Хтось може запитати: «Про які стандарти мотошоломів ви говорите? У нас війна, стільки невирішених проблем. Та й мотоциклістів небагато — хіба це зараз пріоритет?» Але я не погоджуюся. Бо кожне життя має значення. Якщо ми можемо врятувати сотні людей від смерті, а тисячі — від тяжких травм голови, і для цього не потрібні витрати з держбюджету, то це — правильне рішення.
До того ж Україна вже має зобов’язання гармонізувати технічні стандарти відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Ми також є стороною Женевської угоди 1958 року, що дозволяє застосовувати Регламент ECE 22 без додаткових бюрократичних бар’єрів. Все, що потрібно — політична воля й чіткий сигнал: життя українців важливі.
Безпека як вибір держави: що можна зробити вже зараз?
Коли мотоцикліст потрапляє в ДТП, усе вирішується за секунди. Шолом або захищає — або ні. І дуже часто саме це визначає, чи людина виживе.
Обов’язкова сертифікація мотошоломів — це не просто рядок у законі. Це сотні врятованих життів щороку. Це шанс вижити. Для тих, хто їде на роботу, у справах або виїжджає на улюбленому мотоциклі для пригод. І цей шанс держава має забезпечити.
Впровадження в Україні європейського стандарту безпеки для мотошоломів — Регламенту ECE 22 — допоможе зробити захист справжнім, а не умовним. Це змінить ставлення до шолома — з "аби не штраф" на "аби повернутись додому живим".
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус вчора о 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков вчора о 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак вчора о 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак вчора о 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер вчора о 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 428
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 224
- Модель нової індустріалізації України 174
- Професії зникають, навички – у тренді 169
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 130
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 12455
-
"Спортивні авто стоять у гаражах". В Україні ліг ринок високооктанового бензину А-100
Бізнес 10364
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 8097
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4382
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 3499