Велика Палата заборонила ПриватБанку стягувати проценти та штрафи за кредитками
Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» уставлену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.
03.07.2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 342/180/17 та за її наслідками прийняла Постанову, якою докорінно змінила судову практику у спорах з ПриватБанком. Багато юристів знають, як інколи складно судитися з Приватом по їх кредитних картках. І це при тому, що у цього банку видача кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту супроводжувалася порушенням маси норм, які врегульовують питання видачі кредитів. Окремої уваги заслуговують і суми боргу у банківських розрахунках, які зазвичай більші у декілька разів від сум, які банк реально міг стягнути. Проте, існувала реальна проблема, що суди ставали на сторону банку та закривали очі на велику кількість порушень прав самих позичальників. Тому, дана Постанова ВС ВП має таке величезне значення.
Предметом розгляду судової справи було стягнення заборгованості з позичальника на користь банку за договором про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої позичальник отримав кредит у розмірі 20 000 гривень. Всього банк просив стягнути 47 325,26 грн., з яких: 16 058,07 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5 071,87 грн. – проценти за користування кредитними коштами, та нарахованих за порушення умов кредитного договору 23 465,55 грн. – пені, а також 500,00 грн. – штрафу (фіксована частина), 2 229,77 грн. – штрафу (процентна складова).
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з позичальника на користь банку суму боргу у сумі 37 188,94 грн., з яких: тіло – 16 058,07 грн., несплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 071,87 грн. та 16 059,00 грн. – пеня за порушення умов договору. Своє рішення суд аргументував тим, що позичальник отримав кошти, проте, не повернув. Тому, потрібно стягнути суми залишку кредиту. Що стосується штрафів, то суд вказав, що Умови та Правила не є складовою укладеного договору, а тому, не можуть бути застосовані до даних правовідносин. Стосовно пені, то суд вирішив її зменшити, адже сума неустойки, яку просив стягнути банк становить набагато більший розмір, ніж сума боргу по тілу кредиту.
Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої – без змін.
Не погодившись з такими рішеннями судів, позичальник подала касаційну скаргу, яка у подальшому надійшла на розгляд Великої Палата Верховного Суду.
Свою скаргу позичальник аргументувала тим, що вона не підписувала Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування.
Розглядаючи справу по суті колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дослідила, що кредитний договір укладався на підставі договору оферти, розробленої ПриватБанком. Її умови повинні бути чіткими і зрозумілими для споживача таких послуг. Велика Палата зауважила, що у заявці на приєднання відсутні умови щодо процентної ставки та відповідальності за прострочення платежів. У свою чергу банк вказував, що такі умови знаходилися на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору. У цих умовах і міститься інформація про процентну ставку та про штрафи за прострочку оплати боргу. Проте, Велика Палата вказала, що умови на даному сайті не можуть бути застосовані судом, адже, у анкеті-заявці відсутня інформація, що позичальник ознайомилася з умовами, які містяться саме на зазначеному сайті. Більше того, сам банк неодноразово їх змінював, а тому, мав можливість подати до суду примірник таких умов, який може містити положення, які є менш сприятливими для позичальника. На цій підставі суд прийшов до висновку, що банк не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заявці, так як на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій не мали права задовольняти позовні вимоги ПриватБанку про стягнення процентів та штрафних санкцій за користування кредитним коштами, адже позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів. Суд вказав, що в такому випадку банк має право на повернення виданих коштів та стягнення процентів, передбачених положеннями статей 625 та 1048 ЦК України. Так як таких вимог банк не заявляв, то суд вирішив скасувати рішення першої та апеляційної інстанції та стягнути з позичальника виключно суму залишку тіла кредиту у розмірі 16 058,07 грн.
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 15203
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10031
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 9013
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
3506
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 3481