Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
09.03.2016 14:57
Сам собі енергорегулятор
Про європейський досвід функціонування регуляторних органів на ринку енергетичних послуг.
У Верховній Раді на сьогодні вже зареєстровано 4 законопроекти, які передбачають реформу діяльності Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Перший – урядовий, другий – президентський, третій – від групи депутатів, четвертий – розроблено спільно з українськими та міжнародними експертами. Зміни в статусі регулятора мають відбутися відповідно до взятих Україною зобов'язань про створення прозорого конкурентного ринку енергетичних послуг. І поки депутати ламають голови, над тим, яку модель регулятора варто запровадити в Україні, давайте звернімо увагу на європейський досвід функціонування аналогічних комісій. Там у пріоритеті – цілковита незалежність й орієнтація на роль третейського судді під час виникнення спорів між споживачами й ліцензіатами ринку енергетичних послуг.
Отже, згідно з європейською практикою, регуляторні комісії виконують чотири головні функції: захищають права споживачів від зловживань підприємств енергосектору, гарантують прозорі економічно-обґрунтовані тарифи, забезпечують громадян надійними якісними послугами й, нарешті, відповідають перед учасниками ринку за можливість технічного розвитку підприємств. Все це, безумовно, можливо лише за умови забезпечення ефективної та прозорої роботи регулятора а також за максимальної незалежної комісії від втручання інших державних чинників (посадовців чи органів влади).
У країнах Євросоюзу існують різні моделі формування регуляторного органу. В одних випадках суб'єкт влади (президент, чи прем'єр-міністр, чи парламент) формує склад регулятора, в інших – членів комісій обирають представники різних гілок влади й власне споживачі. Також інколи практикується, що за роботу наглядових енергокомісій відповідають профільні міністерства.
Зазвичай термін роботи складу регуляторного органу становить 6 років. Найголовніше, щоб зміна членів комісії не співпадала з важливими політичними подіями в країні – виборами, змінами уряду.
В Австрії функціонує один незалежний регулятор. Відповідальний за його діяльність - міністр економіки, сім'ї та молоді. Чисельність – 5 осіб. Термін роботи комісії – 5 років. Джерело фінансування – збори з операторів енергомереж високої напруги та менеджерів контрольної зони (газ).
В Чехії також діє один незалежний регулятор. Голова комісії призначається президентом за поданням уряду. Строк роботи комісії – 6 років. Джерела фінансування – держбюджет.
У Франції функціонують два незалежних органи. Це – рада, що складається з 5 членів, та комітет, до складу якого входить 4 особи. Відповідає за діяльність регуляторів міністр енергетики та рада комісії з енергетики (CRE). Термін роботи комісії: голова – 6 років, члени - 4 роки. Джерела фінансування – держбюджет.
Німеччина. Тут функціонує один незалежний регулятор, який ще крім енергетики наглядає за телекомунікаціями та поштовим зв'язком. Керівники регулятора (президента та двох віце-президентів) призначаються Федеральним президентом за поданням уряду та ради Агентства. Термін роботи комісії – 5 років. Джерела фінансування – держбюджет, і внески операторів (не більше 60%).
У Польщі діє один незалежний регулятор. Призначає комісію прем'єр-міністр за поданням міністра економіки. Керують комісією голова, його заступник та гендиректор. Термін роботи комісії – 5 років. Джерело фінансування – держбюджет.
У Латвії працює один незалежний регулятор, його членів призначає парламент. Чисельність членів комісії – 5 осіб. Термін роботи – 5 років. Джерело фінансування – державне мито з регулювання суспільних послуг, яке оплачують енергокомпанії.
Литва. В цій країні функціонує один регулятор. Його членів призначає парламент за поданням президента. Склад комісії із 5 членів. Термін роботи– 5 років; Джерело фінансування – держбюджет.
У Словаччині діє один незалежний регулятор, 6 членів якого призначає президент. Термін роботи комісії – 6 років. Фінансування відбувається з держбюджету.
Подібна модель функціонує й в Угорщині…
У багатьох країнах Східної Європи, як видно, бюджет регулятора є частиною державного бюджету, і не передбачає інших джерел фінансування. Також існує практика наповнення бюджету за рахунок податків, зборів і штрафів від учасників енергетичного ринку. Але найголовніше те, що регуляторний орган є максимально незалежним від інших органів влади чи бізнесу. Це правило використовують всі країни – члени ЄС… Повноваження регулятора у сфері ліцензування та контролю є важливими для забезпечення безпеки ліцензійної діяльності, надійності послуг. Поряд з наданням ліцензій є постійний контроль за їх виконанням та у разі порушень накладання штрафів.
У найближчу п'ятницю парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проведе круглий стіл «Новий енергорегулятор: перспективи реформування». Очікується, що за наслідками цього заходу будуть визначені головні пріоритети, у який бік відбуватиметься реформування вітчизняної регуляторної комісії.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1192
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 302
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
Популярне
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 12670
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 10053
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 9051
-
Німецький виробник одягу Gerry Weber закриває всі магазини – бренд викупили іспанці
Бізнес 7915
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
7737
Контакти
E-mail: blog@liga.net