Обов’язкова вакцинація: що каже закон

Огляд законодавства та судової практики

«Що мені робити? Мою дитину відсторонили від навчання через відсутність профілактичних щеплень» — з таким запитом на консультацію до мене звернувся один із моїх клієнтів. Я розумію, що в карантинних умовах це питання лиш актуалізується, тож саме тому вирішив детально проаналізувати українське законодавство та практику ЄСПЛ, аби надати відповідь на це запитання.

Що визначає українське законодавство?

Законом України «Про охорону дитинства» батьки несуть відповідальність за стан здоров`я дитини, її фізичний розвиток.

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими й включаються до календаря щеплень.

Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.

Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування в цьому закладі, а також, якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється.

У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

 Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особам, які не досягли 15-рычного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників.

Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти в них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження — засвідчити це актом у присутності свідків.

Отже, рішення про проведення щеплень дітям у віці до п`ятнадцяти років приймають їх батьки або інші законні представники. Закон дає право батькам відмовитися від проведення обов`язкових щеплень дитині.

Індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення матір`ю дитини при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у тому числі в шкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їхніх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема, перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти.

Унаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Огляд практики ЄСПЛ

ЄСПЛ висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що охоплює фізичну та психологічну недоторканість особи. 

Як зазначалося в справі  «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання.

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб є виправданою.

Тобто в даному питанні переважає принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише в тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави — тобто є виправданим.

Держава, встановивши заборону відвідувати навчальний заклад дитиною, яка не має профілактичних щеплень, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, у тому числі  й самої нещепленої дитини.

Отже, право дитини Клієнта на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач не дотримався календаря обов`язкових щеплень і відмовилась від щеплення дитини.

При цьому право дитини на здобуття освіти не порушене, оскільки для дітей, які не можуть відвідувати заклад освіти за відсутності щеплень, встановлені альтернативні способи отримання освіти та продовження навчання в тому числі в навчальному закладі.

Замість висновку

Як зазначав Іммануїл Кант: «Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини». Звісно, робити щеплення своїй дитині чи ні — це вибір батьків. Однак, останні, повинні пам’ятати, що  дитину можуть відсторонити від навчання, оскільки вона наражає на небезпеку інших дітей.