Схоже на те, що новий театр на Подолі у Києві хотят перетворити на справжній московітський гадючник.
Упресі з’явився репертуар на жовтень ілистопад 2017 року щойно відкритого на київському Подолі РошенТеатру. І задекларував справжнє шоколадне жахіття. Там ставитимуть замало не щодоби по два москомовнихспектаклі. Зрідка вкрапляючи туди давно зужиті п’єси українських авторів. Длявідводу очей, зрозуміло ж. Позаяк усе ж відбувається у столиці України.
Іншимисловами, у вельми незугарному за зовнішнім виглядом приміщенні утворилося новезлюче кубло рашоокупаційного пристанища різного українофобства. Особливо ж усвітлі останніх кривавих подій на Східному Донбасі та в анексованому КремлемКриму. Вельми прикметно все це, зважаючи на те, що новий заклад мистецькоїкультури є надбанням обридлого всім бізнесу глави держави, який забороняється Конституцією України.
Робиться це, напевне, для того, аби не було скучно, особливо жтим, хто активно займається очищенням древньогоКиєва від москомовного непотребства. Що з’явилася, заявила про себе спілкагромадян «Рідномовний Київ».
Ось, скажіть, будь ласка, кому ж боможуть бути з українців нині цікаві проблеми М. Горького, порушені в його давнешній, ще Лєніним високо оціненій п’єсі«На дні», чим, власне, стартує сезон у цьому ординському кишлі, коли не далі, як за стінами театру прозябає повсюдне наше соціальне дно, з більш пекучішими проблемами? А як реагувати нате, що на 15 жовтня ц.р., до прикладу, заплановано показати спектакль засценарієм російського, як він себе величає, письменника Бориса Акуніна, насправді грузиназа походженням Григорія Чхартішвілі - «Дзеркало Сен-Жермена». До речі, автора,якому через його проПутінську, проКремлівську, антиУкраїнську позиціюзаборонено в’їзд до України. Нафіга комусь потрібне тут якесь його «ДзеркалоСен-Жермена», якщо він чистокровний українофоб?
Виходить, що Акуніну фізично, тілесно кордон наш неможна пересікати, а ось його ідеї, думки, лозунги і заклики розповсюджувати можназі сцени. Повна дурня, чи не так? Чому на подібне не реагують «некозли» зМінкульту, Київської міськдержадміністрації?
Розігруєтьсяце, безперечно, у піку українцям. Аби збурити хвилю невдоволення, відволіктиувагу від примаскованої здачі інтересів держави в Донбасі та Криму, яківідбулися минулого тижня.
Ні, пропустити це не можна. Тому оголошується конкурс на варіант(проект) блокування роботи антиукраїнського кубла рашизму. Маємо добитися того,щоб горькі й акуніни зі своїми ординськими п’єсами раз і назавжди зійшли зукраїнської сцени.
P.S. Варто було мені подібні ідеї озвучити у стрічці Фейсбуку, якзнайшлися штатні «захисники» москофільства на столичній сцені. Пара жіночокстали розпікати мене в тому, що я, мовляв, неправий стосовно творчості Бор.Акуніна. Він начебто великий рос. літератор, і очікувана особа в місті надДніпром.
Панянкам довелося пояснити, що ГригорійЧхартішвілі помимо всього іншого написав, ще й власну "Историю государства русского", деголовним героєм є такий же ідіот, як людиножер Путлєр, і твір цього пана насправді є не чим іншим, як збірникомідеологічних доктрин зі збирання російської імперії та розширення кордонівМосковії, до складу якої входить і міфічна "Малоросія". Це глибоковорожий щодо України й українців твір. Ось тому, на моє переконання, СБУправильно зробила, що заборонила автору такої книги ступати на нашу землю. Хочу сказати, що насправді Борис Акунін, якпоказує названий вище твір, є переконаний українофоб. Не зважаючи на йогоокремі цілком нейтральні щодо нас твори... А ще Акунін постійно пише, щоУкраїни як держави немає. Цим підтримує версію відморозка Путіна.
Невже це вам цікаво у нього читати, пані йпанове? Гадаю, що нічому акунінському в Києві не місце. В тому числі й п`єсі вшоколодній фортеці на Подолі...
А ось щодо Б. Акуніна думає професіоналтеатру, народний артист України з Одеси Богдан Чуфус. Ці рядки він написав укоментарі до моєї публікації доподій на Подолі у Фейсбуці:
«Навіть якщо нахвилинку абстрагуватись від антиукраїнських поглядів і висловлювань Б. Акуніна,то візьміть і прочитайте його книги. Це суцільне перебалакування того, що донього сотні разів написано. Я спеціально купив і прочитав кілька його книг, -це ж абсолютна підробка, загорнута в таку собі авантюрну обгортку. Ми краще бповернулися до своєї РІДНОЇ і БАГАТЮЩОЇ ДРАМАТУРГІЇ,але ж наші нездарні і невігласи-режисери НЕ ЗНАЮТЬ НІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГОТЕАТРУ, НІ ДРАМАТУРГІЇ. Звідси і чуже сміття на сцені! А щодо вищесказаного, товиходить щось злочинно-дивне: автор персона нон-грата а його твори продаються і п’єси ставляться. То ж це: абсурд чивитівки 5-ї колони?»
