Про персональний мій позитив у році, що минає говорити не буду: то занадто приватне, і воно не для публічного обговорення. Що ж за цей час найбільше вразило-образило? Обурило, чи що? А те, що справи в моїй рідній Україні однозначно складаються все гірше й гірше. Що держава й далі катастрофічно провалюється в багнюку корупції, руйнації законності, зримо трансформується у якийсь заштатний циганський кагал, де все вирішує барон і його наближені. Головна рушійна сила в ньому – звісно, ж прокляті гроші. Законність, правочесність підмінили хабарями.
Як гребінь усього – одна історія, яка поранила найбільше.
Йдеться про рішення Закарпатського апеляційного суду. Історія для всіх відома і, гадаю, зрозуміла. Там водій, чоловік відповідального працівника одного з українських посольств у Європі, начинивши авто 60 тисячами пачок сигарет мав по «зеленому коридору» пересікти кордон, маючи на руках документ, таємно виготовлений дружиною, про начебто доставку секретної пошти для амбасади. Одначе, за наводкою СБУ, митники все-таки заглянули до салону…
Смердюча історія. Якби це було в Китаї, цю сімейку, бо й чоловік дипломата, до речі, завжди є також співробітником МЗС, давно б розстріляли, як злісних корупціонерів. Якщо вони з кожної пачки сигарет заробляли навіть по одному грішному долару США, то на кону при завершенні операції могло б опинися 60 000, звісно ж, не гривень. І хто повірить у те, що така поїздка була лише одна…
Але в даній ситуації, друзі, всім нам із вами, нашій рідній державі, насамперед, як канонічному формуванню, що має і діє начебто за Конституцією, законами, утримує надпотужний правоохоронний апарат для дотримання порядку і законності, подано демонстративний, фатальний урок банальними урками. Відповідно до свіженького рішення Закарпатського апеляційного суду все уже дуже добре для фігурантів справи.
Як свідчить цей вердикт, насправді, буцімто взагалі не було ніякої справи, ніяких порушень з боку означених осіб. Вони чисті й чесні люди, бо кудись поділися всі докази вини. Все випарувалося. А конфісковане на кордоні (журналісти підрахували: на суму понад 920 тисяч гривень!) повернуто власникам. Можна далі їхати в Європу. Того, хто виготовляв фальшивий «аусвайс» для контрабандного авто свого часу було звільнено з роботи. Тепер можна призначати й керівником дипломатичної місії. Для розмаху дій.
Ось і розмислюю, де вихід із цього катастрофічного стану? Бо вже ж точно зрозуміло, що при таких підходах до боротьби з корупцією, оцінках дій службових осіб, судових вердиктах, з обов’язковими у кінці приписками: «оскарженню не підлягає», сама собою ця собача ситуація ніяк не розсмокчиться НІКОЛИ. На здогад приходить лише одне. Якщо хочемо знати вихід – подивімося всі разом кілька початкових серій кінофільму «Меч». Там вказані найдієвіші ліки – вельми ефективні…
